99. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.

Інтеграція на сучасному етапі зумовлена переважно економічними мотивами. Лише об΄єднання НІмеччини може розглядатись в основному як прояв політичних, культурних та інших мотивів.

Дезінтеграція в своїй основі має дві причини. Перша це заперечення дійсністю самих причин інтеграційних процесів (тобто економічних причин). Інша причина полягає у тому, що в міру розвитку економіки та все повнішого задоволення потреб людини на перший план виступають чинники культурного середовища. При цьому той поріг є досить невизначеним. В цьому разі потреба в самоідентифікації нації може виникати за різного рівня розвитку країни.

Інтеграційні тенденції на макро рівені- ЄС, НАФТА, Угрупування країн Ппівденно-Східної Азії зумовлені посиленням глобальної конкуренції, а відповідно і необхідністю створення великих ринків, що могли б стати основою для конкурентоспроможності національних компаній об΄єднань країн. Це як розширює внутрішній ринок, так і стимулює ці компанії до об΄єднання, щоб краще протидіяти конкурентам з інших регіонів через ефект масштабу, об΄єднання зусиль у розробці нових технологій та продуктів.

Разом з тим спостерігаються численні точки, на Землі де відбуваються регіональні дезінтеграційні процеси зумовлені бажанням певних груп населення відокремитись від інших за національною чи релігійною ознакою, іноді основою є непропорційність розвитку країни.

Так сепаратистські настрої Північної Італії зумовлені перш за все тим, що вона переважно здійснює дотування інших регіонів країни за рахунок вищого рівня свого розвитку (північ є потужним промисловим районом, тодіяк південь переважно аграрний). Настрої у Квебеці, Країні Басків (Іспанія), Шотландії зумовлені відродженням національних почуттів у свідомості суспільства та відчуттям неповноти їх реалізації. Ольстер є прикладом конфлікту на релігійному ґрунті, що веде до дезінтеграції.

Що стосується СНД (та й колишнього РЕВ), то причиною тут переорієнтація виробничих зв΄язків, оскільки було змінено основи, на яких здійснювалось співробітництво. Фактично спочатку це були відносини СРСР- братні соціалістичні країни, які мали зиск від таких відносин переважно через нееквівалентність обміну. СРСР постачав сировинні продукти за адміністративно заниженими цінами. Перехід на ринкові відносини підірвав основу інтеграційних процесів. Аналогічно можна сказати, що провівши лібералізацію цін на нафту (фактичне підвищення у 300 разів за 1992 рік) Росія підірвала підгрунтя кооперації в рамках колишнього СРСР і спричинила дезінтеграційні процеси на цій території.

Зараз тут можна виділити нові інтеграційні сили – між державами Середньої Азії, між Росією та Білоруссю, Прибалтійські держави між собою та ЄС, Україна з планами інтеграції теє в ЄС.

100. Сутність, види та мотивація міжнародного бізнесу.

Усталена кількісна динаміка інтернаціоналізації економіки в сучасних умовах набуває специфічних рис, зумовлених новою якістю міжнародного поділу праці. У структурі сучасних МЕВ це проявляється насамперед через вихід за межі нац. економік поряд з факторами і результатами в/ва безпосередньо виробничого процесу. В свою чергу докорінні зміни відбуваються і у міжнародному бізнесі – сфері практичної реалізації форм МЕВ.

Суб’єктами міжнародного бізнесу є його учасники, які здатні активно і відносно незалежно працювати для реалізації своїх економічних інтересів. До числа основних суб’єктів належать: фізичні особи, юридичні особи, їх об’єднання, держави, міжнародні організації.

Найбільш численними, значущими, динамічними в міжнародному бізнесі є фірми, що існують у двох організаційно-правових формах – власні підприємства та об’єднання підприємств.

Крім організаційно-правової застосовують диференціацію фірм за такими ознаками:

• рівнем гоподарської самостійності (материнські або головні; філії; дочірні; асоційовані)

• характером власності (приватні, державні, кооперативні, змішані)

• видами діяльності (промислові, торгівельні, фінансові, транспортні та ін)

Загальними мотивами, що спонукають фірми брати участь у міжнародному бізнесі, є можливість розширення продажу, придбання нових джерел ресурсів, диверсифікація.

Розвиток фірми може бути обмежений зменшенням обсягу внутрішнього ринку через недостатню кількість споживачів або їх низьку купівельну спроможність. За сприятливої економічної кон’юктури в інших країнах або в світі в цілому фірма має змогу нарощувати обсяги продажу через вихід на міжнародні ринки,збільшуючи свої прибутки.

Збільшити ринки збуту та свій прибуток фірма може також за рахунок купівлі за кордоном окремих компонентів, напівфабрикатів або послуг. В окремих випадках вирішальне значення має винятковий характер закордонних товарів або послуг, використовуваних фірмою.

Уникнути різких коливань у виробничій та торгівельній діяльності фірми дає змогу диверсифікація, коли підтримуються оптимальні обсяги продажу (на випадок економічного спаду в своїй країні) за рахунок виходу на ринки країн, економіка яких перебуває в стадії пожвавлення та росту.