Прилади та обладнання

Вимірювання опору заземлювального пристрою виконують за допомогою приладу М-416, що являється пересувним приладом без зовнішнього джерела живлення. Цей прилад, що має межі від 0,1 до 1000 Ом і призначений для вимірювання опору заземлювальних пристроїв, може бути застосований для вимірювання питомого опору фунту. Спрощена схема приладу М-416 наведена на рис. 5.1.

П

Рис. 5.1. Принципова схема вимірювання

опору заземлення приладом М-416

ринцип роботи приладу заснований на компенсаційному методі вимірювання опору змінному струмові, що одержується перетво­ренням постійного струму за допомогою транзисторного перетво­ рювача з використанням допоміж- ного штучного заземлювача та потенціального електрода (зонда).

Під час вимірювання затискачі 1 і 2 приладу підключають до об'єкту (наприклад, до контрольного зонду К), затискач 3 - до потенціального зонду П, затискач 4 -до допоміжного електроду В.

У цій схемі поруч з основним колом струму через землю виникає коло струму через реохорд R_k Схема забезпечує рівність цих струмів, що дозволяє, змінюючи значення каліброваного резистора R_k, змінювати напругу на резис­торі R₅. Вихідна напруга резистора R₅ подається через підсилювач і детектор на міліамперметр тА. Якщо за допомогою рухомого контакту резистора R_k досягнути відсутності струму у колі міліамперметра тА, то це означатиме, що спад напруги на ділянці реохорда R_k від затискача 2 до його рухомого контакту дорівнює спаду напруги на вимірюваному (досліджуваному) опорі. Значення вимірюваного опору визначають в момент компенсації по шкалі реохорда.

13

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись з принципом роботи та правилами експлуатації приладу М-416 для вимірювання опору заземлення.

2. Виконати схему згідно рис. 5.1 із дотриманням відстаней між електродами.

3. Розташувати прилад на горизонтальній поверхні і підготувати кого до вимірювання: встановити перемикач у положення "Контроль 5 Ом", натиснути кнопку і ручкою "Реохорд" встановити стрілку індикатора у нульове поло­ження; при цьому покази прилади повинні бути 5 ± 0,35 Ом.

4. Приєднати прилад до вимірюваного об'єкту за схемою рис. 5.1.

5. Виконати вимірювання опору заземлення об'єкту. Вимірювання почати на першому діапазоні, поставивши перемикач у положення "XI". Обертаючи ручку "Реохорд", домагаємося максимального наближення стрілки індикатора до нульового положення.

6. Якщо на зазначеному діапазоні виміряти опір неможливо (стрілка індикатора відхиляється у праве положення до упору) слід перейти до наступного діапазону вимірювань.

7. Визначити результат вимірювання, як добуток показів шкали реохорда на множник, що відповідає певному положенню перемикача.

Завдання до лабораторної роботи № 5

1. Виконати розрахунок захисного заземлення згідно параметрам, що зазначені у табл. 5.6., за варіантом завдання визначеного викладачем відповідно до табл. 5.7.

2. Виконати порівняння результатів дослідження опору захисного заземлення та розрахованого відповідно зазначеній методиці.

3. За довідковою літературою визначити нормативну величину опору заземлювального пристрою відповідного електрообладнання.

4. Зробити висновки щодо відповідності опору реального заземлюваль­ного пристрою нормативним вимогам до електрообладнання, що використовується у дійсній роботі.

14

Вибір способів та засобів гасіння пожеж визначають залежно від стадії розвитку пожежі, її масштабів , особливостей горіння речовин та матеріалів.

Вода - найбільш дешева та поширена вогнегасна речовина, що пояснюється:

• її великою теплоємністю (теплота пароутворення 539 кап/г);

• високою термічною стійкістю ( розкладається при температурі > 1700 С);

• значним збільшенням об'єму при пароутворенні ( з одного літра води утворюється більше 1700 літрів пари),

• охолодженням зони горіння.

Струменем води збивають полум'я і одночасно охолоджують поверхню. Водою гасять тверді спалимі речовини, волокнисті сипучі речовини, а також легкозаймисті та спалимі рідини ( спирт, трансформаторна олія тощо). Водою не можна гасити: речовини, які вступають в реакцію з водою, і виділяють спалимі речовини ( металевий натрій, калій, магній, карбід кальцію); метали, нагріті до температури вище 1500 С тому, що вода розкладається з виділенням гримучого газу. Водою не можна також гасити електроустановки, що знаходяться під напругою, тому що може виникнути коротке замикання і враження людини електричним струмом.

