- •56. Сучасна світова фінансова криза, її причини і наслідки для різних країн.
- •57. Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют.
- •58. Національна та міжнародна валютні системи і їх основні елементи.
- •59. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.
- •60. Світовий фінансовий ринок та його структура.
- •61. Євроринок та особливості його функціонування.
- •62. Валютний ринок, його функції та структура.
- •63. Валютні операції та їх основні види.
- •64. Валютні біржі та механізми їх функціонування.
- •65. Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування.
- •66. Міжнародні розрахунки і фактори, що впливають на їх розвиток.
- •67. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.
- •68. Платіжний баланс, його структура і методи регулювання.
- •69. Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку.
- •70.Фінансова звітність зарубіжних країн, її склад та зміст.
- •71.Облік грошових коштів країн і розрахунки з дебіторами в зарубіжних корпораціях
- •72. Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм
- •73.Специфіка обліку коротко- та довгострокових зобов’язань зарубіжних фірм.
- •74. Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій.
- •75.Сутність, причини та наслідки міжнародної міграцїї робочої сили.
- •76. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили. “Відплив умів” у міжнародних міграційних процесах.
- •77. Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї.
- •78. Світовий ринок праці, його структура і січасні особливості розвитку.
- •79. Правове регулювання міжнародних економічних відносин на національному, міжнародному та наднаціональному рівнях.
- •80.Поняття, предмет, принципи та джерела міжнародного економічного права.
- •81. Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.
- •83. Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання.
- •84. Особливості міжнародного торгового права. Міжнародні торгові договори.
- •85. Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •86. Міжнародні організації (мо) в системі регулювання сучасних мев та їх типізація.
- •87. Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •88. Гатт/сот у системі регулювання торгівельно-економічних відносин.
- •89. Міжнародні валютно-кредитні організації. Створення мвф і його сучасна роль.
- •90. Международная организация труда, задания и направления деятельности.
- •91. Сутність, рівні й фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.
- •92. Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань.
- •93. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
- •94. Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва.
- •95. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн.
- •96. Особливості й проблеми інтеграції в межах снд.
- •97. Етапи й особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці. Мета, склад, специфіка взаємовідносин у нафта.
- •98. Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки.
- •99. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •100. Сутність, види та мотивація міжнародного бізнесу.
- •101. Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу.
- •102. Економічна природа, суттєві ознаки і систематизація міжнародних спільних підприємств. Стратегічні альянси.
- •103. Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність тнк та оцінка їх ролі у міжнародній економіці.
- •104. Характеристика сучасних теоретичних підходів у дослідженні тнк.
- •105. Особливості внутрішньоекономічного механізму тнк. Моделі вибору форми транснаціональної діяльності.
- •106. Формування і реалізація стратегії тнк. Роль глобального стратегічного управління в практиці тнк.
- •107. Середовище і специфіка фінансової діяльності тнк. Взаємодія тнк зі світовими фінансовими інститутами.
- •108. Особливості управління виробничою діяльністю тнк.
- •109. Соціальні й етичні аспекти функціонування тнк. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики.
- •110. Проблеми взаємодії тнк і національних економік. Міждержавне регулювання діяльності тнк.
- •111. Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту. Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах.
- •112. Стратегія, планування та специфіка прийняття рішення у міжнародному менеджменті.
- •Особливості прийняття рішень в мм/ті
- •113. Роль організаційного фактору в міжнародному менеджменті. Еволюція організаційних структур в процесі інтернаціоналізації.
- •Особливості організаційного фактору в мм/ті
- •Організаційна структура міжнародних корпорацій
- •114. Особливості й основні моделі керівництва міжнародними корпораціями.
- •Чотири основні типи керівників
- •115. Особливості управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях.
- •116. Природа, типи і шляхи підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •117. Характеристика систем контролю і звітності в міжнародному менеджменті
- •Вимірювання виконання
- •118. Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •119. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств.
- •120. Види міжнародної економічної діяльності підприємств України.
- •121. Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.
- •122. Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації.
- •123. Шляхи вдосконалення укр імпорту.
- •124. Торговельний баланс України та особливості його регулювання.
- •125. Проблема диверсифікації міжнар торгівлі.
- •126 Масштаби, структура і динаміка піі в економіку Укр.
- •127. Масштаби та особливості залучення портфельних іноз інв в Укр.
- •128. Міжнародне кредитування української економіки. Кредитна політика мвф.
- •129. Проблема зовнішньої заборгованості України і шляхи її розв'язання.
- •130. Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні.
- •131. Становлення нац валютної системи Укр.
- •132. Валютний ринок України і особливості його функц-ня.
