Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoiya_125_pitan.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
664.06 Кб
Скачать

87. Порівняйте ек-ну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини

Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя. За умов банківської кризи, що вибухнула, президент оголосив загальні «банківські канікули» до 9 березня й запропонував Конгресу США «Надзвичайний закон про банки». Закон передбачав такі заходи: 1) надання Федеральною резервного системою (ФРС) позик банкам; 2) наділення міністра фінансів повноваженнями, до яких вхо­дило право запобігати масовому вилученню внесків; 3) заборону на експорт золота; 4) продаж банкам ФРС облігацій державної позики. Завдяки введенню таких заходів банки змогли отримати від держави позики під заставу цінних паперів і державних облігацій.

В США впер­ше була змінена концепція бюджетної політики, тобто держава свідомо пішла на перевищення витрат над доходами. Щоб уникнути гіперінфляції, держава вжила заходів для заку­півлі золота у населення за цінами, що перевищували курс долара стосовно золота

Двома найважливішими законами першого терміну президент­ства Ф. Рузвельта (1933-—1936), що вплинули на подальший розвиток економіки США, можна вважати закон про відновлення національної промисловості (НІРА) і закон про регулювання сільського господарства (ААА), ухвалені на початку 1933 року.

«Велика депресія» 1929-—1933 років далася взнаки й на гос­подарському житті Німеччини через «прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції. Припи­нення допомоги з боку провідних країн, які теж переживали важ­ку кризу, погіршило становище Німеччини. Нездатність уряду Веймарскої республіки ефективно протиді­яти економічній кризі була головними чинниками встановлення фашист режиму в Ні­меччині 1933 року й приходу до влади НСДАП. Антикризові заходи набули рис надзвичайних, оскільки переслідували не так тактичні цілі виведення господар­ства у режим зростання, як стратегічні військово-політичні: повер­нення втрачених територій і ринків збуту, подальше розширення кордонів Німеччини, зрештою — світове панування.

Така стратегія визначила форми і методи виведення країни з кризи, суттю яких стає тотальна мілітаризація народного госпо­дарства. Прихід до влади уряду на чолі з Гітлером спонукав швид­ке й рішуче проведення політики встановлення «нового поряд­ку», за умов якого економічний, військовий потенціал Німеччини буде максимізований, і країна відродить колишню міць і вплив.

«Новий порядок» ґрунтувався на низці принципів і заходів, що визначали основу і сутність економічної політики фашизму. До них слід віднести: 1) примусове картелювання промисловості; 2) ліквідація свободи торгівлі та вільних ринків; 3) контроль над цінами і заробітною платою; 4) централізований адміністративний розподіл трудових і ма­теріальних ресурсів; 5) жорстке обмеження управлінських функцій та управлінсь­кої свободи підприємців; 6) прагнення максимальної самозабезпеченості всіма ресурса­ми (продовольством і сировиною); 7) протекціоністська (меркантилістська) зовнішньоторговель­на політика.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]