- •Глава 1. Основи теорії баз даних 14
- •5. Фізичні моделі баз даних 74
- •Глава 2. Мова формування запитів sql 94
- •4. Мова запитів Data Query Language 101
- •5. Оператори маніпулювання даними 119
- •6. Вбудований sql 123
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами 140
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server 177
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика 194
- •6. Робота з таблицями бази даних 224
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server 234
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних. 259
- •Глава 1. Основи теорії баз даних
- •1. Місце та роль баз даних та баз знань в інформаційних системах
- •1.1 Історія розвитку інформаційних технологій
- •1.2. Етапи розвитку баз даних
- •1.3 Архітектура бд
- •1.4. Класифікація баз даних
- •1.5. Бази даних з розподіленим доступом
- •Розподілені бази даних
- •1.6. Локальні бази даних
- •Питання до теми
- •2. Моделювання даних. Три видатні моделі даних
- •2.1. Поняття про моделі даних
- •2.2. Реляційна модель даних
- •2.2.1 Теоретичні основи реляційної бд.
- •2.2.2 Теоретико-множинні операції реляційної алгебри
- •2.2.3 Спеціальні операції реляційної алгебри
- •2.3 Мережева модель даних
- •2.4 Ієрархічна модель даних
- •2.5 Вибір моделі представлення даних у базі даних
- •Питання до теми
- •3. Етапи проектування бази даних
- •3.1. Об‘єктно-орієнтована декомпозиція предметної області
- •3.2. Проектування інфологічної моделі предметної області
- •3.3. Створення концептуальної схеми бази даних
- •3.4. Створення атрибутивної моделі бази даних
- •Послідовність створення бази даних
- •Зовнішня та внутрішня схеми бази даних
- •Питання до теми
- •4. Нормалізація даних
- •4.1.Основні засади нормалізації даних
- •4.2. Перша нормальна форма
- •4.3. Друга нормальна форма
- •4.4. Третя нормальна форма
- •4.5. Четверта нормальна форма
- •4.6. Вимоги до реляційних систем
- •Питання до теми
- •5. Фізичні моделі баз даних
- •5.1. Файлові структури збереження даних
- •5.2. Організація файлів прямого та послідовного доступу
- •5.3. Індексні файли
- •5.3.1 Файли з щільним індексом
- •5.3.2 Файли з нещільним індексом (індексно-послідовні файли)
- •5.3.3. Індексні файли у вигляді в - дерев
- •5.3.4. Інвертовані списки
- •5.3.5.Хешовані файли
- •5.3.6. Кластерізований індекс
- •5.4. Безфайлові моделі фізичної організації даних
- •Питання до теми
- •Глава 2. Мова формування запитів sql
- •1. Історія розвитку sql
- •2. Структура мови sql
- •3. Типи даних у мові sql
- •4. Мова запитів Data Query Language
- •4.1. Оператор вибору select
- •4.2. Предикати оператора select
- •4.3. Сукупні функції sql
- •4.4. Приклади використання оператора select
- •4.5. Внутрішнє та зовнішнє об‘єднання таблиць
- •4.6. Вкладені запити
- •Питання до теми
- •5. Оператори маніпулювання даними
- •Питання до теми
- •6. Вбудований sql
- •6.1. Sql та клієнтські додатки
- •6.2.Особливості вбудованого sql
- •6.3. Оператори пов'язані з багаторядковими запитами
- •Оператор визначения курсора
- •Оператор відкриття курсора
- •Оператор читання чергового рядка курсора
- •Оператор закриття курсора
- •Видалення та оновлення даних з використанням курсора
- •6. 4. Збережувані процедури
- •Питання до теми
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами case - технології erwin
- •1. Призначення пакету erwin
- •2. Проектування логічної моделі бази даних в erWin
- •2.1. Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень
- •Внесення об’єкту до моделі
- •Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •2.2. Створення логічної моделі бази даних на рівні атрибутів.
