3.6.4. Графік роботи автомобіля на кільцевому маршруті

Так само як і у попередньому випадку, побудову|шикування| графіка роботи автомобіля покажемо на прикладі|зразку|.

Заданий маршрут ВБ-БА-АВ, коли вантаж|тягар| завантажується в пункті В і розвантажується в пункті Б, потім знов|знову,щойно| завантажується в пункті Б і розвантажується в пункті А. Із пункту А в пункт В автомобіль здійснює|скоює,чинить| пробіг без вантажу|тягаря|.

Початок роботи першого поста|посту| завантаження|навантажування| (В) приймемо 7 год. Отже, перший автомобіль прибуде на пост|піст| завантаження|навантажування| о 7 год. 00 хв. (рис. 7). Після|потім| завантаження|навантажування| і зважування (7 год. 12 хв.) автомобіль відправиться до пункту Б. Через 52 хв., тобто о 8 год. 04 хв. автомобіль прибуде в пункт Б на пост|піст| розвантаження. Після|потім| розвантаження (8 год. 12 хв.) автомобіль стане на пост|піст| завантаження|навантажування| в пункт Б. Після завантаження|навантажування| і зважування через 12 хв. (8 год. 24 хв.) автомобіль відправиться в пункт А, куди прибуде через 39 хв., тобто о 9 год.| 05 хв. Зваживши|важити| вантаж|тягар| і розвантажившись (9 год. 17 хв.), автомобіль відправиться в пункт В, куди прибуде через 22 хв., тобто о 9 год.| 39 хв., тобто через 2 год. 37 хв. почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| новий (другий) оборот|зворот,оберт|, далі побудова|шикування| ведеться до виконання заданої кількості оборотів|зворотів,обертів| за робочий день (у нашому прикладі|зразку| 3), згідно попередніх розрахунків.

При побудові|шикуванні| графіка на осі абсцис відкладається час 8,5 год, а на осі ординат відкладається відстань всього кільця (45 км.).

Оборот|зворот,оберт| починається|розпочинає,зачинає| і закінчується в пункті В. Таким чином|зображенням| пункт В буде на початку координат (знизу|унизу|) і в кінці|у кінці,наприкінці| (зверху| графіка). Щоб|аби| перейти до другого обороту|звороту,оберту| необхідно провести вертикальну лінію вниз і тим самим з|із| кінця маршруту перейти в його початок.

4. Самостійна робота студентів

Форми допомоги студентам в підготовці до самостійної учбової праці включають:

• читання учбового курсу «Організація автоперевезень»;

• розробку викладачами системи стимулюючих завдань|задавань| для самостійної роботи, види і зміст|зміст| яких визначаються конкретною формою самостійної роботи (обов'язкова і факультативна, аудиторна і позааудиторна|). Обов'язкова позааудиторна| робота найчастіше набуває вигляду «домашніх|хатніх| завдань|задач|», що видаються на тривалий (семестр, рік) або порівняно короткий (тиждень, місяць) терміни. До таких завдань|задавань| відносяться: підготовка до лекцій і робота над конспектом після|потім| лекцій; підготовка до семінарських занять і лабораторних робіт; робота з|із| науковою книгою; складання наукових рефератів, доповідей, звітів, описів; підготовка до іспитів|екзаменів| і заліків; робота з|із| технікою і т.д.;

• уміння роботи з|із| каталогом бібліотеки;

• використанню студентами технічних засобів|коштів| вивчення|навчання|, самоконтролю і самоперевірки;

• вивчення, узагальнення і поширення|розповсюдження| досвіду|досліду| самостійної праці студентів старших курсів, яких ведуть викладачі.

Основні умови підготовки до самостійної праці:

• уміння працювати з|із| книгою, журналом|часописом|, газетою, інтернет-публікацією (уміння користуватися змістом, введенням|вступом|, післямовою, уміння виділяти головне|чільне|, осмислювати| і записувати|занотовувати| прочитане);

• уміння вибирати книги (студент повинен мати зразковий перелік літератури для самостійної роботи, мати чітке уявлення про джерела інформації (наприклад «Тематичні плани видавництв», пошукові системи мережі Інтернет і ін.) і уміло ними користуватися);

• уміння читати (види читання: попереднє, суцільне, повторне, часткове, синтетичне; способи читання: виразне, читання для себе, з|із| переказом, із|із| заучуванням|завчати| напам'ять, динамічне);

• уміння аналізувати і коротко записувати|занотовувати| прочитане або почуте (план, тези, конспект); уміння користуватися диктофоном;

• рецензування (детальний|докладний| науково-технічний аналіз);

• систематизація записів (зошити, картки|карточки|, файли).

Актуальні проблеми модернізації сучасної освіти|утворення| і основні тенденції розвитку сучасних освітніх технологій роблять|чинять| соціально значимим|значущим| процесом процес розвитку технологій вивчення|навчання|, в якому велика увага приділяється електронним ресурсам, проте|однак| уміле використання традиційних джерел інформації не перестає бути значимим|значущим|.

