- •Глава 1. Основи теорії баз даних 14
- •5. Фізичні моделі баз даних 74
- •Глава 2. Мова формування запитів sql 94
- •4. Мова запитів Data Query Language 101
- •5. Оператори маніпулювання даними 119
- •6. Вбудований sql 123
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами 140
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server 177
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика 194
- •6. Робота з таблицями бази даних 224
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server 234
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних. 259
- •Глава 1. Основи теорії баз даних
- •1. Місце та роль баз даних та баз знань в інформаційних системах
- •1.1 Історія розвитку інформаційних технологій
- •1.2. Етапи розвитку баз даних
- •1.3 Архітектура бд
- •1.4. Класифікація баз даних
- •1.5. Бази даних з розподіленим доступом
- •Розподілені бази даних
- •1.6. Локальні бази даних
- •Питання до теми
- •2. Моделювання даних. Три видатні моделі даних
- •2.1. Поняття про моделі даних
- •2.2. Реляційна модель даних
- •2.2.1 Теоретичні основи реляційної бд.
- •2.2.2 Теоретико-множинні операції реляційної алгебри
- •2.2.3 Спеціальні операції реляційної алгебри
- •2.3 Мережева модель даних
- •2.4 Ієрархічна модель даних
- •2.5 Вибір моделі представлення даних у базі даних
- •Питання до теми
- •3. Етапи проектування бази даних
- •3.1. Об‘єктно-орієнтована декомпозиція предметної області
- •3.2. Проектування інфологічної моделі предметної області
- •3.3. Створення концептуальної схеми бази даних
- •3.4. Створення атрибутивної моделі бази даних
- •Послідовність створення бази даних
- •Зовнішня та внутрішня схеми бази даних
- •Питання до теми
- •4. Нормалізація даних
- •4.1.Основні засади нормалізації даних
- •4.2. Перша нормальна форма
- •4.3. Друга нормальна форма
- •4.4. Третя нормальна форма
- •4.5. Четверта нормальна форма
- •4.6. Вимоги до реляційних систем
- •Питання до теми
- •5. Фізичні моделі баз даних
- •5.1. Файлові структури збереження даних
- •5.2. Організація файлів прямого та послідовного доступу
- •5.3. Індексні файли
- •5.3.1 Файли з щільним індексом
- •5.3.2 Файли з нещільним індексом (індексно-послідовні файли)
- •5.3.3. Індексні файли у вигляді в - дерев
- •5.3.4. Інвертовані списки
- •5.3.5.Хешовані файли
- •5.3.6. Кластерізований індекс
- •5.4. Безфайлові моделі фізичної організації даних
- •Питання до теми
- •Глава 2. Мова формування запитів sql
- •1. Історія розвитку sql
- •2. Структура мови sql
- •3. Типи даних у мові sql
- •4. Мова запитів Data Query Language
- •4.1. Оператор вибору select
- •4.2. Предикати оператора select
- •4.3. Сукупні функції sql
- •4.4. Приклади використання оператора select
- •4.5. Внутрішнє та зовнішнє об‘єднання таблиць
- •4.6. Вкладені запити
- •Питання до теми
- •5. Оператори маніпулювання даними
- •Питання до теми
- •6. Вбудований sql
- •6.1. Sql та клієнтські додатки
- •6.2.Особливості вбудованого sql
- •6.3. Оператори пов'язані з багаторядковими запитами
- •Оператор визначения курсора
- •Оператор відкриття курсора
- •Оператор читання чергового рядка курсора
- •Оператор закриття курсора
- •Видалення та оновлення даних з використанням курсора
- •6. 4. Збережувані процедури
- •Питання до теми
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами case - технології erwin
- •1. Призначення пакету erwin
- •2. Проектування логічної моделі бази даних в erWin
- •2.1. Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень
- •Внесення об’єкту до моделі
- •Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •2.2. Створення логічної моделі бази даних на рівні атрибутів.
- •Внесення первинного ключа
- •2.3. Встановлення зв’язків в логічній моделі бази даних в erWin
- •Встановлення зв’язків
- •Для створення нового зв’язку слід:
- •Зовнішні ключі
- •Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
- •2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
- •Створення категоріального зв’ язку
- •2.5. Правила збереження цілістності даних
- •Встановлення правил цілістності посилань
- •2.6. Нормалізація даних в erWin
- •Приведення сутності до першої нормальної форми
- •Приведення сутності до другої нормальної форми
- •Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •Питання до теми
- •3. Проектування фізичної моделі даних в erWin
- •3.1. Основні визначення та поняття фізичної моделі даних
- •2. Завдання правил валідації, значень по замовчуванню та індексів
- •3.3. Створення представлень, правил валідації та значень по замовчуванню для представлень у фізичній моделі бд
- •3.4. Пряме проектування бази даних
- •4. Збережувані процедури та тригери в erWin
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Тригери цілісності посилань (ri - тригери)
- •4.3. Правила перевизначення тригерів
- •4.4. Створення та редагування тригерів в erWin.