- •Внесення первинного ключа
- •2.3. Встановлення зв’язків в логічній моделі бази даних в erWin
- •Встановлення зв’язків
- •Для створення нового зв’язку слід:
- •Зовнішні ключі
- •Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
- •2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
- •Створення категоріального зв’ язку
- •2.5. Правила збереження цілістності даних
- •Встановлення правил цілістності посилань
- •2.6. Нормалізація даних в erWin
- •Приведення сутності до першої нормальної форми
- •Приведення сутності до другої нормальної форми
- •Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •Питання до теми
- •3. Проектування фізичної моделі даних в erWin
- •3.1. Основні визначення та поняття фізичної моделі даних
- •2. Завдання правил валідації, значень по замовчуванню та індексів
- •3.3. Створення представлень, правил валідації та значень по замовчуванню для представлень у фізичній моделі бд
- •3.4. Пряме проектування бази даних
- •4. Збережувані процедури та тригери в erWin
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Тригери цілісності посилань (ri - тригери)
- •4.3. Правила перевизначення тригерів
- •4.4. Створення та редагування тригерів в erWin.
- •Питання до теми
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server
- •1. Архітектура типових моделей зберігання даних та способи їх оброблення
- •1.1. Централізована база даних
- •1.2. Розподілена база даних
- •1.3. Файл-серверна технологія оброблення даних
- •1.4. Клієнт-серверна технологія оброблення даних
- •Питання до теми
- •2. Призначення, основні можливості та структура бази даних ms sql server2000
- •2.1. Призначення та основні можливості бд ms sql server2000
- •2.2. Архітектура бази даних ms sql server 2000
- •2.2.1. Логічний та фізичний рівні представлення бази даних
- •2.2.2. Файли і групи файлів
- •Групи файлів.
- •Питання до теми
- •3. Програмне забезпечення ms sql Server 2000
- •3.1. Програмне забезпечення сервера бд.
- •3.2. Програмне забезпечення клієнта бд
- •3.3. Бібліотеки
- •3.4. Дослідження об'єктів бд за допомогою засобу Enterprise Manager
- •3.5. Виконання запитів до бази даних за допомогою засобу Query Analyzer
- •3.6. "Стеження" за виконуваними базою даних діями за допомогою програми sql Profiler
- •3.7. Імпорт і експорт даних за допомогою Data Transformation Services (dts)
- •3.8. Огляд інших компонентів ms sql Server 2000
- •Питання до теми
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
- •4.1. Елементи Transact-sql
- •Коментарі:
- •Алфавіт:
- •Ідентифікатори:
- •Ключові слова.
- •Вирази.
- •Оператори:
- •4.2. Типи даних
- •Нецілочисельні типи даних:
- •Питання до теми
- •Проектування та створення бд ms sql Server 2000
- •5.1. Реєстрація сервера та підготовка його до роботи
- •5.2. Створення бд за допомогою erWin
- •5.3. Створення бд за допомогою sql Server Enterprise Manager
- •5.4. Створення бд за допомогою команд Transact-sql
- •Розглянемо параметри цієї команди:
- •Питання до теми
- •6. Робота з таблицями бази даних
- •6.1. Способи створення та модифікації таблиць
- •6.1.1. Створення таблиці за допомогою Enterprise Manager
- •6.1.2. Створення таблиці за допомогою Transact-sql
- •6.2. Заповнення таблиць даними
- •6.3. Способи модифікації даних
- •6.4. Команда вибору даних select. Використання підзапитів при роботі з бд
- •6.5. Використання кількох таблиць в одному запиті при роботі з базами даних
- •6.6. Знищення таблиць
- •6.7. Модифікація даних з використанням представлень
- •6.8. Управління безпекою даних за допомогою представлень
- •Питання до теми
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server
- •7.1. Призначення та використання процедур, що зберігаються
- •7.2. Створення, модифікація та вилучення процедур, що зберігаються
- •7.3. Виконання збережуваних процедур
- •7.4. Класифікація збережуваних процедур
- •7.4.1. Процедури, що виконують розрахунки
- •7.4.2. Процедури, що повертають набір записів
- •7.4.3. Адміністративні процедури
- •7.5. Знищення збережуваних процедур
- •If object_id('накладна_зведена_інформація') is not null
- •Drop procedure [накладна_зведена_інформація]
- •Знищити збережувану процедуру можна за допомогою контекстного меню у Query Analyzer чи Enterprise Manager, обравши відповідне меню «Delete» цільового обєкта.
- •Питання до теми
- •8. Створення та використання тригерів
- •8.1. Призначення тригерів та особливості їх використання
- •8.2. Створення та вилучення тригерів
- •8.3.Тригери вставки і оновлення
- •8.4. Тригери вилучення
- •8.5. Вкладені тригери
- •8.6. Знищення тригерів
- •Питання до теми
- •9. Створення та використання клієнтських додатків
- •9.1. Використання rad-технологій для розроблення інтерфейсу клієнтської частини бази даних
- •Питання до теми
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних.