Процес сприйняття знань починається з їх сприйняття (читання, слухання, спостереження) і проходить| етапи уточнення мети|цілі| дій, виділення об'єкту, аналізу, синтезу виділених частин|часток| в одне ціле і введення|вступи| знов|знову| сприйманого факту в існуючу систему знань.

Добре організоване сприйняття характеризується підготовленістю, спрямованістю,|швидкістю| точністю, повнотою і свідомістю.

Зовнішні прийоми підготовки до сприйняття: планування|планування| роботи, вибір часу, умов, підготовки робочого місця і тому подібне.|тощо|

Загальний|спільний| психологічний настрій на роботу – відключення від поточних турбот і тому подібне.|тощо| Психологічний, внутрішній настрій – передбачення тексту книги, статті, лекції, виходячи з назви, змісту|змісту|.

Істотна|суттєва| закономірність будь-якого сприйняття – його зображальність, заснована на складанні очікуваної|сподіваної| і отримуваної|одержувати| інформації.

Сприйняття учбового матеріалу невіддільне від його розуміння. При скруті|утрудненні| розуміння можна використовувати прийоми його самоорганізації і самоконтролю:

1) використання пояснюючих дій:

• виявлення незрозумілого (розчленовування питання, що вивчається, на зрозумілі і незрозумілі компоненти|). При аналізі форми викладу слід враховувати відмінність між природною і штучною мовою|язиком|. Якщо природна мова|язик| – система слів, то штучна мова|язик| – система знаків, що замінюють слова або що безпосередньо позначають|значать| ті або інші поняття. Труднощі розуміння найчастіше виникають при аналізі термінів і специфічних конструкцій, прийнятих в тій або іншій науці. Окремий незрозумілий термін легко пояснюється за допомогою словників, довідників, підручників|посібників|, у тому числі електронних. Засвоєнню матеріалу в специфічній мові|язиці| науки допоможуть лише|тільки| систематичні знання, послідовність і терпіння в роботі. «Разових» прийомів розуміння цілісної системи наукових знань немає, і не може бути. Деякі з прийомів: перефразовування, за умови збереження|зберігання| основної думки; малюнки, схеми, графіки, узагальнені схеми-малюнки;

• співвідношення з|із| особистим|особовим| досвідом|дослідом|, з|із| іншими джерелами;

• використання знань при аналізі нових фактів.

2) використання пояснюючих операцій:

• пояснюючий аналіз і синтез (зведення незрозумілого до зрозумілого);

• пояснюючі порівняння (співвідношення нового із|із| старим);

• пояснююча конкретизація (послання|посилання| на конкретні факти);

• пояснюючі узагальнення (для угрупування фактів, систематизації, класифікації);

• пояснююче абстрагування (до заміни предметів – знаками, зв'язків – схемами).

Розуміння піддається організації, що є необхідною умовою для свідомого і міцного засвоєння учбового матеріалу.

Засвоєння нових знань передбачає|припускає| не лише|не тільки| їх правильне сприйняття і осмислення, але і обов'язкове закріплення їх в пам'яті. Пам'ять – складний пізнавальний процес, що складається із запам'ятовування, збереження|зберігання|, пізнавання, відтворення. Види пам'яті: оперативна, довготривала, зорова|, слухова, рухова, емоційна|емоціональна|, механічна, словесно-логічна.

Прийоми запам'ятовування:

• налаштування (інтерес до справи|речі|, відчуття|почуття| відповідальності і тому подібне|тощо|);

• установка на термін і точність (весь матеріал, окрім|крім| основних принципів, правил і законів слід запам'ятовувати у вигляді «смислових віх»);

• активний розумовий аналіз, запам'ятовування істотних контрольних прикладів|зразків|;

• зближення процесу запам'ятовування з|із| процесом пізнавання і відтворення (для прискорення запам'ятовування якомога раніше починати|зачинати| відтворювати матеріал в пам'яті);

• правильна організація діяльності пам'яті в цілому|загалом| (раціональний розподіл, повторення, перерви|перерити| в роботі, максимум повторень в перші години і дні після|потім| заучування|завчати|, перерви|перерити|, аби|щоб| матеріал міг захопитися в пам'яті і для відпочинку нервової системи).

Розрізняють наступні|слідуючі| види перевірок засвоєння знань:

• звичайну|звичну| (здійснюється викладачем на заняттях, консультаціях, заліках, іспитах|екзаменах|; носить епізодичний, вибірковий характер);

• самоперевірку (ведеться без сторонньої допомоги і носить безперервний характер);

• вербальну (усне і письмове відтворення матеріалу);

• практичну (найнадійніший спосіб, полягає у виконанні різних учбових вправ і контрольних завдань|задавань|).

Якщо студент здатний лише до вербального (словесного) відтворення, але|та| не може застосувати своїх знань з практики, це означає|значить| в наявності формальне засвоєння матеріалу.

Теми для самостійної роботи студентів

Номер теми	Найменування теми	Кількість годин	Заліковий тиждень
1	Класифікація автопоїздів	10	5
2	Маркування іноземних вантажів.	10	7
3	Прогресивні способи перевезень.	13	9
4	Шляхова документація.	20	10
5	Тарифи на перевезення.	20	12
6	Прогресивні навантажувально-розвантажувальні механізми.	20	15
Всього:		93