
- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять та самостійних робіт
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Модульна структура дисципліни
- •Форми контролю знань
- •Обсяги аудиторних занять та самостійної роботи
- •2. Лабораторні заняття
- •Загальні вимоги до виконання студентами
- •2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт
- •Модуль 1.
- •2. Порядок сертифікації
- •2.1. Подання заявки на сертифікацію
- •2.2. Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації
- •2.3. Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції
- •4. Тема 2. Вивчення методів визначення токсичних речовин у харчових продуктах і продовольчій сировині
- •1. Вивчення методів визначення вмісту у харчових продуктах і продовольчій сировині важких металів
- •2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів
- •3. Вивчення методів визначення вмісту радіонуклідів
- •5. Тема 3. Вивчення методів оцінки якості м'яса за ветеринарно-санітарними показниками
- •1. Вивчення методів ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів
- •2. Лабораторні методи - дослідження м'яса хворих тварин
- •3. Вивчення клейм для клеймування м'яса за результатами ветсанекспертизи
- •4. Документальне оформлення результатів ветсанекспертизи
- •6. Тема 4. Вивчення товарознавчих показників молока, вершкового масла і сиру, передбачених діючими стандартами
- •1. Визначення органолептичних показників якості молока
- •2. Визначення ступеню чистоти молока (гост 8218-89)
- •3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
- •4 Вивчення товарознавчих показників якості масла
- •5. Вивчення товарознавчих показників якості сиру
- •7. Тема 5. Вивчення товарознавчих показників якості яєць та яйцепродуктів (яєчний меланж, яєчний порошок)
- •Загальна кількість яєць
- •1. Органолептична оцінка яєць
- •2 .Визначення свіжості яєць овоскопуванням
- •3. Визначення стану і розміру повітряної камери (пуги)
- •Вимоги діючого стандарту до якості яєць.
- •4.Визначення індексу жовтка
- •5.Визначення маси яйця
- •6.Дослідження яєчного порошку
- •8. Тема 6. Вивчення методів оцінки якості риби і рибних продуктів
- •1. Відбір проб риби для дослідження
- •2. Органолептичні дослідження риби на свіжість
- •3. Вивчення органолептичних показників консервованої риби та рибопродуктів
- •9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
- •1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Вибірка пакувальних одиниць
- •Вибірка продукції
- •2. Органолептичне дослідження натурального меду
- •3. Мікроскопія меду
- •4. Визначення масової частки води (водності) в меді
- •Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
- •Показники визначення водності меду рефрактометром
- •5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •6. Визначення кислотності меду
- •7. Визначення натуральності меду
- •8. Визначення падевого меду
- •10. Перелік тем та питань самостійної роботи
- •Тема 1. Оцінка якості технологічної обробки м'ясних туш при забої тварин
- •Тема 2. Оцінка якості м'яса та інших продуктів забою тварин при захворюваннях та отруєннях. Умовно-придатне м'ясо
- •Тема 3. Оцінка якості м'яса підданого консервуванню шляхом заморожування, соління та іншими методами, а також інших продуктів забою
- •Тема 4. Вимоги до якості ковбасних виробів, м'ясних копченостей консервів і м'ясних напівфабрикатів. Дегустаційна оцінка якості виробів із м'яса. Вимоги до якості продуктів із крові
- •Тема 5. Вади молока. Бальна оцінка вершкового масла і сиру. Ветеринарно-санітарні вимоги до якості молока і молочних продуктів
- •Тема 6. Вади яєць курячих харчових. Оцінка якості яєць водоплавної птиці, меланжу і яєчного порошку
- •Тема 7. Вимоги до виробництва і якості екологічно чистих продуктів
- •Тестові питання з дисципліни «Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва».
- •Список літератури
- •Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
Густина - це маса молока при 20°С, заключена в одиниці об'єму і виражена в кг/мЗ (г/смЗ).
Густину молока використовують для контролю його натуральності, визначення розрахунковим шляхом вмісту в молоці сухих речовин, сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ), перерахунку молока в літри чи кілограми.
