11. Особливості східного, античного та класичного рабства

Для суспільно-економічного устрою країн Стародавнього Сходу характерним було так зване східне рабство. Особ­ливість його полягає у тому, що основною продуктивною си­лою суспільства тут були селяни-общинники, землероби, а та­кож вільні ремісники. Раби становили незначний відсоток населення, належали в основному державі, використовувались як домашня прислуга в господарствах царів, деспотів, числен­них чиновників, при храмах.

Рабів використовували також на будівництві пірамід, храмів, доріг, палаців, іригаційних споруд. Лише частково рабська праця використовувалася для обробітку землі, як правило, в системі царського і храмового господарства. Головними дже­релами рабства були війни, піратство, заборгованість селян общинам.

Однією з основних причин розквіту Стародавньої Греції було широке використання праці величезної кількості рабів. Джерелами рабської праці були постійні війни, які проводила Греція із сусідніми народами, мало місце боргове рабство. Праця рабів використовувалася в різних сферах матеріально­го виробництва. Більшість рабів працювали в копальнях, ка­меноломнях, на будівництві доріг. У Греції були й привілейо­вані раби – учителі, лікарі, купці, ремісники, поліцаї. Деякі філософи, поети були рабами. Рабів використовували як при­слугу в домашньому господарстві знатних людей, незначна кількість їх була зайнята в сільському господарстві. Експлуатація рабів сприяла досягненню високого економіч­ного і культурного розвитку держави. Отже, в античному рабстві, на відміну від східного, рабська праця стала основ­ною продуктивною силою суспільного виробництва.

Класичне рабствоЗростала чисельність рабів. Раби стали численним класом римсько- італійського суспільства. Рабовласництво розповсюдилося у вирішальних галузях господарства в сільському господарстві, по-гірському добувному справі, металургії, будівництві. Однак труд вільних і напівзавзалежних працівників продовжував застосовуватися у всіх сферах і складав у II I вв. до н.е. інший найважливіший сектор римського народного господарства.

Посилення експлуатації рабського труда, продиктоване інтересами товарного виробництва, привело до погіршення суспільного і юридичного положення рабів. Зростання міри експлуатації, погіршення їх чисельності загострили природне протистояння рабів і їх добродіїв. Раби підіймали грандіозні, “чисто" рабські багатолюдні повстання, які констатували серйозне неблагополуччя в римському рабовласницькому суспільстві.

23. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів

Передумови:

-криза левантійської торгівлі;

-занепад континентальної торгівлі;

-посилення попиту Західної Євро­пи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподар­ську продукцію та деякі види сировини;

-нестача грошей у товарному обігу;

-збільшенням кількості людей;

-науково-технічні досягнення (поліпшилися мореплавні характеристики, сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас);

-розвиток абсолютизму

Наслідки Великих географічних відкриттів

-небачений приплив до Європи благородних металів;

-революція цін (зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, на хліб у 5 разів, у Франції – в 2,3, а в Англії – 2,5 рази)$

-здешевлення дорогоцінних ме­талів;

-прискорення переходу до мануфактурного ви­робництва;

-створення світової колоніальної системи (найбільші коло­ніальні держави – Іспанія та Португалія, Англія, Франція й Нідерланди).