- •1.Первіснобщинний лад на території України. «Неолітична революція»
- •2. Становлення класового суспільства і перші держави на території України(10ст.До.Н.Е.-3ст.Н.Е.)
- •4. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій русі в 10-на поч.12ст
- •5. Феодальна роздробленість на Русі у 12-13ст.Князівства Південно-Західної Русі.
- •6. Давньоруська держава в міжнародних відносинах 10-13ст
- •7. Галицько-Волинське князівство у XIII - першій половині XIV ст.
- •8.Українські землі у складі Великого Князівства Литовського в сер.14-перш.Пол.15ст.
- •9.Експансія польських феодалів на українські землі. Люблінська унія
- •10. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ. Реєстрове козацтво.
- •11.Боротьба українського народу проти соціального, національного та релігійного гноблення напри.16-сер.17ст.
- •12. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького середини XVII ст. Та її наслідки
- •13.Політичні події на українських землях у др..Пол.17ст. «Руїна»
- •14.Внутрышня та зовнішня політика гетьмана і.Мазепи
- •15.Ліквідація автономного устрою гетьманщини, слобожанщини а запорізької січі у 18ст.
- •16.Правобережна та Західна Україна напри.17-18ст. Гайдамацький рух
- •17.Інкорпорція українських земель Російською та Австрійською імперіями у 18-на поч.19ст.
- •18. Наддніпрянська Україні в умовах кризи кріпосницької системи(перш.Пол.19ст.)
- •19. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •20.Реформи 60-70-х рр.19ст. Та особливості розвитку Наддніпрянщини у пореформений період та на поч.20ст.
- •21. Революційні та національні рухи Наддніпрянській Україні в 60-90-х рр.19ст.
- •22. Піднесення національно - визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх - на початку хх ст.
- •23.Суспільно-політичний розвиток Наддніпрянської України наприкінці хіх-на поч.Хх ст.
- •24. Україна в Першій світовій війні
- •25.Центральна рада та її діяльність. Боротьба Центральної ради та більшовиків за владу в Україні
- •26.Становище української держави в умовах гетьманату
- •27. Західноукраїнські землі у 1918 - 1919 рр. Зунр
- •28.Внутрішня та зовнішня політика Директорії
- •29. Утвердження радянської влади в україні у 1918-1920рр. Воєнний комунізм
- •30. Соціально-економічний розвиток усрр в 20-х рр. Створення срср. Політика українізації
- •31. Соціально-економічний розвиток усрр в умовах нової економічної політики
- •32.Протиріччя соціально-економічного розвитку урср наприк.20-х-30-ті рр.. Великий перелом
- •33.Суспільно-політичне життя в урср в 30-х рр. Сталінський режим
- •34. Західноукраїнські землі в 20-30-х рр.
- •35.Початок Другої світової війни. Зміни в становищі західноукраїнських земель.
- •36. Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація німецько-фашистськими військами території України. Окупаційний режим.
- •37.Нацистський окупаційний режим в Україні. Рух Опору.
- •38. Визволення території україни у 1943-1944
- •39. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср у другій половині 40-х - середині 80-х рр.
- •41. Суспільно-політичне становище урср в середині 60-х - 80-х рр. Дисидентський рух.
- •43. Основні тенденції соціально-економічного розвитку України наприкінці хх-на початку ххі ст.
- •44. Особливості суспільно-політичного розвитку України у 1991 - 2004 роках. Розбудова держави.
24. Україна в Першій світовій війні
Перша Світова війна стала важким випробуванням для українського народу. Через територію України проходила лінія фронту, яка, розділяла не тількі ворожі армії, але й український народ на дві частини. Ті ж регіони як Галичини, так і Російській України, які не потрапляли в зону бойових дій воюючих армій, стали їхнім найближчим тилом і несли на собі важкий тягар постачання, й розквартирування військ, лікування поранених, розміщення сотень тисяч біженців і евакуйованих
Особливого драматизму перебігу війни на території України надавала та обставина, що в арміях противників - Росії, з одного боку, і Австро-Угорщини, з іншого, — воювали українці. Отже, для України війна набула братовбивчого характеру. Тобто українці вимушені були вбивати один одного заради інтересів двох імперій.
На початку війни частина українців була переконана, що ціною допомоги одній з воюючих сторін можна буде домогтися поліпшення свого національно-культурного становища. Та ці надії швидко розвіялися. Охоче використовуючи людські й матеріальні ресурси України для ведення війни, Росія і Австро-Угорщина не поспішали створювати Українську автономію. Більше того, окупація Галичини російськими військами у 1914 - на поч. 1915 р. супроводжувалась таким розмахом русифікації і такими масштабами репресій проти українства, що це викликало обурення у всьому цивілізованому світі.
В ході війни все більше й більше українців, як членів українських національних партій, так і безпартійних громадян, переконувалися, що Російська і Австро-Угорська імперії жодним чином не враховують національних інтересів українців. В цих умовах національно-визвольний рух набував усе радикальніших форм.
Негативні
Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти. Поголів'я худоби скоротилося на половину)
значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих)
Утримання за рахунок місцевих ресурсів 50 % діючої російської армії (3,5 млн осіб), та тилових гарнізонів (400 тис. осіб), що знаходилися на території України
Виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб
Загальні витрати Росії на війну складали 41 млрд руб.
Інфляція (ціни зросли в 4—8 разів)
Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 p.; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу
Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва)
Скорочення посівних площ (на 1,880 млн десятин), зменшення збору зернових на 200 млн пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн пудів у 1913 до 50 млн пудів у 1917 p.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг • Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення)
Загострення соціальних проблем
Перебої в роботі транспорту
Посилення страйкової боротьби робітників (1914 р. — 30 тис. осіб, 1915 р. — 50 тис. осіб, 1916 р. — 200 тис. осіб) і виступів селян (протягом 1914—1916 рр. —160)
Позитивні
Зростання національної самосвідомості населення
Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду
Підняття «українського питання» на міжнародний рівень
Піднесення українського національно-визвольного руху було результатом тих важливих процесів, які викликала в українському суспільстві війна. Участь у воєнних діях мільйонів українських селян, мобілізованих до російської і австро-угорської армій, істотно змінила їх.
Війна сприяла росту національної свідомості. Багато українських селян, особливо наддніпрянських, йдучи в бій під заклики «За віру, царя і .вітчизну!», слабо уявляли собі, що є тією вітчизною, за яку їм доведеться проливати кров, а може і вмирати. На питання «хто ви?» вони відповідали «православні» або «полтавці» чи «чернігівці» (чи якось інакше, у залежності від регіону, де жили перед мобілізацією). Надзвичайно рідко говорили «українці», ніколи «поляки» чи «росіяни». Але потрапивши в багатонаціональні за своїм складом військові з'єднання, спілкуючись щоденно з представниками інших національностей, вони швидко усвідомлювали свою етнічну приналежність. Особливо, коли у відносинах представників різних національностей з'являлося глузування чи відверта ворожнеча на національному ґрунті. У російській і австро-угорській арміях такі випадки були звичайним явищем.
Усвідомленню українськими солдатами себе як представників окремої нації сприяло їхнє спілкування з населенням завойованих територій, зокрема західноукраїнських, де люди розмовляли зрозумілою для них мовою.