Густина натурального коров'ячого молока коливається в межах 1027-1032 кг/мЗ.
Визначення густини молока проводять за допомогою спеціальних молочних ареометрів (лактоденсиметрів), градуйованих при температурі 20°С. Шкала ареометра градуйована у величинах густини молока 1025- 1040 кг/мЗ або в градусах ареометра (°А); що відповідає одиницям і десяткам дійсної густини (25-40° А).
Техніка визначення густини молока
1.Густину молока визначають не раніше, ніж через 2 години після доїння при температурі 20±5°С.
2. Пробу в кількості 0,25 або 0,5л ретельно перемішують і обережно наливають по стінці в сухий циліндр, який слід тримати похило, щоб запобігти утворенню піни.
Циліндр з молоком встановлюють на горизонтальній поверхні.
Сухий і чистий ареометр повільно занурюють у молоко, після чого залишають його у вільно плаваючому стані на 1-2 хв. Ареометр не повинен торкатися стінок циліндра .
5. Роблять два відліки, один по верхній шкалі (температура), другий по нижній (густина). Температуру визначають з точністю до 0,5°С, густину з точністю до 0,5°А. Меніск молока повинен знаходитись на рівні ока. Відлік роблять на верхньому краю меніска до половини поділки найменшого ділення шкали.
Розходження між повторними визначеннями густини повинно бути не більше 0,5°А.
Якщо температура молока рівна 20°С то показники шкали ареометра відповідають фактичній густині молока.
Якщо молоко під час визначення мало температуру вище чи нижче 20°С, результати відліку повинні бути приведені до 20°С (табл.1).
При відсутності таблиці густину молока встановлюють, використовуючи поправку у 0,3°А на кожний градус відхилень. При температурі вище 20°С поправку додають, нижче - віднімають. Наприклад, при визначенні густини молока термометр показав 22°С, на нижній шкалі ареометра було 1028,0 кг/мЗ або 28°А. При користуванні таблицею 1 в лівій колонці знаходять величину густини в кг/мЗ, у верхній горизонтальній - температуру в °С, при якій проведено відлік. На перетині одержують густину при 20°С рівну 1028,6 кг/мЗ. При відсутності таблиці поправка на температуру 22 - 20°С<і2оС; 2хО,3°-0,6°А. Густина молока з поправкою складає 28°А + 0,6 - 28,б°А або 1028,6кг/мЗ.
Таблиця приведення густини коров'ячого молока до 20ºС
Таблиця 1.
Густина молока, кг/м3 |
Густина приведена до 20° С, кг/м3, при температурі молока, °С |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
15,0 |
15,5 |
16,0 |
16,5 |
17,0 |
17,5 |
