1. Як ви розумієте „сукупність індивідів, обдарованих волею та свідомістю”?

2. Від чого залежить організованість суспільства?

3. Спроектуйте ситуацію дестабілізації будь-якого суспільства за допомогою маніпулювання особистими інтересами членів цього суспільства.

4. Чому суспільство має носити постійний та об’єктивний характер?

5. Як ви розумієте для чого необхідне регулювання суспільних інтересів?

6. Для чого необхідна наявність організованої сили (влади)?

7. В чому може заключатись самооновлення та удосконалення суспільства?

8. Що змусило первісних людей об’єднуватись у суспільства?

9. Що таке рід?

10. Хто здійснював владні функції у родовій громаді?

11. Які найвищі форми об’єднання родів ви знаєте?

12. Наведіть історичні приклади союзу племен.

13. За допомогою чого регулювались відносини у громадах?

14. Що таке звичай?

15. Назвіть характерні ознаки первісного звичаю.

16. Які були спеціальні органи для забезпечення дотримання звичаїв?

17. Чи було розмежування понять права та обов’язку?

18. Що передувало виникненню держави?

19. Форми виникнення держави за Ф.Енгельсом?

20. Суть матеріалістичної (класової) теорії.

21. Природно-правова теорія.

22. Органічна теорія.

23. Теорія насильства.

24. Психологічна теорія.

25. Чи можливо в рамках якоїсь однієї теорії осмислити таке багатогранне явище як держава?

ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ

1. Афінська, римська та германська форми виникнення держави.

2. Матеріалістична (класова) теорія.

3. Природно-правова теорія.

4. Органічна теорія.

5. Теорія насильства.

6. Психологічна теорія.

Рекомендована література до рефератів

1. Денисов А.И. Основы марксистско-ленинской теории государства и права. М., 1948.

2. Дюринг Е. Ценность жизни. СПб., 1894.

3. Гумплович Л. Общее учение о государстве. СПб., 1910.

4. Каутский К. Материалистическое понимание истории. Т. ІІ, М., 1931.

5. Коркунов Н.В. Лекции по общей теории права. СПб., 1894.

6. Маркс К., Енгельс Ф. Марксистско-ленинская общая теория государства и права. Історические типы государства и права. М., 1971.

7. Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений. М., 2004.

8. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. М. 2000.

9. Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. Т. 1. СПб., 1907.

10. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. М., 1960.

11. Спенсер Э. Основание социологии. М., 1908.

12. Трубецкой Е.И. Лекции по энциклопедии права. М., 1917.

13. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. М., 1911.

Лекція 3. Поняття та сутність держави

1. Поняття держави.

2. Основні ознаки держави.

3. Сутність та соціальне призначення держави.

1. Держава – явище, яке знаходиться у постійному історичному розвитку. З поступовим розвитком суспільства змінюється й держава, її цілі та завдання, керівні структури та функції. У відповідності з цим змінюються й погляди на поняття держави, його роль та призначення у суспільному житті.

Визначити загальне поняття держави, яке б відображало всі без виключення ознаки та якості, характерні для всіх його періодів у минулому, сучасному та майбутньому, неможливо. Розмаїття умов, в яких існували, існують й будуть існувати держави на різних етапах свого розвитку, виявляє безліч особливостей та специфічних рис, не властивих іншим державам. Разом з тим, як довели світова наука та суспільна практика, будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, які проявляються на всіх етапах її розвитку. У своїй сукупності та взаємодії ці ознаки дають можливість дати наступне визначення держави.

Держава – це єдина політична організація суспільства, яка поширює свою владу на всю територію країни та її населення, має для цього спеціальний апарат управління, видає обов’язкові для всіх веління та має суверенітет.

2. Ознаки держави.

По-перше, держава являє собою єдину територіальну організацію політичної влади в масштабі всієї країни. Територіальний поділ населення на відміну від кровноспоріднених зв’язків між членами суспільства породжує новий соціальний інститут – громадянство або підданство, іноземців або осіб без громадянства. Територіальна ознака обумовлює характер формування та діяльність апарату держави з урахуванням його просторового поділу. Виникають центральні та місцеві органи держави. Здійснення влади за територіальним принципом призводить до встановлення його просторових меж – державного кордону, який відділяє одну державу від іншої. Територіальна ознака опосередковано пов’язана і з федеративним устроєм держави, в межах якої проживає населення, яке належить до різних націй та народностей. Поняття державної території важливе не лише для поділу внутрішнього устрою, але й для розуміння ряду його конкретних задач та функцій. Наприклад, захисту території держави від нападу зовні або розширення своєї території за рахунок території інших держав.

Держава має територіальне верховенство в межах своїх кордонів. Це означає єдність та повноту законодавчої, виконавчої та судової влад держави над населенням, що виключає втручання іноземної влади.

Територія не суспільна, а природна умова існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, в межах якого держава поширює свою владу.

Таким чином, і населення, і територія є необхідними матеріальними передумовами виникнення та існування держави. Не може бути держави без території, як не може бути держави без населення.

По-друге, держава – це особлива організація політичної влади, яка має спеціальний апарат управління суспільством для забезпечення його нормальної життєдіяльності. Механізм держави є матеріальним виразом державної влади. Через цілу системі своїх органів та установ держава здійснює безпосереднє керівництво суспільством, закріплює та реалізує певний режим політичної влади, захищає недоторканість своїх кордонів.

До найважливіших державних органів, які у тій чи іншій мірі були властиві всім історичним типам та різновидам держави, відносяться законодавчі, виконавчі та судові. Особливе місце у механізмі держави завжди займали органи, які здійснювали примусові, у тому числі й каральні функції: армія, поліція, жандармерія, тюремні та виправно-трудові установи.

