- •2. Господарство,господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •36. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму
- •37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38. Економічна думка періоду первісного нагромадження
- •39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації
- •42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та сша (передумови,періоди,особливості та наслідки)
- •44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій)
- •47.Проаналізуйте процес становлення теорія вартості в економічному спадку в. Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки ху – хііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а. Сміта та д. Рікардо)
- •55.Економічні передумови Визвольної війни українського народу (648-1676)
- •56.Основні напрями ек. Політики Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •57.Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Госп. Система Зх. України та її еволюції під впливом Йосипа 2.
- •59. Основні прояви елементів ринкового госп. В госп. Системі країни наприк. 18ст- поч..19ст
- •60. Криза кріпосної с-ми та її відображення у працях укр економістів 1ї пол хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського).
- •61. Друга науково-техн рев (остання чверть хіх ст. – поч хх ст.) та її вплив на ринкове госп-во країн Зх Європи та сша.
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •63. Внесок а.Маршалла у світову ек науку та вплив його праць на формув сучасної ек теорії.
- •64.Передумови виникнення та заг хар-ка маржиналізму.
- •66. Причини швидкого ек-го роз-ку сша наприк хіх ст. Ос-ті амер школи маржин.
- •67.Осн тенденції госп роз-ку Фр на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •68.Госп с-ма Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа.
- •69. Дайте порівн хар-ку госп систем країн Зх Євр та сша в 70-ті рр хіх – на поч хх ст.
- •70. Порівняльна хар-ка госп роз-ку Нім та Фр на межі хіх ст.
- •72.Осн течії ек-ної думки в Укр (кін хіх – поч хх ст.).
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74.Представники Київської психол-ї школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови сусп-ва.
- •75.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в укр та світову ек думку.
- •Роль столипінської аграрної реформи в госп розвитку України
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в госп-вах країн Зх цив в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній с-мі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світ ек-на криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •82.Світове госп-во в роки стабілізації. Ек-ний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •84 Зміни в ринк госп-ві на етапі державно-монопол роз-ку та їх відображення в теоріях конкуренції Чемберліна, Робінсона, Шумпетера.
- •85 Причини виникн, суть та осн напрями раннього інституціоналізму.
- •87. Порівняйте ек-ну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини
- •88.Порівняйте ос-ті методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроек проблем.
- •90. Післявоєнна стабілізац фін– грош сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •93.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
Стадія роз-ку людства періоду неоліту,за якої відбувається перехід від привласнюючого до виробничого гос-ва називається „неолітичною революцією”. Неолітична революція та перехід до регулярного виробництва матеріальних благ сприяли перевищенню мінімально-необхідного рівня споживання і зростанню надлишкового продукту. Наявність надлишкового продукту, регулярність його отримання поряд із формуванням осіло-землеробських поселень (стародавніх сіл) були поштовхом до змін в організаційно-господарських відносинах первісного суспільства.. Важливим організаційним елементом первісних форм господарства була їх родинна складова.
Під впливом функціонального поділу господарської діяльності і відносин власності спільного ведення господарства в системі сімейних відносин формується така господарська спільнота, як домогосподарство, яке було основною ланкою первісного сус-ва. Господарська функція первісного домогосподарства полягала у спільному виробництві, розподілі і споживанні їжі та інших засобів існування. Рід забезпечував найважливіші економічні, соціальні та ідеологічні функції, а сім'я була ядром домогосподарства і забезпечувала відтворення членів роду, їх виховання та навчання. Важливим елементом функціонування домогосподарства був принцип компенсаційного обміну, або-реципрокного взаємообміну який зводилася до того, що кожний член домогосподарства вносив у спільний доробок скільки міг і отримував з нього скільки йому визначалося. Функціонування реципрокності створює засади соціальної та майнової нерівності в господарстві на рівні роду і домогосподарства. Лідер, голова сімейної групи чи домогосподарства не був власником чи хазяїном вироблених матеріальних благ, які вважаються колективними, але завдяки своїй соціальній ролі —- старшого і компетентного керівника господарської діяльності — він отримує право розпоряджатися ними. Так виникає якісно новий принцип господарських відносин- принцип редистрибуції. Редистрибуція як централізований благообмін стимулює процес територіально-виробничої спеціалізації, зокрема, зародженню та розширенню ремісничої діяльності, особливо спеціалізованого гончарства, розробки мінеральних покладів, деревини тощо. Підсумком господарської еволюції — від «неолітичної революції» до появи перших цивілізацій — було утворення такої системи, яка грунтувалася па нормах генеологічиого (родового) спорінення з елементами соціальної та майнової нерівності, розподіл праці, принципах реципроктного та редистрибуційного обміну, надобщинних формах управління, сакралізації та спадковості влади.
13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
Община – форма соціальної організації, що виникає на основі кровно-родинних зв’язків, спільному проживанні та веденні господарства.
Стадії розвитку історичних типів общин:
1.Протообщина (первісне людське стадо, зародження усвідомлених форм взаємодії та взаємодопомоги, колективістських відносин).
2.Ранньопервісна община (заснована на кровно-родинних зв’язках, центром об’єднання стає рід, община і сім’я визначають сфери господарської діяльності)
3.Пізньопервісна община (заснована на територіальних чи господарських відносинах і зв’язках, в общинному господарстві відбувається відносне відокремлення і функціонування сімейного господарства – домогосподарства)
Таким чином, протягом розвитку первісного суспільства існувало три типи господарських одиниць: община, рід, сім’я.
Фактори впливу на організацію господарської діяльності первісної общини: - первісні форми кооперації та спеціалізації; - внутрішньо общинний та між общинний поділ праці; - розвиток техніки і технології; - поява надлишкового продукту започаткувала первісні форми обміну – дар-обмін, відносини реципрокності та редистрибуції; - община – форма власності та централізована влада; - поєднання влади і вождя і общинної власності приводить до появи феномену влади-власності; - система общинних норм, традицій і табу.
В роботі «Нариси первісної економічної культури» М.Зібер розкрив значення общинних форм господарства в первісному суспільстві:
- общинні форми господарства в їх різних стадіях представляють універсальні форми економічної діяльності на ранніх стадіях розвитку суспільства;
- община як цілісність виступає господарською одиницею первісного суспільства
- у первісних общинах відсутня диференціація політичних і господарських функцій
- наявність общинної форми власності, спільна праця
- дар-обмін як один з перших інститутів обміну первісного суспільства.