18,0 |
|
1025,0 |
1023,4 |
1023,6 |
1023,7 |
1.023,9 |
1024,0 |
1024,2 |
1024,4 |
|
1025,5 |
1023,9 |
1024,1 |
1024,2 |
1024,4 |
1024,5 |
1024,7 |
1024,9 |
|
1026,0 |
1024,4 |
1024,6 |
1024,7 |
1024,9 |
1023,0 |
1023,2 |
1025,4 |
|
1026,5 |
1024,9 |
1025,1 |
1025,2 |
1025,4 |
1025,5 |
1025,7 |
1025,9 |
|
1027,0 |
1025,4 |
1025,6 |
1025,7 |
1025,9 |
1026,0 |
1026,2 |
1026,4 |
|
1027,5 |
1025,9 |
1026,1 |
1026,2 |
1026,4 |
1026,5 |
1026,7 |
1026,9 |
|
1022,0 |
1026,4 |
1026,6 |
1026,7 |
1026,9 |
1027,0 |
1027,2 |
1027,4 |
|
1028,5 |
1026,9 |
1027,1 |
1027,2 |
1027,4 |
1027,5 |
1027,7 |
1027,9 |
|
1029,0 |
1027,4 |
1027,6 |
1027,7 |
1027,9 |
1028,0 |
1028,2 |
1028,4 |
|
1029,5 |
1027,9 |
1028,1 |
1028,2 |
1028,4 |
1028,5 |
1028,7 |
1028,7 |
|
1030,0 |
1028,4 |
1028,6 |
1028,7 |
1028,9 |
1029,0 |
1029,2 |
1029,4 |
|
1030,5 |
1028,9 |
1029,1 |
1029,2 |
1029,4 |
1029,5 |
1029,7 |
1029,9 |
|
1031,0 |
1029,4 |
1029,6 |
1029,7 |
1029,9 |
1030,0 |
1030,2 |
1030,4 |
|
1031,5 |
1029,9 |
1030,1 |
1030,2 |
1030,4 |
1030,5 |
1030,7 |
1030,9 |
|
1032,0 |
1030,4 |
1030,6 |
1030,7 |
1030,9 |
1031,0 |
1031,2 |
1031,4 |
|
1032,5 |
1030,9 |
1031,1 |
1031,2 |
1031,4 |
1031,5 |
1031,7 |
1031,9 |
|
1033,0 |
1031,4 |
1031,6 |
1031,7 |
1031,9 |
1032,0 |
1032,2 |
1032,4 |
|
1033,5 |
1031,9 |
1032,1 |
1032,2 |
1032,4 |
1032,5 |
1032,7 |
1032,9 |
|
1034,0 |
1032,4 |
1032,6 |
1032,7 |
1032,9 |
1033,0 |
1033,2 |
1033,4 |
|
1034,5 |
1032,9 |
1033,1 |
1033,1 |
1033,4 |
1033,5 |
1033,7 |
1033,9 |
|
1035,0 |
1033,4 |
1033,6 |
10337 |
1033,9 |
1034,0 |
1034,2 |
1034,4 |
|
1033,3 |
1033,9 |
1034,1 |
1034,2 |
1034,4 |
1034,3 |
1034,7 |
1034,9 |
|
1036,0 |
1034,4 |
1034,6 |
1034,7 |
1034,9 |
1035,0 |
1035,2 |
1035,4 |
|
Густина молока, кг/м3
|
Густина, приведена до 20°С,кг/м3, при температурі молока, °С |
|||||||
18,5 |
19,0 |
19,5 |
20,0 |
20,5 |
21,0 |
21,5 |
||
1025,5 |
1025,0 |
1025,2 |
1025,3 |
1025,5 |
1025,7 |
1025,8 |
1026,0 |
|
1026,0 |
1025,5 |
1025,7 |
1025,8 |
1026,0 |
1026,2 |
1026,3 |
1026.5 |
|
1026,3 |
1026,0 |
1026,2 |
1026,3 |
1026,5 |
1026,7 |
1026,8 |
1027,0 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1027,0 |
1026,5 |
1026,7 |
1026,8 |
1027,0 |
1027,2 |
1027,3 |
1027,5 |
|
1027,5 |
1027,0 |
1027,2 |
1027,3 |
1027,5 |
1027,7 |
1027,8 |
1028,0 |
|
1021,0 |
1027,5 |
1027,7 |
1027,8 |
1028,0 |
1028,2 |
1028,3 |
1028,5 |
|
1021,5
|
1027,0 |
1027,2 |
1028,3 |
1028,5 |