- •Питання до теми
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server
- •1. Архітектура типових моделей зберігання даних та способи їх оброблення
- •1.1. Централізована база даних
- •1.2. Розподілена база даних
- •1.3. Файл-серверна технологія оброблення даних
- •1.4. Клієнт-серверна технологія оброблення даних
- •Питання до теми
- •2. Призначення, основні можливості та структура бази даних ms sql server2000
- •2.1. Призначення та основні можливості бд ms sql server2000
- •2.2. Архітектура бази даних ms sql server 2000
- •2.2.1. Логічний та фізичний рівні представлення бази даних
- •2.2.2. Файли і групи файлів
- •Групи файлів.
- •Питання до теми
- •3. Програмне забезпечення ms sql Server 2000
- •3.1. Програмне забезпечення сервера бд.
- •3.2. Програмне забезпечення клієнта бд
- •3.3. Бібліотеки
- •3.4. Дослідження об'єктів бд за допомогою засобу Enterprise Manager
- •3.5. Виконання запитів до бази даних за допомогою засобу Query Analyzer
- •3.6. "Стеження" за виконуваними базою даних діями за допомогою програми sql Profiler
- •3.7. Імпорт і експорт даних за допомогою Data Transformation Services (dts)
- •3.8. Огляд інших компонентів ms sql Server 2000
- •Питання до теми
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
- •4.1. Елементи Transact-sql
- •Коментарі:
- •Алфавіт:
- •Ідентифікатори:
- •Ключові слова.
- •Вирази.
- •Оператори:
- •4.2. Типи даних
- •Нецілочисельні типи даних:
- •Питання до теми
- •Проектування та створення бд ms sql Server 2000
- •5.1. Реєстрація сервера та підготовка його до роботи
- •5.2. Створення бд за допомогою erWin
- •5.3. Створення бд за допомогою sql Server Enterprise Manager
- •5.4. Створення бд за допомогою команд Transact-sql
- •Розглянемо параметри цієї команди:
- •Питання до теми
- •6. Робота з таблицями бази даних
- •6.1. Способи створення та модифікації таблиць
- •6.1.1. Створення таблиці за допомогою Enterprise Manager
- •6.1.2. Створення таблиці за допомогою Transact-sql
- •6.2. Заповнення таблиць даними
- •6.3. Способи модифікації даних
- •6.4. Команда вибору даних select. Використання підзапитів при роботі з бд
- •6.5. Використання кількох таблиць в одному запиті при роботі з базами даних
- •6.6. Знищення таблиць
- •6.7. Модифікація даних з використанням представлень
- •6.8. Управління безпекою даних за допомогою представлень
- •Питання до теми
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server
- •7.1. Призначення та використання процедур, що зберігаються
- •7.2. Створення, модифікація та вилучення процедур, що зберігаються
- •7.3. Виконання збережуваних процедур
- •7.4. Класифікація збережуваних процедур
- •7.4.1. Процедури, що виконують розрахунки
- •7.4.2. Процедури, що повертають набір записів
- •7.4.3. Адміністративні процедури
- •7.5. Знищення збережуваних процедур
- •If object_id('накладна_зведена_інформація') is not null
- •Drop procedure [накладна_зведена_інформація]
- •Знищити збережувану процедуру можна за допомогою контекстного меню у Query Analyzer чи Enterprise Manager, обравши відповідне меню «Delete» цільового обєкта.
- •Питання до теми
- •8. Створення та використання тригерів
- •8.1. Призначення тригерів та особливості їх використання
- •8.2. Створення та вилучення тригерів
- •8.3.Тригери вставки і оновлення
- •8.4. Тригери вилучення
- •8.5. Вкладені тригери
- •8.6. Знищення тригерів
- •Питання до теми
- •9. Створення та використання клієнтських додатків
- •9.1. Використання rad-технологій для розроблення інтерфейсу клієнтської частини бази даних
- •Питання до теми
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних.
- •1.Об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Стандарти об‘єктних баз даних
- •Взаємодія об‘єктних баз даних з іншими стандартами
- •Сучасні промислові об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Дедуктивні бази даних
- •3. Паралельні бази даних
- •4. Бази даних в Інтернеті
- •4.1. Розподілені обчислення – Cloud системи
- •Рівні Cloud системи
- •4.2. Sql Azure Database як інноваційна технологія баз даних
- •5. Засоби інтелектуального аналізу даних
- •Питання до теми
- •Література
- •Предметний вказівник
- •Тест з дисципліни “Організація баз даних та знань” Модуль 1
- •«Моделювання баз даних в середовищі erWin» Тест до модуля 1
- •Тест до модуля 2
- •Додаток 1 приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Додаток 2
- •Додаток 3 Задачі на формування запитів sql
- •Задачі на оператори маніпулювання даними
- •Завдання до контрольних робіт
Встановлення зв’язків
В палітрі інструментів кнопка відповідає ідентифікованому зв’язку, кнопка зв’язку багато-до-багатьох і кнопка відповідає неідентифікованому зв’язку.
