5. Методичні вказівки по складанню розрахунково-пояснювальної записки.

5.1. Вступ.

Тут необхідно відобразити питання основних напрямків розвитку гірничої промисловості, дати загальну характеристику роботи з вказівкою значення розроблених у проекті питань для практики видобувних підприємств.

5.2. Підрахунки запасів та кількості видобутої руди.

Всі запаси корисних копалин у межах виявленої геологами частини родовища є геологічними.

Геологічні запаси для покладів з кутом падіння α від 0 до 30° визначається за формулою, т:

; (1)

від 30 до 90° – за формулою, т:

, (2)

де L₁, L₂ – відповідно, довжина та ширина покладу, м; m_в, m_г – відповідно, вертикальна та горизонтальна потужність покладу, м; γ_р – об’ємна вага руди, т/м³; Н_р – глибина розповсюдження родовища, м; Н₀ – потужність наносів, м; Н_з – глибина залягання рудного покладу від контакту корінних порід, м; L_сер – середня довжина рудного покладу за простяганням, м.

Елементи залягання рудного покладу до розрахункової формули (2) приведені на рис. 1.

Рис. 1. Елементи залягання рудного покладу.

Геологічні запаси, які виймаються з надр, є промисловими. Якщо вміст корисного компоненту та потужність покладу в цілому по родовищу знаходиться у межах кондицій та по умовам його розробки не треба залишати охоронні цілики, то промислові Т_пр запаси дорівнюють геологічним Т_г.

Якщо у надрах лишається частина запасів з непромисловим вмістом корисного компоненту Т_н, або ж є запаси в охоронних ціликах Т_ц, то, т:

. (3)

При розробці родовища частина промислових запасів втрачається, а до тих, що видобуваються, додаються пусті породи. Такі видобуті запаси є експлуатаційні, т:

, (4)

де В,R – коефіцієнти відповідно втрат та розубоження руди пустими породами, долі од.

Ці коефіцієнти приймаються згідно індивідуального завдання або за даними практики чи з літературних джерел.

5.3. Визначення річної потужності та терміну існування шахти

При розробці крутоспадних родовищ річна продуктивність шахти визначається з формули, т/рік:

, (5)

де – середня площа шахтового поля у горизонтальній площинні, м²; v_р – річне пониження рівня очисних робіт (приймається з табл.Д.1. Попередньо визначаються розміри шахтового поля по площі згідно табл.Д.2), м/рік; k_, k_m – поправочні коефіцієнти, відповідно, на кут падіння та потужність покладу, долі од. Приймаються з табл.Д.3 або з формул, долі од.:

, (6)

. (7)

При розробці горизонтальних та пологоспадних родовищ річна продуктивність шахти визначається за формулою, т/рік:

, (8)

де hg – загальна довжина фронту підготовчих та очисних робіт в шахті, м; v_П – річне посування діючих вибоїв, м/рік:

, (9)

де N – кількість робочих днів на рік, днів; r - ширина смуги корисних копалин у вибої, яка виймається за цикл, м; n_ц – кількість циклів у вибої за добу; kГГ = 0,85...0,95 – коефіцієнт, який враховує вплив гірничо-геологічних умов на ритмічність робіт у вибої.

При розробці пластових родовищ визначається за формулою:

, (10)

де – сумарна продуктивність пластів, які розробляються одночасно, т/м²:

(11)

С – коефіцієнт виймання корисної копалини (С = 0,92...0,90 для тонких пластів, С = 0,85...0,82 – для потужних, С = 0,9...0,85 – для середньої потужності, С = 0,85...0,80 для потужних крутоспадних пластів).

Термін існування шахти визначається з формули, років:

, (12)

де t1 = 1-3 років – час на розвиток гірничих робіт; t₂ = 2-5 років – час затухання робіт на шахті.

Економічно обґрунтовані терміни існування шахт різної потужності приведені в табл.Д.4 додатку.