Вуглекислий газ СО₂ ( двооксид вуглецю) - газ без кольору і запаху і знаходиться у зрідженому стані в балонах та може використовуватись для гасіння пожеж у твердому снігоподібному стані з температурою -79 С. Вуглекислий газ має високий коефіцієнт газоутворення.

При використання вуглекислоти необхідно враховувати її токсичність. При вдиханні повітря, що містить 10% СОг, наступає параліч дихання і смерть.

Азот - також не має ні кольору, ні запаху, та на відміну від CO і ^в рідкий стан переходить при значній низькій температурі (-195,8 С).

Вогнегасна дія піни (суміш газу з рідиною) обумовлена тим, що вона покриваючи поверхню горючої речовини, припиняє доступ горючих газів і парів в зону горіння, ізолює горючу речовину від доступу кисню повітря і охолоджує більш нагрітий верхній шар речовини. Піну отримують в результаті

55

Горіння - швидкодіюче хімічне перетворення речовин в процесі окис­лення, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої' енергії.

Для виникнення та здійснення процесу горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, а також хлор, фтор, бром, пероксид натрію, азотна кислота, бертолетова сіль, оксиди азоту, озон тощо.

Температуру, при якій відбувається запалювання і почина: горіти речовина, називають температурою запалювання. Для різних речовин ця температура різна і залежить від природи речовини та концентрації окислювача, атмосферного тиску та інших чинників. Так, температура запалювання деревини лежить в межах 250...350 С, нафти 420...480 С, тощо. Чим нижче' температура запалювання матеріалу, тим більш він пожеженебездечний. Щоб згасити пожежу в зоні горіння необхідно утворити умови, що гальмують проходження процесів горіння та ліквідують їх. Пожежу, що виникла, можна ліквідувати, якщо усунути один із трьох чинників, необхідних для горіння: горючу речовину, окислювач, джерело тепла.

Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний.

До фізичних способів припинення горіння відносять: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами; ізоляція реагуючих речовин від зони горіння.

Хімічний спосіб припинення пожежі - хімічне гальмування реакції горіння.

Гасіння пожеж здійснюють первинними засобами гасіння пожежі, серед яких: внутрішні пожежні крани; відра, кошми, лапати, пісок; вогнегасники.

До Основних засобів гасіння пожежі відносять:

• воду (у вигляді струменя або в розпиленому стані);

• інертні гази ( вуглекислий газ, азот);

• піни{ хімічні та повітряно механічні);

• порошкові суміші;

• ковдри з брезенту та азбесту.

54

Таблиця 5.6

Назва параметра	Як визначається	Умовне позначення	Значення параметра
Кліматична зона Матеріал та профіль вертикального заземлювача Геометричні розміри вертикального заземлювача, м : довжина діаметр заглиблення Глибина розташування вертикального заземлювача, м Питомий обємний опір грушу, Омм Опір одиничного вертикального заземлювача, Ом Коефіцієнт сезонності Коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів Кількість вертикальних заземлювачів Матеріал і профіль горизонтальних заземлювальних провідників Геометричні розміри заземлювальних провідників,м: довжина ширина стрічки діаметр круглого прута Глибина розташування горизонталь­ного заземлювального провідника, м Довжина горизонтального заземлювального провідника, м Опір заземлювальних провідників, Ом Коефіцієнт використання горизонтальних заземлювачів Опір заземлювального пристрою	табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.1 табл. 5.2 табл. 5.1 табл. 5.4 табл. 5.7 ф-ла (5-7) табл. 5.7 табл. 5.1 табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.7 табл. 5.1 табл. 5.1 ф-ла (5-8) ф-ла(5-8)	- - lв dв tr tв р Rs  в n - lr вг de tr lr Rr г R

Контрольні питання

1. Яке призначення виконує заземлення ?

2. Які функції виконує заземлювач ?

3. В яких випадках виконують заземлення електрообладнання ?

4. В чому полягає розрахунок опору заземлення та для чого його виконують ?

5. З чого виготовляють окремі елементи заземлювального пристрою ?

6. Що таке коефіцієнт сезонності та чому він впливає на об'ємний опір грунту?

15

16