Для створення нового зв’язку слід:
Встановити курсор миші на потрібній кнопці в палітрі інструментів (ідентифікований чи неідентифікований зв’язок) і натиснути ліву кнопку міші;
Клацнути спочатку по батьківському а потім по дочірньому об’єкту.
Форму лінії зв’язку завжди можна змінити за допомогою миші.
Для редагування властивостей зв’язку слід клацнути правою кнопкою миші по зв’язку і вибрати на контекстному меню пункт Relationship Editor.
В закладці General вікна діалога Relationship Editor можна задати потужність, ім’я та тип зв’язку.
За замовчуванням ім’я зв’язку на діаграмі не показується. Для відображення імені треба в контекстному меню вибрати пункт Display Options/Relationship і потім включити опцію Verb Phrase. Контекстне меню з’являється, якщо клацнути лівою кнопкою миші по будь-якому не зайнятому місцю діаграми.
Потужність зв’язку (Cardinality) – існує для позначення відношення кількості екземплярів батьківського об’єкту до кількості екземплярів дочірньої.
Розрізняють чотири типи потужності:
Загальний випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідають 0,1 чи багато екземплярів дочірньї сутності не відмічають ніяким символом;
Символом Р відмічають випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідає 1 чи багато екземплярів дочірньої сутності (виключається нульове значення);
Символом Z відмічають випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідають 0 чи 1 екземпляр дочірньої сутності (виключено множинні значення);
Цифрою відмічається випадок точної відповідності, коли одному екземпляру з батьківської сутності відповідає заздалегідь задана кількість екземплярів дочірньої сутності.
Зовнішні ключі
Зовнішні ключі створюються автоматично, якщо існує зв’язок між сутностямими. Атрибути первинного ключа в батьківській сутності переносять до поля первинного ключа в дочірній сутності з позначкою (FK) після свого імені. Якщо підлегла сутність отримує один і той же зовнішній ключ від декількох батьківських сутностей, то щоб уникнути появи двох атрибутів з однаковими іменами автоматично виконується уніфікація ключа, тобто на діаграмі він з‘являється один раз.
Зовнішній ключ потрапляє до поля первинного ключа, якщо зв’язок між сутностями ідентифікований, а якщо неідентифікований , то – до загального списку атрибутів.
Приклади логічної моделі на рівні атрибутів з вказанами ключовими полями та всіма параметрами зв‘язків для відділу постачання цукрового заводу наведено в додатку 2.
Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
Рекурсивний зв‘язок встановлють між екземплярами однієї сутності. Розрізняють два типи рекурсивного зв‘язку: ієрархічний та мережний. Ієрархічний зв‘язок показує, що існує залежність предок –потомок між записами однієї сутності. Такий зв‘язок може бути тільки неідентифікованим, тому що не між усіма записами існує ієрархічна залежність. Таким чином, відбувається посилання в дочірньому записі на ключовий атрибут батьківського запису, який мігрує в якості зовнішнього ключа до області неключових атрибутів . Наприклад, Державний Стандарт України (ДСТУ) може мати посилання, як на Міжнародні стандарти (МС), так і на статті власного стандарту. Для того, щоб розрізнити посилання в ДСТУ на різні статті (записи) з МС та на власні статті використовують ім‘я ролі, тобто кожному зовнішньому ключу дають додаткову назву. Схема БД стандартів наведена на рисунку 2.4.
МС ДСТУ
Рис. 2.4. Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі в БД стандартів
Інший тип рекурсії – мережевий, відображає залежність багато до багатьох між екземплярами однієї сутності. Цей зв‘язок можна реалізувати за допомогою додаткової сутності. Наприклад, нехай задана БД перепису населення, в якій знаходяться відомості про членів кожної сім‘ї та їх родові відносини між собою. Тобто, одна людина на прізвище Іванчук може бути як батьком так і сином відносно інших членів сім‘ї. Для розв‘язку такої колізії слід створити додаткову таблицю в якій вказати типи відношень між членами кожної сім‘ї (рис. 2 .5)
Громадянин Родина
Рис. 2.5. Приклад реалізації мережної рекурсії в БД перепису населення
Як видно з наведених прикладів ім‘я ролі широко використовують для реалізації рекурсивного зв‘язку. Також, ім‘я ролі використовують при перенесенні атрибутів в наслідок утворення зв‘язків між об‘єктами. Тобто, ім‘я ролі присвоюють атрибуту в наступних випадках: при наявності декількох однотипних зв‘язків між двома сутностями; при наявності рекурсивного зв‘язку між екземплярами однієї сутності.