
- •Поняття психодіагностики: предмет, мета, завдання науки
- •2. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •3.Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •4. Основні етичні проблеми в роботі психодіагноста.
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 2
- •Література:
- •1. Класифікація психодіагностичних методів по Гайде-Захарову.
- •По призначенню:
- •По матеріалу, яким оперує випробуваний:
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик.
- •3. Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз.
- •4.Основні етапи психодіагностичного процессу
- •Фактори, що впливають на результати психологічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Лекція 3
- •Література:
- •1. Завдання шкільної психодіагностики, функції школи
- •2. Предмет освітньої і виховної діяльності школи.
- •3. Особистісна діагностика в системі диференційованого навчання.
- •Психолого- педагогічні проблеми
- •3. Виявлення порушень в психічному розвитку, діагностика цих розладів.
- •5. Діагностика відхиленої поведінки.
- •6. Діагностика міжособистісних взаємин.
- •4.Підходи до визначення готовності до навчання у школі.
- •Підсумки дошкільного розвитку дитини; формування внутрішньої позиції школяра.
- •5. Складові готовності до шкільного навчання.
- •5. Процедура визначення психологічної готовності до школи
- •1. Тривожність.
- •2. «Негативістська демонстративність».
- •3. «Відхід від реальності».
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція 4
- •Література:
- •1. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичне занття 1 Тема: Психодіагностика як наукова дісципліна
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик діагностики готовності дитини до шкільного навчання. Здібностей та інтелекту, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття
- •Семінарське заняття 1 Тема: Методики діагностики темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери. Проективні методи
- •Література:
- •Семінарське заняття 2 Тема: Психодіагностика якостей особистості та міжособистісних відносин у групі
- •Література:
- •Стенограма теоретичного матеріалу до семінару: Міжособистісні відношення в групі
- •Психологічне вивчення групи включає:
- •2. Психологічне вивчення групи.
- •Методики діагностики міжособистісних взаємин
- •1. Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психодіагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психодіагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Література до курсу:
- •Глосарій
Методики психодіагностики самосвідомості.
В області психодіагностики самосвідомості використовуються в основному традиційні класи методик: стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів (тест-опитувальники, списки дескрипторів, шкальні техніки), вільні самоописування з наступною контент-аналітичною обробкою, ідеографічні методики типу репертуарних матриць, проективні техніки, включаючи підклас рефрактивних технік.
А.Анастазі визначає чотири методики, які використовуються найбільш часто:
1) контрольний список прикметників Г. Хоха;
2) класифікація В.Стефенсона;
3) семантичний диференціал Ч.Осгуда;
4) тест рольових конструктів Г.Келлі.
Стандартизовані самозвіти:
Шкала «я-концепції» Теннессі (1965) - опитувальник, призначений для підлітків (з 12 років) і дорослих. Містить 90 пунктів на аналіз «я-концепції» і 10 пунктів шкали неправди. Використовується п'ятирівнева шкала відповідей від «цілком згодний» до «абсолютно не згодний». Пункти опитувальника відбиралися за допомогою експертів - клінічних психологів. Була потрібна згода семи експертів у віднесенні кожного твердження до визначених рядка і стовпця. По рядках були представлені: 1) самокритичність; 2) само задоволеність; 3) поведінка - по стовпцях: а) «фізичне я»; б) «моральне я»; в) «особистісне я»; г) «сімейне я»; д) «соціальне я». Розрахунок показників для рядків і стовпців дає вісім індексів тесту. Додатково обчислюються два індекси: 1) варіабельності як міри погодженості сприйняття себе в різних областях; 2) розподілу як міри розташування суб'єктом своїх відповідей за п'ятирівневою шкалою. Вибір в основному середніх значень (низький індекс розподілу) говорить про велике включення захисних процесів, вибір лише крайніх значень може свідчити про шизофренію. Як показує опис опитувальника, за його допомогою можна виявити глобальне самовідношення (самозадоволеність) і специфічні форми відносин до свого тіла, до себе як морального суб'єкта, до себе як до члена родини і т.д. Опитувальник також дозволяє зробити диференційований висновок про самовідношення на відміну від змістовного аспекту «я-концепції».
