![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять та самостійних робіт
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Модульна структура дисципліни
- •Форми контролю знань
- •Обсяги аудиторних занять та самостійної роботи
- •2. Лабораторні заняття
- •Загальні вимоги до виконання студентами
- •2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт
- •Модуль 1.
- •2. Порядок сертифікації
- •2.1. Подання заявки на сертифікацію
- •2.2. Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації
- •2.3. Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції
- •4. Тема 2. Вивчення методів визначення токсичних речовин у харчових продуктах і продовольчій сировині
- •1. Вивчення методів визначення вмісту у харчових продуктах і продовольчій сировині важких металів
- •2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів
- •3. Вивчення методів визначення вмісту радіонуклідів
- •5. Тема 3. Вивчення методів оцінки якості м'яса за ветеринарно-санітарними показниками
- •1. Вивчення методів ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів
- •2. Лабораторні методи - дослідження м'яса хворих тварин
- •3. Вивчення клейм для клеймування м'яса за результатами ветсанекспертизи
- •4. Документальне оформлення результатів ветсанекспертизи
- •6. Тема 4. Вивчення товарознавчих показників молока, вершкового масла і сиру, передбачених діючими стандартами
- •1. Визначення органолептичних показників якості молока
- •2. Визначення ступеню чистоти молока (гост 8218-89)
- •3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
- •4 Вивчення товарознавчих показників якості масла
- •5. Вивчення товарознавчих показників якості сиру
- •7. Тема 5. Вивчення товарознавчих показників якості яєць та яйцепродуктів (яєчний меланж, яєчний порошок)
- •Загальна кількість яєць
- •1. Органолептична оцінка яєць
- •2 .Визначення свіжості яєць овоскопуванням
- •3. Визначення стану і розміру повітряної камери (пуги)
- •Вимоги діючого стандарту до якості яєць.
- •4.Визначення індексу жовтка
- •5.Визначення маси яйця
- •6.Дослідження яєчного порошку
- •8. Тема 6. Вивчення методів оцінки якості риби і рибних продуктів
- •1. Відбір проб риби для дослідження
- •2. Органолептичні дослідження риби на свіжість
- •3. Вивчення органолептичних показників консервованої риби та рибопродуктів
- •9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
- •1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Вибірка пакувальних одиниць
- •Вибірка продукції
- •2. Органолептичне дослідження натурального меду
- •3. Мікроскопія меду
- •4. Визначення масової частки води (водності) в меді
- •Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
- •Показники визначення водності меду рефрактометром
- •5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •6. Визначення кислотності меду
- •7. Визначення натуральності меду
- •8. Визначення падевого меду
- •10. Перелік тем та питань самостійної роботи
- •Тема 1. Оцінка якості технологічної обробки м'ясних туш при забої тварин
- •Тема 2. Оцінка якості м'яса та інших продуктів забою тварин при захворюваннях та отруєннях. Умовно-придатне м'ясо
- •Тема 3. Оцінка якості м'яса підданого консервуванню шляхом заморожування, соління та іншими методами, а також інших продуктів забою
- •Тема 4. Вимоги до якості ковбасних виробів, м'ясних копченостей консервів і м'ясних напівфабрикатів. Дегустаційна оцінка якості виробів із м'яса. Вимоги до якості продуктів із крові
- •Тема 5. Вади молока. Бальна оцінка вершкового масла і сиру. Ветеринарно-санітарні вимоги до якості молока і молочних продуктів
- •Тема 6. Вади яєць курячих харчових. Оцінка якості яєць водоплавної птиці, меланжу і яєчного порошку
- •Тема 7. Вимоги до виробництва і якості екологічно чистих продуктів
- •Тестові питання з дисципліни «Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва».
- •Список літератури
- •Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
План заняття:
Відбір проб меду.
Органолептичне дослідження натурального меду.
3. Мікроскопія меду.
4. Визначення масової частки води в меді. (водності)
5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду.
6. Визначення кислотності меду.
7. Визначення натуральності меду експрес-методом.
8. Визначення падевого меду,
Мета заняття:
Провести вивчення студентами методів дослідження якості меду, визначення його натуральності,
Матеріали та обладнання:
1. Діючий стандарт, методичні розробки.
2. Зразки меду, лабораторні прилади (мікроскоп, ареометр тощо).
Теоретичне обґрунтування
Оцінка якості меду проводиться органолептичними і лабораторними методами дослідження. Органолептично в меді визначають смак, ароматі колір, зовнішній вигляд і консистенцію. Смак, колір, аромат встановлюють оглядом і опробуванням.
Лабораторними методами в меді визначають водність (масову частку води), вміст редуктуючих цукрів і сахарози; діастазне число, реакцію на оксіметилфурфурол і наявність механічних домішок. Вміст редуктуючих цукрів, сахарози і діастазне число визначають тільки у випадках, коли є розбіжності.
При визначенні якості меду, запакованому у металеву тару, при встановленні її корозії, визначають також вміст олова.
Порядок виконання
1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
Мед постачають партіями. Відповідно діючого стандарту, партією називають будь-яку кількість меду одного ботанічного походження, фасованого і упакованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.
Для перевірок якості натурального меду від кожної партії складають вибірку пакувальних одиниць у кількості, що показана в таблиці 7:
Вибірка пакувальних одиниць
Таблиця 7.
Кількість пакувальних одиниць в партії (бочки. фляги, ящики), шт.. |
Кількість відбираємих пакувальних одиниць, шт., не менше |
1 |
1 |
2 |
2 |
Від 3 до 20 |
3 |
Від 20 до 30 |
4 |
Від 31 до 40 |
5 |
Від 41 до 60 |
6 |
Від 61 до 80 |
8 |
Від 81 і більше |
10% |
Із кожної пакувальної одиниці відбирають продукцію в кількості, вказаній у таблиці 8.
Вибірка продукції
Таблиця 8.
Маса нетто меду в одиниці тари, г. |
Кількість відбираємих одиниць продукції, шт., не менше. |
1 |
2 |
До 50 |
20 |
100 |
10 |
150 |
7 |
200 |
5 |
|
4 |
250 і 300 |
3 |
500 і 900 |
2 |
1000 і більше |
1 |
Вибірку складають з пакувальних одиниць, відібраних у різних місцях партії або з одиниць тари продукції, взятих у довільному порядку з кожної відібраної пакувальної одиниці.
Крапкову пробу відбирають від кожної відібраної пакувальної одиниці. Пробу меду беруть в упаковці у декількох місцях. Рідкий мед перемішують. Проби меду відбирають трубчастим алюмінієвим пробовідбірником діаметром 10-12мм, занурюючи його по вертикальній осі на всю глибину робочого об'єму. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої його поверхні і потім зливають з пробовідбірника в спеціально заготовлений чистий і сухий посуд.
Закристалізований мед з тари відбирають конічним щупом для масла (довжиною не менше 500мм з проріззю по всій довжині). Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду в його глибину. Чистим сухим шпателем відбирають верхню, середню, нижню частини вмісту щупа.
Середня проба меду однієї упаковки - 200г. Проби меду зберігають у герметичному посуді при кімнатній температурі не більше 5 днів, при +1°С і нижче - до 10 днів. Після відбору середньої проби визначають наявність механічних домішок (піску, трупів бджіл, їх частин тощо).