МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
КАФЕДРА ТУРИЗМУ
О.В. Виноградова
ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО
курс лекцій
для студентів денної і заочної форм навчання
напрями підготовки 6.140103 "Туризм"
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні
кафедри туризму
протокол № 1
від «1» вересня 2011 р.
Донецьк 2011
3. Суспільно-історичні туристичні ресурси України |
|
Тема 9. Сутність та склад суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів |
|
1) Поняття та класифікація суспільно-історичних ресурсів |
|
2) Суспільно-історичні ресурси України – як складова світової спа́дщини |
|
3) Законодавство України про охорону культурної та архітектурної спадщини |
|
Тема 10. Історико-архітектурні туристичні ресурси |
|
1) Сутність та види історико-архітектурних туристичних ресурсів |
|
2) Історико-архітектурний ансамбль Києва |
|
3) Історико-архітектурний ансамбль Львова |
|
4) сторико-архітектурний ансамбль Кам’янець-Подільського |
|
5) Історико-архітектурний ансамбль Донецька |
|
6) Історико-архітектурні ансамблі міст України |
|
Тема 11. Біосоціальні рекреаційно-туристські ресурси |
|
1) Стан краєзнавчої вивченості об'єктів, пов'язаних з життям і діяльністю знаменитих особистостей |
|
2) Пам’ятники та садиби відомих осіб |
|
3) Меморіальні комплекси |
|
4) Місця пов'язані з особистостями народного епосу |
|
Тема 12. Фортеці, замки і монастирі як подієві ресурси. |
|
1) Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України |
|
2) Характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України |
|
3) Використання замків, фортець і монастирів в туризмі |
|
|
|
4. Оцінка туристичних ресурсів України |
|
Тема 13. Оцінка природних краєзнавчо-туристичних ресурсів. |
|
1) Експертна оцінка потенціалу розвитку туризму в районах і областях України |
|
2) Методика оцінки рекреаційних територій |
|
Тема 14. Оцінка суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів |
|
1) Методи моделювання в суспільно-географічних і ресурсно-рекреаційних дослідженнях |
|
2) Методика дослідження архітектурно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів |
|
3) Методика дослідження біосоціальних рекреаційно-туристських ресурсів |
|
4) Методика дослідження подієвих рекреаційно-туристських ресурсів |
|
Змістовий модуль 3. Суспільно-історичні туристичні ресурси україни
Тема 9. Сутність та склад суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів
1) Поняття та класифікація суспільно-історичних ресурсів
2) Суспільно-історичні ресурси України – як складова світової спа́дщини
3) Законодавство України про охорону культурної та архітектурної спадщини
«... Архітектура - теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази, та коли вже ніщо не говорить про загиблий народ. Нехай же вона хоч уривками є серед наших міст …, щоб при погляді на неї осінила нас думка про минуле життя й занурила б нас у побут, звички й ступінь розуміння, і викликала б у нас подяка за його існування, що було щаблем нашого власного піднесення.»
Н. В. Гоголь
1. Поняття та класифікація суспільно-історичних ресурсів
Українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалася вона протягом багатьох століть завдяки різним народам.
Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси – об’єкти та явища антропогенного (соціально-економічного, суспільно-історичного) походження, залучені в сферу рекреації та туризму.
На відміну від природних рекреаційно-туристичних ресурсів, у більшості випадків, суспільно-історичні ресурси об’єктивно мають значно менший життєвий цикл, у т.ч. і за ознакою «автентичність»1.
Суспільно-історичні ресурси включають історичні, археологічні, архітектурні пам'ятники, предмети матеріальної культури (знаряддя праці, предмети побуту, виробу народних промислів, одяг, національну кухню); елементи духовної культури (образотворче мистецтво, фольклор, народні традиції, вірування й т. ін.); твору монументального мистецтва; етнографічні особливості території. До цієї групи ресурсів віднояться також музеї, виставки, театри й т.д.
Статус суспільно-історичних ресурсів та їх життєздатність суттєво залежать від соціально-політичної ситуації, ці ресурси чутливі до туристсько-рекреаційної політики держави.
До складу суспільно-історичних ресурсів входять архітектурно-історичні, біосоціальні, подієві ресурси, які є складовою континуального ресурсно-рекреаційного поля України. Кожна із цих складових має свою специфіку, свій ексклюзивний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження (рис.1).
Рис. 1. Структура суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів
Розглянемо основні складові цієї класифікації.
До складу суспільно-історичних РТР входять: архітектурно-історичні, біосоціальні і подієвї РТР. Кожна з цих складових має свою специфіку, свій неповторний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження.
Історико-архітектурні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і архітектурно-містобудівні споруди, залучені в сферу рекреації та туризму.
До складу архітектурно-історичних РТР входять шість основних типів архітектурно-містобудівних споруд: споруди суспільної, промислової, військової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва, архітектурні монументи і скульптурні пам'ятники.
Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і інші об'єкти, пов'язані з певним життєвим циклом (епізодом) тієї або іншої видатної особи (народження, діяльність, місце перебування, смерть, поховання).
Подієві рекреаційно-туристичні ресурси - об’єкти або прояви об’єктів, які відображають історичні, суспільно-географічні явища і процеси та залучені в сферу рекреації та туризму.
До таких явищ можна віднести: політичні; військові, культурні, економічні, екологічні події.