2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів

Хлорорганічні (альдрин, гептахлор, дактал, кельтон, метоксихлор тощо) характерні тим, що у складі цих сполук наявний хлор, як сильний окислювач;

Фосфорорганічні - сполуки з наявністю фосфору (абат, амофос, антіо, байтекс, валексон, дифос, фосфамід, карбофос, карате, метафос, цисолт, деціс, фастак та інші);

Ртутьорганічні - солі метил-, етил-, метоксил, та фенілу ртуті;

Синтетичні пиретроїди - перметрин, фенвалерат, дельтаметрин; а також: карбонати, дитіокарбонати, хлорфенокислоти, похідні симтриазинів (енмазин, атразин, гран, корагард, метопротрин, метазин, семерон, мезоранил тощо).

Контроль за вмістом залишкових кількостей пестицидів.

Контроль за вмістом пестицидів у харчових продуктах та харчовій сировині проводять органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Вони здійснюють систематичний нагляд за вмістом пестицидів у продуктах, а також використанням їх при обробці сільськогосподарських рослин, тварин, птиці та фуражних культур.

Аналізи проводять на санітарно-епідеміологічних обласних, проектно-пошукових станціях хімізації, у ветеринарно-бактеріологічних лабораторіях, в тому числі і на ринках.

Для проведення аналізу на вміст пестицидів проби харчових продуктів відбирають згідно з правилами. Проба супроводжується актом в якому вказують: назву продукту, масу проби, дату і місце відбирання проби тощо.

Виявлення у продуктах харчування надлишкової кількості пестицидів свідчить про порушення санітарно-гігієнічних правил та норм. Винних у цьому притягують до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Санітарна оцінка м'яса при ураженні пестицидами

Отруйні речовини наявність яких у м'ясі та субпродуктах не допускається.

Фосфорорганічні пестициди – метафос, тіофос, ДДВФ. хлорофос хлорорганічні сполуки - гептахлор, поліхлокамфен; севин, ТМТД, цинеб - кризил, полікарпацил, байрон та інші; динітроортокрезол, нітроген, гербіциди групи 2,4Д; бромистий метил, ртуть та миш'яковмісні препарати(з урахуванням природного вмісту їх: для миш'яку м'ясі-0,5 мг/кг, ртуть у м'ясі не допускається, в печінці - до 0,03 і в нирках-0,05 мг/кг)

Гранично допустимі кількості отруйних речовин у м'ясі та м'ясних продуктах

Гранично допустимі кількості вмісту отруйних речовин на 1кг маси м'яса: свинцю 0,5 мг, кремній фтористого натрію 0,4,нітратйону 100, ДДТ та його метаболітів і гексахлорцигексану до 0,005, атразину 0,2, ролену 0,3, метаксихлору 14мг та ін. При отруєнні нітратами з рівнем, не вищим від 7-10мг% , і виявлені нітратів, м'ясо вимушено забитих тварин можна використовувати для виробництва варених ковбас за умови введення його не більше як 20% у м'ясо від здорових тварин. М'ясо з гранично допустимою кількістю отруйних речовин використовують на харчові цілі, а якщо вони перевищують у два рази і більше, м'ясо вважають умовно-придатним і через роздрібну мережу не реалізують.

Отруйні речовини, з якими м'ясо допускається для використання на харчові цілі

Препарати фтору, солі цинку і міді, хлорид натрію, алкалоїди, кислоти і луги, газоподібні речовини (амоній, хлор, чадний газ, сірчистий ангідрид), карбамід, сапоніни, речовини фото динамічної дії, що містяться в гречці, просі, люцерні, ціаногенні рослини, токсичні гриби, отруйні речовини куколю, молочаю, веху і рослин сімейства Лютикових. У всіх випадках внутрішні органи , у тому числі і шлунково-кишковий тракт, вим'я і мозок, утилізуються. М'ясо тварин вимушено забитих, після обробки детрилом Б та О ціанозом та браміном (птицю), дозволяється використовувати не раніше ніж через 6 діб після введення препарату.