- •133. Особливості міжнародних розрахунків в Укр.
- •134.Страхування міжнар-х операцій в Укр.
- •135. Україна в процесах міжнародної трудової міграції.
- •136 Стан і особливості формування платіжного балансу (пб) Укр.
- •137. Стан і проблеми впровадження міжнародних стандартів бух. Обліку в Україні.
- •138. Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в у.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в Україні.
- •140. Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні.
- •141. Характеристика процесу лібералізації міжнародної ек діяльності Укр. Взаємодія Укр з Міжнар ек організаціями (меорг).
- •142. Організація міжнародної економічної діяльності на українських підприємствах.
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування.
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування.
- •144. Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії
- •148. Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку.
- •150. Регіональні пріорітети інтеграційної політики у.
82. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.
У міру розвитку економічних відносин стає неможливим і недоцільним укладення лише двосторонніх договорів та угод. Чимало країн заінтересовані у розширенні співробітництва з ряду важливих загальних напрямів зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі, науки та техніки, транспортних перевезень, будівництва тощо) на основі багатосторонніх міжнародних економічних відносин. Одним із ефективних шляхів побудови багатостороннього економічного співробітництва є створення міжнародних економічних організацій, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, створювати міжнародні механізми з нагляду і контролю за їх виконанням, розробляти та встановлювати норми, спрямовані на правове регулювання міжнародних економічних відносин, та ін. Перші міжнародні економічні організації (комісії, сгілки, комітети, асоціації) виникли ще у XIX ст.
Перший найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій дає можливість виділити їх чотири групи:1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; 2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни; 3) міжнародні організації, які об'єднували капіталістичні країни; 4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять країни, що розвиваються.
Класифікацію міжнародних економічних організацій можна продовжити і в межах кожної із названих груп. Так, серед такої універсальної міжнародної організації, як 00Н, можна виділити дві підгрупи. Перша — спеціалізовані установи 00Н і друга — допоміжні органи 00Н, які користуються статусом міжнародних організацій. До першої групи, наприклад, можна віднести Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку, а до другої — Конференцію з торгівлі та розвитку. Певну роль у розвитку міжнародного економічного співробітництва в окремих напрямах відіграють міжнародні та регіональні міжурядові галузеві організації.
Усе викладене вище дає можливість зробити висновок, що під міжнародними економічними організаціями слід розуміти такі організації, які на основі міжнародно-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжнародного економічного співробітництва.
Правоздатність, якою наділені міжнародні економічні організації, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнародними організаціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.
Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет міжнародних економічних організацій від 5 грудня 1980 р., майно і активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету (ст. 4).
83. Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання.
Під міжнародним договором, як правило, розуміють добровільну угоду між двома або кількома рівноправними державами чи міжнародними організаціями щодо їхніх взаємних прав і обов'язків у політичних, економічних, культурних та інших відносинах. Міжнародний економічний договір — це, насамперед, різновид міжнародних договорів. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) розглядається як матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1).
Основою поділу будь-яких договорів є їх класифікація. При поділі на односторонні й двосторонні договори береться до уваги те, що одна чи дві сторони мають відповідні обов'язки. Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона, то це — односторонній договір, якщо дві — це двосторонній договір. Більшість договорів є двосторонніми. До односторонніх належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування. Друга група договорів — сплатні і безоплатні. Практика міжнародного економічного співробітництва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, сплатній основі. Це відповідає одному із уже згадуваних загальних принципів міжнародного права — принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатними називаються договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними, договорами. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. До формальних договорів слід віднести такі, для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Як правило, згода, до якої дійшли сторони, має бути викладена у письмовому документі, який підписується сторонами, а якщо це передбачено законодавством, то й зареєстрована у відповідних державних органах (нотаріаті, суді та деяких інших). Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. Консенсуальні договори — це такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. Однією із особливостей міжнародного економічного права, як і міжнародного права в цілому, є відсутність міжнародних інститутів, які б забезпечували у примусовому порядку виконання його норм. Тому головна роль у цій справі належить самим державам, які діють самостійно, індивідуально або об'єднуються у відповідні міжнародні організації. Засоби забезпечення: *дипломатичні переговори ( ведуться від імені держави їх главами, главами урядів…) *посередництво (а)держава виступає з пропозицією щодо примирення сторін, між якими ведеться спір, сприяє здійсненню дипломатичних переговорів. -добрі послуги. б) третя держава на запрошення сторін, між якими виник спір, виступає як посередник і веде переговори з ними з метою примирення сторін - особисте посередництво)) *погоджувальні комісії, *міжнародний арбітраж, *міжнародний суд, *суд європейського економічного співтовариства.)