- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
Страхування майна.
Економічне призначення стр-ня майна полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування. Особливістю цієї галузі є те, що в основу визначення страхової суми за більшістю договорів майнового страхування покладено дійсну вартість застрахованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодовуються в повному обсязі. Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування. У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення: пропорційну, систему першого ризику і граничної відповідальності. Пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страхова сума за договором перебуває відносно дійсної вартості застрахованого майна. Система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором. Все, що понад цю суму - "другий" ризик, який не відшкодовується. Обидві ці системи втрачають сенс, коли страхова сума за договором і дійсна вартість майна збігаються. Система граничної відповідальності використовується в тих видах майнового страхування, де страховик має компенсувати збитки страхувальника, які обчислено як різницю між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів. Ця система поширюється на страхування врожаю, втрат від простоїв у виробництві тощо. Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, які іноді поділяють на дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб. По-перше, розмір ризику при страхуванні майна громадян, як правило, значно менший, аніж розмір ризику юр. особи. По-друге, перелік об'єктів страхування у громадян є досить обмеженим. До нього належать зазвичай власні житлові і дачні будинки, господарські споруди, автомобілі, домашнє майни, домашні і сільськогосподарські тварини. Перелік об'єктів майнового страхування юридичних осіб значно ширший. Відповідно до цих об'єктів в обох підгалузях виокремлюються конкретні види страхування. По-третє, ризики громадян достатньо прості й однорідні, тому Доволі часто страховик може страхувати їх за стандартними умовами. А ризики юридичних осіб складні та неоднорідні, тому часто доводиться створювати індивідуальні програми страхового захисту відповідно до потреб конкретного страхувальника. По-четверте, процес прийняття на страхування ризиків громадян - річ, здебільшого, порівняно нескладна. Чого не можна сказати про прийняття на страхування ризиків юридичних осіб. Тут майже завжди потрібен попередній огляд майна. По-п'яте, складність ризиків юридичних осіб часто спонукає страховиків скористатися послугами професійних страхових посередників - брокерів - з їхнім досвідом і знанням. При страхуванні майна громадян страховик може сам пропонувати поліси клієнтам.
Страхування майна, як правило, здійснюється в добровільній формі.
Задача
Державне племінне господарство застрахувало за обов’язковим страхуванням тварин 6 племінних корів. Страхова сума за кожну голову встановлена в розмірі 5 тис. грн. Страховий тариф – 4% від страхової суми. Протягом часу дії договору одна корова загинула внаслідок удару електричним струмом і була реалізована на м’ясо. Норматив виходу м’яса від живої ваги корови – 50%, вага тварини - 700 кг. Фактично було реалізовано м’ясо вагою 300 кг за ціною 15 грн. За один кілограм ( довідка про ціну продажу представлена страховій компанії)
Визначіть: 1) страховий платіж за застраховану групу тварин;
2) страхове відшкодування за загиблу тварину.
Рішення
1) страховий платіж за 1 –у голову =0,04*5 тис=20грн
2) за 6 голів =6*20=120
3)300*15=4500 грн фактично реалізовано
4)норматив 700*0,5*15=5250
5)Страхове відшкодування 5250-4500=750
Білет № 12