Механізм держави не є постійною величиною. На різних етапах суспільного розвитку органи держави змінюються структурно та вирішують різноманітні за своїм конкретним змістом задачі. Однак ці зміни та відмінності не виключають спільних елементів, які властиві механізму будь-якої держави.

По-третє, держава організує суспільне життя на основах права. Без права, законодавства, держава не спроможна ефективно управляти суспільством, забезпечувати безумовну реалізацію прийнятих нею рішень. Серед безлічі політичних організацій лише держава в особі своїх компетентних органів видає веління, котрі мають обов’язкову силу для всього населення країни. Будучи офіційним представником всього суспільства, держава у необхідних випадках проводить у життя вимоги правових норм за допомогою своїх спеціальних органів (судів, адміністрації та інших).

В-четвертих, держава являє собою суверенну організацію влади. Цим вона відрізняється від інших політичних утворень суспільства.

Суверенітет держави – це така якість державної влади, яка виражається у верховенстві та незалежності даної держави по відношенню до будь-яких інших влад в середині країни, а також у сфері міждержавних відносин при суворому дотриманні загальновизнаних норм міжнародного права.

Незалежність та верховенство державної влади виражається у наступному:

• в універсальності – лише рішення державної влади поширюються на все населення та суспільні організації даної країни;

• у прерогативі – можливості скасування будь-якого незаконного прояву іншої суспільної влади;

• у наявності спеціальних засобів впливу, яких не має ніяка інша суспільна організація.

Верховенство державної влади не виключає її взаємодії з недержавними політичними організаціями при вирішенні різноманітних питань державного та суспільного життя.

Суверенітет народу означає верховенство народу, його право самому вирішувати свою долю, докорінні питання державного та суспільного розвитку, склад його органів, контролювати діяльність державної влади.

Національний суверенітет означає право націй на самовизначення аж до виділення та утворення самостійної держави. У багатонаціональних державах в залежності від того, яким способом об’єднані нації здійснили своє право на самовизначення – шляхом об’єднання у союзну державу або шляхом федерації на базі автономії або конфедерації, - державний суверенітет, здійснюваний даною багатонаціональною державою, повинен гарантувати суверенітет кожної з об’єднаних націй. У першому випадку це досягається шляхом забезпечення суверенних прав суб’єктів союзу, які поступилися частиною своїх прав багатонаціональній державі (наприклад, охорону спільних державних кордонів, здійснення загальної фінансової, податкової та оборонної політики). У другому випадку суверенітет націй забезпечується шляхом охорони автономії національних держав.

3. Розкрити сутність держави - означає виявити те головне, визначальне, що обумовлює його об’єктивну необхідність у суспільстві, зрозуміти, чому суспільство не може існувати та розвиватись без держави.

Найбільш важливою, якісно постійною рисою держави є те, що вона у всіх своїх різновидах завжди виступає як єдина організація політичної влади, що управляє всім суспільством.

Держава виникає як класова організація політичної влади. Так, рабовласницька держава за своєю суттю була політичною організацією рабовласників. Феодальна держава – це основний орган політичної влади перш за все феодалів. Капіталістична держава виступає як орган виразу інтересів буржуазії.

Якщо відвернутися від тих сторін діяльності названих держав, в яких виражається їх загальносоціальне призначення, то всі вони були перш за все політичною організацією власників основних засобів виробництва.

Особливість історичних типів держав, що передували сучасності, полягає в тому, що вони в основному виражали економічні інтереси меншості (рабовласників, феодалів, капіталістів). Однак по мірі удосконалення суспільства, у процесі його гуманізації, політичного та морального росту людини економічна та соціальна база держави розширюється, примусовий же елемент її звужується.

Таким чином, в силу об’єктивних причин держава перетворюється переважно в організуючу силу суспільства, яка виражає та охороняє особисті та загальні інтереси його членів. Будучи основною керівною системою суспільства, держава починає все більш перетворюватись в орган подолання соціальних протиріч, урахування та координації інтересів різноманітних груп населення, проведення у життя таких рішень, які б підтримувались різними суспільними прошарками. У діяльності держави на перший план починають виступати такі важливі загальнодемократичні інститути, як розподіл влади, верховенство закону, гласність, плюралізм думок, висока роль суду.

Суттєво змінюється роль держави й на міжнародній арені, її зовнішня діяльність, що вимагає взаємних поступок, компромісів, розумних домовленостей з іншими державами.

Все це дає підстави охарактеризувати сучасну цивілізовану державу як засіб соціального компромісу (за змістом) та як правову державу (за формою).

ПИТАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРУ

1.Чи можна дати визначення держави з урахуванням всіх без виключення її ознак та якостей, характерних для всіх її періодів у минулому, сучасному та майбутньому?

2. Дайте визначення держави.

3. Який соціальний інститут породжує територіальний поділ населення?

4. Що таке державний кордон?

5. В чому сутність територіального верховенства?

6. Чому територія є природною умовою існування держави?

7. Які органи держави у тій чи іншій мірі були властиві всім історичним типам та різновидам держави?

8.Чому держава організує суспільне життя на основах права?

9. За допомогою яких спеціальних органів держава проводить у життя вимоги правових норм?

10. Що таке суверенітет держави?

11. В чому виражається незалежність та верховенство державної влади?

12. Що таке суверенітет народу?

13. Що таке національний суверенітет?

14. Яким чином забезпечується національний суверенітет у багатонаціональних державах?

15. Що означає розкрити сутність держави?

16. Чому державу розглядають як класову організацію політичної влади?

17. Що спільного між рабовласниками, феодалами та капіталістами?

17 В чому особливість історичних типів держав?

18 Які зміни відбулися з державою?

Лекція 4. Типи та форми держав