1028,7 |
1028,8 |
1029.0 |
|
1029,0 |
1028,5 |
1027,7 |
1028,8 |
1029,0 |
1029,2 |
1029,3 |
1029,5 |
|
1029,5 |
1029,0 |
1029,2 |
1029,3 |
1029,5 |
1029,7 |
1029,8 |
1030,0 |
|
1030,0 |
1029,5 |
1029,7 |
1029,8 |
1030,0 |
1030,2 |
1030,3 |
1030,5 |
|
1030,5 |
1030,0 |
1030,2 |
1030,3 |
1030,5 |
1030,7 |
1030,8 |
1031,0 |
|
1031,0 |
1030,5 |
1030,7 |
1030,8 |
1031,0 |
1031,2 |
1031,3 |
1031,5 |
|
1031,5 |
1031,0 |
1031,2 |
1031,3 |
1031,5 |
1031,7 |
1031,8 |
1032,0 |
|
1032,0 |
1031,5 |
1031,7 |
1031,8 |
1032,0 |
1032,2 |
1032,3 |
1032,5 |
|
1032,5 |
1032,0 |
1032,2 |
1032,3 |
1032,5 |
1032,7 |
1032,8 |
1033,0 |
|
1033,0 |
1032,5 |
1032,7 |
1032,8 |
1033,0 |
1033,2 |
1033,3 |
1033,5 |
|
1033,5 |
1033,0 |
1033,2 |
1033,3 |
1033,5 |
1033,7 |
1033,8 |
1034,0 |
|
1034,0 |
1033,5 |
1033,7 |
1033,8 |
1034,0 |
1034,2 |
1034,3 |
1034,5 |
|
1034,5 |
1034,0 |
1034,2 |
1034,3 |
1034,5 |
1034,7 |
1034,8 |
1035,0 |
|
1035,0 |
1034,5 |
1034,7 |
1034,8 |
1035,0 |
1035,2 |
1035,3 |
1035,5 |
|
1035,5 |
1035,0 |
1035,2 |
1035,3 |
1035,0 |
1035,7 |
1035,8 |
1036,0 |
|
1036,0 |
1035,5 |
1035,7 |
1035,8 |
1036,0 |
1036,2 |
1036,3 |
1036,5 |
|
Густина молока, ц кг/м |
Густина, приведена до 20ºС, кг/м³, при температурі молока, ºС |
|||||||
22,0 |
22,5 |
23,0 |
23,5 |
24,0 |
24,5 |
25,0 |
||
1030,5 |
1031,1 |
1031,3 |
1031,5 |
1031,6 |
1031,8 |
1031,9 |
1032,1 |
|
1031,0 |
1031,6 |
1031,8 |
1032,0 |
1032,1 |
1032,3 |
1032,4 |
1032,6 |
|
1031,5 |
1032,1 |
1032,3 |
1032,5 |
1032,6 |
1032,8 |
1032,9 |
1033,1 |
|
1032,0 |
1032,6 |
1032,8 |
1033,0 |
1033,1 |
1032,3 |
1033,4 |
1033,6 |
|
1032,5 |
1033,1 |
1033,3 |
1033,5 |
1033,6 |
1032,7 |
1033,9 |
1034,1 |
|
1033,5 |
1034,1 |
1034,3 |
1034,5 |
1034,6 |
1033,7 |
1034,9 |
1035,1 |
|
1034,0 |
1034,6 |
1034,8 |
1035,0 |
1035,1 |
1034,2 |
1035,4 |
1035,6 |
|
1034,5 |
1035,1 |
1035,3 |
1035,5 |
1035,6 |
1034,7 |
1035,9 |
1036,1 |
|
1035,0 |
1035,6 |
1035,8 |
1036,0 |
1036,1 |
1035,2 |
1036,4 |
1036,6 |
|
1035,5 |
1036,1 |
1036,3 |
1036,5 |
1036,6 |
1035,7 |
1036,9 |
103,1 |
|
1036,0 |
1036,6 |
1036,8 |
1037,0 |
1037,1 |
1036,2 |
1037,4 |
1037,6 |
Визначення масової частки жиру (ГОСТ 5867-90)
Метод базується на виділенні жиру з молока у вигляді суцільного шару під дією концентрованої сірчаної кислоти та ізоамілового спирту.
Злиттю жирових кульок у свіжому молоці перешкоджає адсорбція білкових речовин на їх поверхні (білково-лецитинова оболонка).
