Лабораторна робота № 8 дослідження іонізуючих випромінювань

Мета роботи: ознайомитися із нормативними вимогами до іонізуючих випромінювань та навчитися експериментально визначати рівень потужності лози випромінювань на робочих місцях.

Загальні відомості

Іонізуючим (радіоактивним) випромінюванням називають будь-яке випромінювання, що прямо чи посередньо викликає іонізацію середовища (утворення заряджених атомів або молекул - іонів).

За природою іонізуюче випромінювання може бути у вигляді електромагнітного та корпускулярного випромінювання, тобто рентгенівського та гамма-випромінювання або потоку корпускул - альфа-, бета-частинок, прогонів, нейтронів. Ці випромінювання можуть створюватись космічними променями та промисловими установками ядерних реакторів, прискорювачів заряджених частинок, високовольтних електровакуумних систем, рені!еноструктурного аналізу, радіаційної дефектоскопії, приладами для вимірювання товщини або густини і ін.

Число радіоактивних розпадів за одиницю часу прийнято вважати активністю радіоактивного джерела: А = dN/di . Вимірюють активність препарату у бекерелях (Бк). Позасистемною, спеціальною одиницею радіаційної активності є Кюрі (Ю): 1 Кі = 3,7-10¹⁰ Бк.

Для якісної оцінки ступеню іонізуючої дії рентгенівського або гамма-випромінювання в повітрі користуються поняттям експозиційної дози. Експозиційна доза визначає відношення повного заряду ь іонів одного знаку, що виникають в малому об'ємі повітря ь, до маси повітря в цьому об'ємі:

За одиницю вимірювання експозиційної дози прийнято кулон на кілограм (Кл/кг). На практиці користуються одиницею рентген (Р): \Р- 2,58-10 '⁴ Кл/кг.

40

Контрольні питання

1. Який фізичний зміст поняття шуму?

2. В чому зміст поняття звукового тиску та його рівня?

3. В чому полягає дія шуму на людський організм?

4. Чому низькочастотний шум менш шкідливий ніж високочастотний при однаковому рівні звукового тиску?

5. Яке значення має допустимий рівень звукового тиску в О БА на заняттях та в майстерні?

6. Який принцип покладено в основу роботи вимірювача шуму і вібрації ВШВ-003?

Лабораторна робота № 7 дослідження вібрації на робочих місцях

Мета роботи: ознайомитися із нормативними вимогами до виробничої вібрації та навчитися експериментально визначати її рівень на робочих місцях.

Загальні відомості

Вібрація - це складний коливальний процес матеріальних точок або тіл, що виникає при періодичному зміщенні їх центра ваги від положення рівноваги, а також при періодичній зміні форми тіла, яку воно займало у статичному стані. Ці коливання сприймаються людиною через шкіру, кістки та м'яку тканину тіла.

Вібрації виникають при роботі електрифікованого та пневматичного інструментів, різних машин, обладнання, транспорту, сприймаються тілом людини при безпосередньому стиканні і створює небажаний вплив на людину.

Із зростанням швидкодії машин і механізмів зростають і шкідливі наслідки вібрації, оскільки енергія коливального процесу зростає пропорційно квадрату частоти коливань (частоти обертання вала машини). Вібрації створюють шкідливу, руйнівну дію на організм людини, а також на конструкції машин, обладнання, будівель.

29

Фізично шум і вібрації мають одну природу, а тому між ними немає принципової різниці. Різниця полягає лише у сприйнятті: вібрації сприймається вестибулярним апаратом та органами дотику, а шум - органами слуху.

Вібрації, що впливають на операторів різних машин, поділяються на категорії згідно ГОСТ 12.1.012-90. Гігієнічне нормування вібрацій передбачене у САННиП 3044-84 та САННиП 3041-84.

Фізично вібрації, що діють за синусоїдальним законом, характеризуються наступними основними параметрами: частотою коливань f, Гц амгиітудою зміщення А. ,м.и; швидкістю коливань v, м/с; прискоренням коливань ео, м/с². Основна частота гармонічного коливального руху: f =60/л, де п - число обертів m хвилину.

Віброшвидкість і віброприскорення у випадку гармонічних коливань визначаються наступними виразами:

v =2nfA=A, (7-1)

=4к²f²А=²А. (7-2)

Вібрацію, як і шум, можна характеризувати не тільки абсолютними величинами, а й відносними. В практиці віброакустичних досліджень використовують поняття логарифмічного рівня коливань.

Логарифмічні рівні віброшвидкості L_v {дБ) визначаються із виразу:

L_v=20-lg , (7-3)

де v - середнє квадратичне значення віброшвидкості, v₀ = 5- 10^-8 м/с - граничне (порогове) значення віброшвидкості за міжнародним стандартом.

При оцінці вібрації дозою нормованим параметром є еквівалентне кореговане значення U_екв, що визначається із виразу:

U_екв = (7-4)

де D- доза вібрації, що визначається формулою: (7-5)

30

5. Результати вимірювань рівня вібрації на досліджуваному робочому місці занести до табл..7.2.

Таблиця 7.2

Параметри	Джерело інформації	Позначення	Одиниці вимірювання	Значення величини
Рівень вібрації в лабораторії від зовнішніх джерел (автотранспорт)	Вимірювач ВШВ-003	V, Lv	м/с-10-2 Б
Рівень вібрації на робочому місці оператора	Вимірювач ВШВ-003	V, Lv	м/с-10-2 дБ
Допустимий рівень вібрації	Табл.. 7.1	V, Lv	м/с-10-2 дБ

Завдання до лабораторної роботи № 7

1. Привести гігієнічне нормування вібрації на робочому місці згідно характеру трудової діяльності.

2. Зробити висновки про відповідність рівня вібрації на досліджуваному робочому місці санітарним нормам.

3. Привести інформацію про шкідливий вплив вібрації на організм людини та його наслідки.