- •Методичні вказівки
- •«Організація автомобільних перевезень»
- •Методичні вказівки
- •«Організація автомобільних перевезень»
- •Вступ|вступ|
- •1. Оформлення роботи
- •2. Початкові дані|вихідна|
- •3.1.2 Розрахунок продуктивності завантажувального (розвантажувального) механізму
- •3.1.3 Вибір завантажувальних і розвантажувальних механізмів
- •3.2. Вибір маршрутів руху автомобілів
- •3.2.1 Загальні|спільні| положення|становища|
- •3.2.2 Кількість поїздок по напрямках|направленнях| перевезень
- •Практична робота №2
- •3.2.3 Складання варіантів маршрутів руху
- •Практична робота №3
- •3.2.4 Вибір варіанту маршрутів
- •Практична робота №4
- •3.3 Продуктивність автомобіля
- •3.3.1 Загальні|спільні| положення|становища|
- •3.3.2 Середній час одного обороту|звороту,оберту|
- •3.3.3 Середній час поїздки
- •3.3.4 Середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності
- •3.3.5 Годинна|годинникова,часова,вартова| продуктивність автомобіля
- •3.3.6 Час нульового пробігу
- •Практична робота №5
- •3.3.7 Кількість оборотів за зміну
- •3.3.8 Уточнений час роботи автомобіля на маршруті і в наряді|вбранні|
- •3.3.9 Кількість поїздок за робочий день
- •3.3.10 Денна продуктивність автомобіля
- •3.4.3 Загальна|спільна| кількість автомобілів, що працюють на всіх маршрутах
- •3.4.4 Кількість автомобілів в атп
- •Практична робота №7
- •3.5. Оцінка роботи автомобілів
- •3.5.1 Загальні|спільних| положення|становища|
- •3.5.2 Середньодобовий пробіг автомобілів з|із| вантажем|тягарем|
- •3.5.3 Середньодобовий загальний|спільний| пробіг одного автомобіля
- •3.5.4 Коефіцієнт використання пробігу
- •3.5.5 Середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності
- •3.5.6 Експлуатаційна швидкість руху автомобілів
- •3.5.7 Інтервал руху автомобілів
- •Практична робота №8
- •3.6. Годинний|годинниковий,часовий,вартовий| графік роботи автомобіля
- •3.6.1 Загальні|спільних| положення|становища|
- •3.6.2. Час і тривалість обідньої перерви водіїв
- •3.6.3. Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті
- •3.6.4. Графік роботи автомобіля на кільцевому маршруті
- •4. Самостійна робота студентів
- •Література
- •Додаток|застосування| а
- •Додаток|застосування| б
- •Додаток в
Практична робота №3
3.2.4 Вибір варіанту маршрутів
Довжина обороту|звороту,оберту| lо на| кожному маршруті визначається за формулою:
(3.5)
де lmi| – відстань між пунктами маршруту, км.
Приклади|зразки|: для першого, четвертого і п'ятого маршрутів 2-го варіанту:
l01=| lаб| + lба =| 15 + 15 = 30 км.
l04=| lвб| + lба| + lав| = 20 +15 +10 = 45 км.
l05=| lвб| + lбв| = 20 + 20 = 40 км.
Середня довжина поїздки на кожному маршруті визначається за формулою:
(3.6)
де nпo| – кількість навантажених поїздок за оборот.
Рисунок 2 – Залишки вантажу|тягарів| і поїздки після|потім| виконання маятникових маршрутів.
Рисунок 3 – Залишки вантажів і поїздки після виконання кільцевих маршрутів
Приклади. Для першого маршруту другого варіанту довжина поїздки рівна:
оскільки nпо1| = 2.
Для четвертого і п'ятого маршрутів другого варіанту:
оскільки nпo4 = 2, nпo5 = 1.
Середня довжина поїздки з|із| вантажем|тягарем| на кожному маршруті визначається за формулою:
(3.7)
де loв| – відстань поїздки з|із| вантажем|тягарем| за оборот|зворот,оберт|, км.
Приклади|зразки|. Для першого, четвертого і п'ятого маршрутів другого варіанту загальна|спільна| відстань поїздки з|із| вантажем|тягарем| за оборот|зворот,оберт| рівна:
loв1| = lаб| + lба| =15 + 15 = 30 км,
loв4| = lвб| + lба| = 20 + 15 = 35 км,
loв5| = lбв| = 20 = 20 км
Середня довжина поїздки з|із| вантажем|тягарем| для тих же маршрутів рівна:
Коефіцієнт використання пробігу βі| по кожному маршруту розраховується| за формулою:
(3.8)
Приклад|зразок|. Для першого, четвертого і п'ятого маршрутів другого варіанту коефіцієнт використання пробігу рівний:
Результати розрахунків по всіх маршрутах всіх варіантів приведені в таблиці 5.
Таблиця 5 – Коефіцієнт використання пробігу по всіх маршрутах
Варіант |
№ маршруту |
Середня відстань поїздки з вантажем |
Середня відстань поїздки |
Кількість поїздок на маршруті |
Коефіцієнт використання пробігу βі |
Середня величина коефіцієнта використання пробігу βср |
1 |
1 |
15 |
15 |
26 |
1,0 |
0,77 |
2 |
10 |
10 |
20 |
1,0 |
||
3 |
20 |
20 |
26 |
1,0 |
||
4 |
15 |
30 |
7 |
0,5 |
||
5 |
10 |
20 |
13 |
0,5 |
||
6 |
20 |
40 |
13 |
0,5 |
||
2 |
1 |
15 |
15 |
26 |
1,0 |
0,86 |
2 |
10 |
10 |
20 |
1,0 |
||
3 |
20 |
20 |
26 |
1,0 |
||
4 |
17,5 |
22,5 |
14 |
0,78 |
||
5 |
20 |
40 |
6 |
0,5 |
||
6 |
10 |
20 |
13 |
0,5 |
||
3 |
1 |
15 |
15 |
39 |
1,0 |
0,83 |
2 |
15 |
15 |
30 |
1,0 |
||
3 |
17,5 |
22,5 |
20 |
0,78 |
||
4 |
10 |
20 |
10 |
0,5 |
||
5 |
20 |
40 |
6 |
0,5 |
Середня величина коефіцієнта використання пробігу по кожному варіанту розраховується|підсумовує| за формулою:
(3.9)
де nQi – кількість поїздок для вивозу всього вантажу на i-му маршруті
nпi – кількість поїздок для вивозу вантажу з одного пункту на i-го маршруті;
nпQi – кількість поїздок за один оборот на i-му маршруті.
Приклад|зразок|. Для другого варіанту середня величина коефіцієнта використання пробігу рівна.
Всі варіанти порівнюються по середній величині коефіцієнта використання пробігу. Перевага віддається варіанту з|із| більшим значенням коефіцієнта. Якщо величина коефіцієнта використання пробігу для двох варіантів будуть практично рівні (різниця в межах 0,01), то слід вибирати варіант, де більше маятникових маршрутів, оскільки маятникові маршрути найпростіші в організації.