- •Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •2. Форми тА рівні мев.
- •3. Характеристика суб’єктів мев.
- •4. Принципи мев і політ серед-ще їх реалізації.
- •5. Ключові показники розвитку національних економік і показники інтернаціоналізації.
- •6. Тенденції глобалізації та регіоналізації у розвитку світової економіки та їх оцінка.
- •7. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •8. Середовище мев, його особливості та структуризація.
- •9. Міжнародні конфлікти.
- •10. Дискримінаційні та преференційні режими взаємовідносин між країнами.
- •11. Ек. Середовище розвитку мев і суч. Класиф-ції країн світу.
- •12. Загальна характеристика країн з перехідною економікою.
- •14. Країни-лідери світ. Ек-ки та їх заг. Хар-тика.
- •15. Соціально-культурне середовище розвитку мев та його осн. Хар-тики.
- •16. Складові суч. Інфраструктури мев та їх заг. Хар-тика.
- •17. Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці.
- •18. Абсолютні і порівняльні переваги в теорії міжн. Економіки.
- •19. Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. Торгівлі.
- •20. Неофакторні моделі.
- •21. Моделі неотехнолог. Розвитку.
- •22. Еклектична теорія міжн. Вир-ва Дж. Данінга.
- •23. Теорії міжн. Руху капіталу (мрк) і прямих заруб. Інвестицій (пзі).
- •24. Теорії торгової політики і міжнародна інтеграція.
- •25. Поняття конкурентноспроможності економіки в теорії міжнародної економіки. Модель м.Портера.
- •26. Міжнародна торгівля, її показники і тенденції розвитку.
- •27. Характеристика видів міжнародної торгівлі
- •28. Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди.
- •29. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
- •30. Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі.
- •31. Систематизація методів міжн торгівлі. Види, способи і порядок проведення аукціонних торгів.
- •32. Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення.
- •33. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •34. Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки.
- •35. Система регулювання міжнародних торгових відносин.
- •36. Тарифне регулювання.
- •37. Нетарифне регулювання міжн торгівлі.
- •38. Демпінг і антидемпінгові процедури в сучасних торговельних відносинах.
- •39. Сучасні інструменти стимулювання експорту.
- •40. Протекціонізм і його сучасні форми.
- •41. Світовий товарний ринок.
- •42. Світовий ринок послуг, його структура і особливості розвитку.
- •43. Типи і форми міжн маркетингу
- •44. Система міжнародних маркетингових досліджень.
- •45. Сучасний міжнародний маркетинговий комплекс.
- •46. Розробка міжнародної маркетингової стратегії.
- •47. Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності.
- •Три основні вимоги до контролю в міжнародних компаніях:
- •48. Міжнародний рух капіталу і характеристика його форм.
- •49. Мотивація прямого зарубіжного інвестування на мікро- та макроекономічному рівні.
- •50. Міжнародне портфельне інвестування…
- •51. Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги.
- •52. Система факторів міжнародного інвестування.
- •53. Міжнародний кредит, його функції та різновиди.
- •54. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
- •55. Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи.
31. Систематизація методів міжн торгівлі. Види, способи і порядок проведення аукціонних торгів.
Метод торгівлі це спосіб здійснення торгового обміну (торгової операції, або торгової операції). У міжнародній торговій практиці застосовуються два основних методи торгівлі:
прямий метод (здійснення операції безпосереднє між виробником і споживачем);
непрямий метод (здійснення операції через посередника).
При прямому методі торгівлі виникає певна фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності або недостатньої компетенції посередницької організації. Торгівля на пряму має цілеспрямований характер, довгостроковість, усталеність. Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що зумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їх традиціями і звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, використати посередників.
Прості посередники (брокери) підшукують і зводять взаємно зацікавлених продавців і покупців, але самі не беруть безпосередньої участі в операціях.
Договори комісії, по яких комісіонери дістають право підшукувати партнерів і підписувати з ними контракти від свого імені, але за рахунок продавця або покупця (комітентів), які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами комісіонери виступають як продавці.
Продаж товарів на умовах консигнації. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника (консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного терміну. Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації зі складу. Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути консигнанту. На умовах консигнації реалізовують в основному товари масового попиту. По суті, при консигнації експортер кредитує посередника на середній термін реалізації товару. Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження за комітентом права власності на товари до їх реалізації покупцям.
Основний об'єм міжнародної торгівлі здійснюється незалежними торговими фірмами. Вони від свого імені і за свій рахунок укладають договори купівлі-продажу, з одного боку, з продавцями, а з іншою з покупцями.
Агенти діють на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е. принципалов. У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження посередників за найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій, а також додаткові зобов'язання агентів. Існують ще три особливих типи посередників: біржі, торги, аукціони
Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, періодично діючі у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів по черзі відбувається продаж попередньо оглянутих покупцями товарів, які переходять у власність того покупця, котрий запропонував за них найвищу ціну, не перекриту іншими учасниками торгів. Сьогодні до основних аукціонних товарів належать: хутро, чай, тютюн, фрукти, риба, антикваріат, предмети старовини, художні вироби. Вирізняють 2 види :1. С підвищенням цін; 2. С пониженням.
Техніка операцій на аукціонах. Власник доставляє свій товар аукціонному підприємству. Фахівці оглядають товар, здійснюють необхідне сортування, підбирання, пакування. Посортований товар розбивається на партії, які називаються лотами. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в каталог із вказанням сорту та кількості. Час і місце аукціону повідомляється через пресу. Постійним і потенційним покупцям розсилаються брошури-проспекти. Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд товарів. Лоти розташовуються у складських приміщеннях, і покупець зазначає номер партії, що сподобалася. Куплений на аукціоні товар після виявлення недоліків назад не приймається.
Аукціонний торг може проводитися гласним і німим способом. Аукціонний торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При гласному способі аукціоніст оголошує номер і початкову мінімальну ціну. Присутні починають підвищувати цю ціну. Після трикратного запитання (ніхто більше?) відбувається удар молотком по столу, і товар переходить у власність того покупця, який запропонував за нього найвищу ціну.
Інколи аукціонний торг проводиться зі зниженням ціни. При дьому оголошується вихідна максимальна ціна. Тоді покупці поступово знижують цю ціну. Небезпека втратити товар заставляє учасників приймати вищі ціни.
При німому способі проведення аукціону аукціоніст оголошує вихідну мінімальну ціну, а покупець заявляє про її підвищення умовними знаками, наприклад, підняттям олівця, пальця, мімікою. Аукціоніст, реагуючи на знаки, оголошує попередньо обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу дозволяє його учасникам зберегти в таємниці кількість купленого ними товару.
Покупець підписує стандартний формуляр аукціонного продажу.