Сірчана кислота густиною 1,81-1,82 г/смЗ, яка добавляється в молоко, переводить білки молока, в тому числі й оболонку жирових кульок в розчинну сполуку з утворенням нерозчинного сірчанокислого кальцію. Для кращого з'єднання жирових кульок вводиться ізоаміловий спирт, який, реагуючи з сірчаною кислотою, утворює ізоамілово-сірчаний ефір. Ефір розчиняється в надлишку кислотного розчину, знижуючи поверхневий натяг на межі поділу жиру і нежирової частини, сприяє зливанню звільнених від оболонок жирових кульок і забезпечує більш повне і швидке виділення жиру. Цей метод запропонований Гербером в 1892 р. і одержав назву кислотного методу Гербера.
Техніка визначення масової частки жиру
І. В чистий молочний жиромір, намагаючись не змочити шийку, наливають 10мл сірчаної кислоти (густиною 1,81-1,82 г/смЗ).
2. Обережно, щоб рідини не змішувались, добавляють піпеткою 10,77 мл добре розмішаного молока, приклавши кінчик піпетки до стінки жироміра під кутом (рівень молока в піпетці встановлюють за нижньою точкою меніска), молоко повинно витікати з піпетки повільно. Порожню піпетку виймають з жироміру не відразу, а через 3 сек. Видування молока з піпетки не допускається.
В жиромір добавляють 1 мл ізоамілового спирту (густиною 0,811-0,813 г/смЗ), намагаючись не змочити шийку жироміра (це може призвести до вискакування пробки).
Якщо об'єм вмісту в жиромірі нижче шийки більш ніж на 0,2-0,4мм, то необхідно долити 1-2 мл кислоти до вказаного рівня (але не води!).
5. Жиромір закривають сухою гумовою пробкою до зіткнення її з вмістом жироміру загортають його в серветку і, притримуючи пробку великим чи вказівним пальцем (для уникнення її виштовхування), струшують жиромір до повного розчинення білкових речовин, перевертають 4-5 разів, щоб рідини в ньому повністю змішалися, після чого жиромір ставлять пробкою вниз на 5хв, у водяну баню з температурою 65±2°С.
6. Вийнявши з бані, жироміри вставляють у патрони центрифуги робочою частиною до центру розташовуючи їх симетрично один проти одного. При непарній кількості жиромірів в центрифугу вставляють жиромір, наповнений водою. Центрифугують 5 хв. зі швидкістю 1000об/хв.
7. Потім кожний жиромір виймають із центрифуги і рухом пробки регулюють стовпчик жиру так, щоб він знаходився в трубці зі шкалою.
8. Жироміри знову помішають у водяну баню пробками вниз із температурою 65±2°С на 5 хв. Рівень води в бані повинен бути трохи вище стовпчика жиру в жиромірі.
9. Через 5 хв. жироміри виймають із бані і швидко проводять відлік жиру При відліку жиромір тримають вертикально, межа жиру повинна знаходитись на рівні ока. Рухом пробки вверх-вниз встановлюють нижню межу стовпчика жиру на цілій поділці шкали і від нього рахують число поділок до нижньої точки меніску стовпчика жиру. Межа поділу жиру і кислоти повинна бути різкою, а стовпчик жиру - прозорим. При наявності кільця (пробки) бурого чи темно-жовтого кольору, а також різних домішок у жировому стовпчику аналіз проводять повторно.
10. Покази жироміра відповідають масовій частці жиру в молоці у відсотках. Об'єм 10 малих поділок шкали відповідає 1% жиру в продукті. Відлік жиру проводять з точністю до однієї маленької поділки жироміра (0,1%).
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.
11. Слід пам'ятати, що кислота з підвищеною густиною викликає обвуглювання білкових речовин молока з утворенням продуктів згорання, які забарвлюють вміст жироміра в темно-коричневий або чорний колір, що перешкоджає відліку жиру. Кислота з густиною менше 1,81 г/смЗ не забезпечує повного розчинення білкових оболонок і виділення жиру. Для вимірювання густини кислоти використовують спеціальний ареометр. Розведення проводять користуючись таблицею. Кислоту по стінці скляної колби (склянки) вливають невеликими порціями в воду (не можна вливати воду в кислоту!), перемішуючи вміст колби круговими рухами.