![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття. Предмет, методи та значення еп України як комплексної галузі права.
- •Місце еп в системі галузей права України.
- •Закон як джерело еп України.
- •Нормативно-правові акти Президента України, уряду, міністерств та відомств в системі джерел еп.
- •Акти органів місцевого самоврядування та локальні акти у галузі природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •Роль судової практики у регулюванні екологічних правовідносин.
- •Загальна характеристика екологічних прав громадян
- •Гарантії реалізації та захист екологічних прав громадян
- •Права та обов'язки власників природних ресурсів.
- •Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Органи державного управління природокористуванням та охороною довкілля загальної компетенції
- •Органи державного управління природокористуванням та охороною та охороною довкілля спеціальної компетенції
- •Участь громадськості в управлінні природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища.
- •Основні функції державною управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Державний моніторинг навколишнього природного середовища.
- •Екологічний контроль
- •Державній облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища
- •Стандартизація і нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Екологічна експертиза: поняття та її значення у механізмі охорони навколишнього природного середовища.
- •Правові форми, види та принципи екологічної експертизи.
- •Об'єкти державної екологічної експертизи.
- •Порядок проведення та висновок державної екологічної експертизи.
- •Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •Громадська екологічна експертиза.
- •Лімітування в галузі природокористування
- •Екологічне ліцензування
- •34. Поняття та зміст та форми права власності на природні ресурси
- •35. Суб'єкти права власності на природні ресурси.
- •36. Об'єкти права власності на природні ресурси.
- •37. Підстави виникнення права власності та припинення права власності на природні ресурси
- •Поняття права природокористування та його принципи
- •Види права природокористування
- •Право загального природокористування
- •Право спеціального природокористування
- •Право постійного природокористування
- •Право тимчасового природокористування
- •Користування природними ресурсами загальнодержавного та місцевого значення
- •45. Підстави виникнення та припинення права природо користування
- •46. Економко-правовий механізм природокористування їй охорони навколишнього природного середовища: поняття, функції, складові елементи
- •47. Фінансування екологічних заходів
- •48. Збір за спеціальне природокористування
- •54.Природно-заповідний фонд України.
- •58. Правовий режим охорони курортів та курортних територій.
- •Види екологічної безпеки.
- •Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
- •Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •69. Земля як об'єкт охорони та використання
- •70. Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів
- •Води як об'єкт охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони вод
- •Надра як об'єкт охорони та використання
- •Правова охорона надр
- •Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони
- •Правове регулювання охорони атмосферного-повітря
- •Ліси як об'єкт правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони лісів
- •Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони рослинного світу
- •Тваринний світ як об'єкг правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони тваринного світу
- •Поняття надзвичайних екологічних ситуацій
- •Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій
- •Запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та їх ліквідація.
- •Правові заходи охорони навколишнього природного середовища в промисловості.
- •Правові заходи охорони навколишнього природного середовища в енергетиці.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті,.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарств,
Ліси як об'єкт правової охорони та використання
Право лісокористування є складовою частиною права природокористування, тому йому притаманні всі загальні особливості останнього. Разом з тим, право лісокористування має певні особливості, що обумовлено формою державної власності на ліси, їх правовим режимом, значущістю лісів у виконанні екологічної, економічної, культурно-оздоровчої та інших функцій.
Право лісокористування слід розглядати у двох аспектах: як об'єктивне і як суб'єктивне право.
Об'єктивне право лісокористування — це сукупність правових норм, що регулюють порядок та умови раціонального користування і відтворення лісів, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин у зазначеній галузі.
Суб'єктивне право лісокористування слід розуміти як установлену і гарантовану законом можливість конкретних суб'єктів на безпосередню експлуатацію лісів з метою задоволення потреб у лісових ресурсах, добування їх корисних властивостей.
Для характеристики права лісокористування неабияке значення має визначення таких понять, як «ліс», «лісові ресурси» та «лісовий фонд». Нині діюче лісове законодавство, на відміну від законодавства минулих років, визначає ліс як сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище (ст. 3 ЛК України). При цьому, як зазначено в Лісовому кодексі, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення.
Поняття «лісовий фонд» є значно ширшим від поняття «лісу». В Лісовому кодексі України (ст. 4) воно визначається таким чином: «Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства». Таким чином, поняття «лісовий фонд» включає, крім лісу, ще й земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю.
Поняття «лісові ресурси» також істотно відрізняються від понять «ліс» та «лісовий фонд». Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва (ст. 7 ЛК України).
У Лісовому кодексі України прямо не визначено, хто може бути суб'єктом права лісокористування. Але з аналізу лісового законодавства можна зробити висновок, що такими суб'єктами є: державні, кооперативні та громадські спеціалізовані лісогосподарські підприємства, інші підприємства, установи, організації, в яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства, для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Законодавство відносить цих суб'єктів до постійних лісокористувачів.
До складу суб'єктів права лісокористування також слід віднести інші підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, які згідно з законом користуються лісовим фондом для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Вони належать до тимчасових лісокористувачів.
Об'єктом права лісокористування є частина державного лісового фонду, надана в користування з певною ціллю. Ним може бути як ліс, так і земельна ділянка, не вкрита лісовою рослинністю, але надана для потреб лісового господарства. Конкретизуючими ознаками такого об'єкта є його розмір, межа та місцерозташування. Відокремлена частина лісового фонду розглядається як юридична самостійний природній об'єкт.
За екологічним і господарським значенням ліси як об'єкт права лісокористування поділяються на першу та другу групи.
До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції.
Залежно від переважання виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:
водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);
захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;
санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).
До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки), ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання.
До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.