- •1.Об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Стандарти об‘єктних баз даних
- •Взаємодія об‘єктних баз даних з іншими стандартами
- •Сучасні промислові об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Дедуктивні бази даних
- •3. Паралельні бази даних
- •4. Бази даних в Інтернеті
- •4.1. Розподілені обчислення – Cloud системи
- •Рівні Cloud системи
- •4.2. Sql Azure Database як інноваційна технологія баз даних
- •5. Засоби інтелектуального аналізу даних
- •Питання до теми
- •Література
- •Предметний вказівник
- •Тест з дисципліни “Організація баз даних та знань” Модуль 1
- •«Моделювання баз даних в середовищі erWin» Тест до модуля 1
- •Тест до модуля 2
- •Додаток 1 приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Додаток 2
- •Додаток 3 Задачі на формування запитів sql
- •Задачі на оператори маніпулювання даними
- •Завдання до контрольних робіт
Питання до теми
Що Ви розумієте під поняттям «фізичні моделі даних»?
Чим відрізняються файли прямого доступу від файлів послідовного доступу? Для яких моделей баз даних використовується кожен тип ?
Які типи індексних файлів Ви знаєте?
Які з індексних файлів враховують блокову структуру розподілу даних на магнітному носії?
Які типи індексних файлів забезпечують упорядкування даних за вторинним ключем?
На якому принципі базується структура В-дерев ?
В чому полягає хеширування даних?
Скільки кластерізованих індексів може мати таблиця бази даних?
Яку структура має типова безфайлова база даних?
Що розуміють під термінами «чанки», «екстенти» ?
Які типи сторінок у безфайловій базі даних Ви знаєте? В чому полягає їх призначення?
Глава 2. Мова формування запитів sql
1. Історія розвитку sql
В сучасних СКБД звичайно підтримується єдина інтегрована мова, що вміщує всі необхідні засоби для роботи з БД, починаючи від її створення до забезпечення зручного інтерфейсу користувача БД. Стандартною мовою найбільш розповсюджених в теперішній час реляційних СКБД є мова структурованих запитів SQL. SQL - непроцедурна мова, оператори якої вказують, які дії повинні виконуватись, а не спосіб їх виконання. Програмний код на SQL в декілька разів менший ніж програмний код написаний на процедурній мові. Це дозволяє виконувати обробку множини записів за один раз на відміну від обробки "запис за записом", що характерно для файлових систем.
SQL (Structured Query Language) — Структурована Мова Запитів — стандартна мова запитів в роботі з реляційними БД. Мова SQL з'явилася після реляційної алгебри. ЇЇ прототип було розроблено у кінці 70-х років в компанії IBM Research. Вона була реалізована в першому прототипі реляційної СКБД фірми IBM System R.
Перший міжнародний стандарт мови SQL був прийнятий у 1989 р. (далі будемо називати його SQL/89 або SQL1). Іноді стандарт SQL1 також називають стандартом ANSI/ISO.
В кінці 1992 р. був прийнятий новий міжнародний стандарт мови SQL, який в подальшому будемо називати SQL/92 або SQL2. І він має деякі недоліки, але в той же час є значно точнішим та більш повним, ніж SQL/89. У теперешній час більшість виробників СКБД внесли зміни у свої продукти таким чином, щоб вони у більшій мірі задовольняли стандарту SQL2.
У 1999 році з'явився новий стандарт, який був названий SQL3. Якщо відмінності між стандартами SQL1 та SQL2 здебільшого були кількісними, то стандарт SQL3 має якісні суттєві переробки. У SOL3 були введені нові типи даних, при цьому передбачена можливість завдання складних структурованих типів даних, які точніше відповідають об'єктній орієнтації. Додано розділ, що вводить стандарти на події та тригери, яких раніше не торкалить в стандартах, хоча вони давно широко використовувані в промислових СКБД. У стандарті визначені можливості чіткої специфікації тригерів як сукупності події та дії. В межах управління транзакціями сталося повернення до старої моделі транзакції, яка допускає точки збереження (savepoints), і можливість завдання в операторі відката ROOLBACK точек повернення, що дозволяє відкатувати транзакцію не до початку, а у проміжну, раніше збережену точку. Таке рішення збільшує гнучкість реалізації складних алгоритмів обробки інформації.