Шкала дитячої «я-концепції» Пірса-Харріса - популярний у США опитувальник, складений з 80 простих тверджень щодо свого «Я» чи тих або інших ситуацій і обставин, пов'язаних із самовідношенням. Призначений для дітей у віці від 8 до 16 років. Пункти опитувальника засновані на колекції дитячих тверджень щодо того, що дітям у собі подобається, а що не подобається, зібраної А.Джерсильдом (1974). В опитувальник увійшли пункти, що розрізняють обстежуваних з високим і низьким сумарним балом, на які принаймні 50% обстежуваних з високим сумарним балом відповідали в очікуваному напрямку, і співвідношення відповідей «так - ні» по якому не перевищувало 9.
Нестандартизовані самозвіти:
Тест двадцяти тверджень на самовідношення (1966). Обстежуваного просять протягом 12 хвилин дати 20 різних відповідей на запитання, звернене до самого себе: «Хто я такий?». Обстежуваного просять давати відповіді в тому порядку, у якому вони спонтанно виникають, і не піклуватися про послідовність, граматику і логіку. Аналіз даних досліджень дозволив виділити ряд категорій, що згодом використовувалися в контент-аналізі: соціальні групи (стать, вік, національність, релігія, професія), ідеологічні переконання (філософські, релігійні, політичні і моральні висловлення), інтереси і захоплення, прагнення і мета, самооцінка. Загальна тенденція полягає в тому, що «приєднані» твердження, у яких фіксується приналежність обстежуваного до тієї чи іншої категорії людей («студент», «син», «чоловік»), виносяться раніше, ніж «диференційні» (вказують на специфічну ознаку: «занадто товстий», «невдачлива людина»). Найбільш часті категорії, виявлені на великих вибірках у закордонних дослідженнях: професійна ідентичність, сімейна роль і статус, подружня роль і статус, релігійна ідентичність, стать і вік. У відповідях досить чітко прослідковуються соціологічні закономірності; так, вік частіше згадують молоді і люди похилого віку, жінки частіше згадують свій сімейний статус, чоловіки - статеву приналежність. У той же час психологічні закономірності, що лежать в основі відповідей на запитання тесту, дотепер недостатньо ясні. Звичайно робиться припущення, що порядок називання категорій відповідає виразності і значимості відповідних ознак, тобто структурі самоідентичностей, однак ця теза не є доведеною. Цілком можливі впливи з боку стереотипів заповнення офіційних анкет і облікових карток чи з боку захисних стратегій, за яких найбільш значиме відсувається «на потім».
Використання проективних технік у дослідженнях самовідношення і «я-концепції»: частіше для аналізу самовідношення використовується експресивна проективна методика малювання людини, розроблена К.Маховер. Оскільки при інтерпретації існує відома невизначеність: чи відносити той чи інший аспект малюнка до «я-концепції» і самовідношення, чи до образотворчої здатності людини. Окремі автори запропонували модифікацію методики з наступною оцінкою малюнка за тими чи іншими стандартними самооцінними шкалами (Зпаппоп Б., 1965). Були виділені графічні особливості малювання, що мають діагностичне значення, зокрема: стать, форма частин, пропуск деталей, орієнтація малюнка на аркуші, послідовність малювання; ці особливості інколи не мають достатнього теоретичного й емпіричного обґрунтування (Хоментаускас Г.Т., 1985).
Тематичний апперцептивний тест (Миггау Н., 1943) також належить до проективних технік, що використовуються для аналізу «я-концепції» і самовідношення. Його використання ґрунтується на тій ідеї, що «опис героя розповіді відображає уявлення розповідача про себе»; Відомі також спроби використання для аналізу самовідношення тесту чорнильних плям Роршаха, тесту незакінчених пропозицій та ін. Символічні завдання відповідають різним аспектам (вимірам) «я-концепції».