61. Друга науково-техн рев (остання чверть хіх ст. – поч хх ст.) та її вплив на ринкове госп-во країн Зх Європи та сша.

Суть 2ї НТР полягає у:

1) зміни в науці: в ек теорії відб маржинальна рев-я, з’явився неоклас напрям; нові науки про людину: антропологія, психологія, наука про управління вир-вом; роз-к природничих і техн. наук дав поштовх новим відкриттям і їх впров у вир-во; наука – двигун НТР – працює на вир-во, на пром-ть --- створ наук цетри і інститути --- розробл нові засоби в-ва або товар --- запров на в-ві; освітня рев-я: роз-к сер, спеціальної, техн. та вищої освіти --- висококваліф спеціалісти та науковці;

2) зміни в техніці та технологіях: заміна парової енергії на електричну, передача її на великі відстані; використ у пром-ті та в побуті електроенергії, газу, нафти; технології: конвеєрне поточне вир-во, крекінг нафти; нові види двигунів: парова турб, динамо машина, бенз двигун, дизель; транспорт: автомобілі, електор трамваї (у Києві - 1892), електровоз, метро (у К - 1960), літак; зв’язок: телеграф, телефон, радіо, кінематограф; нові галузі: електротехнічна, хім., нафтопереробна, фармацевт.

Наслідки 2ї НТР:

1. Інтенсифікація праці, підвищ її прод-ті, збільш обсягу пром прод, 2. Зміна структури нар госп-ва: поява нових галузей, удоскон старих, важка пром переважає легку та сг, 3. Концентр та централіз капіталу та в-ва – поява монополії (картелі, синдикати, концерни, трести), 4. Створення монополіями наук центрів, лабораторій, 5. Перехід від вільної конкур до монополіст, 6. Загостр конкур боротьби між моноп за ринки збуту та сир --- боротьба за перерозп світу, 7. Розорення монополіями малих та сер підпр-в --- прийн антимоноп законів (зак Шермана, 1890, США), 8. Держава стає на захист монополій --- проводить зовн політику в їх інтересах (імперіалізм), 9. Поява нових форм госп-ва: торг палати, контори аудиту і тд, 10. Акціонерна форма влас-ті стала відігр осн роль у роз-ку ек-ки, 11. Дохід від вивозу капіталу в колонії, 12. Поліпш побутових умов мед лікування, 13. Загостр соц. питань, виникнення числ профспілкових об’єднань, соціаліст партій --- страйки робітників, виступи фермерів.

Тч госп роз-к в 2й пол. ХІХ ст. в провідних країнах світу підняв проблему пошуку теорем обґрунтування раціонального господарювання на макрорівні на осн вивчення проблем ринк ек-ки (попиту, пропоз, ціни).

62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

В умовах ринкової економіки за наявності монополій конку­рентна боротьба не зникає, а, навпаки, загострюється між утво­реними структурами за ринки збуту товарів і сировини.

У такій ринковій системі монополії набувають форми карте­лів, синдикатів, трестів та концернів, з виробництва, збуту та ке­рування підприємствами.

Картель – об’єднання підприємців, під-тв однієї чи кількох країн, що виробляють однотипну прод-ю з метою проведення ек-ї та технічної політики, спільних дій щодо обсягів, стр-ри випуску однотипних товарів, величини цін за умови збереження юр та фін незал-ті. Синдикат – форма монопол об’єднань, яка здійснює свою комерц д-ть , зберігаючи виробничу та юр самостійність підприємств, що входять до її складу. Трест – монополіст об’єднання підпр-ців з метою спільного в-ва і збуту; підпр-тва, що об’єдн, втрач як комерц, так і вир-чу самостійність, а керівництво їх д-тю здійсн з єдиного центру. Концерн – велике об’єднання підпр-тв на осн загального фінансування та стратегічного керування, за умови збереж юр, фін, вир-чої, а іноді і збуткової незал-ті. Підпр-тва, що входять в концерн, пов’яз заг інтересами, договорами, капіталом та участю в спільній д-ті.

Утворення монополій, застосування нової техніки і технологій вимагало додатково великих коштів, а тому після кризи 1873 р. широкого поширення набуває нова акціонерна форма організації господарства. Підприємці випускають цінні папери — акції, як один із засобів мобілізації вільних грошей, що дає можливість їх­нім власникам брати участь в управлінні підприємством та одер­жувати частину прибутку у вигляді дивідендів, а також активно впливати на розвиток монополії.

У провідних країнах Зах Європи та США посилюється вплив держави на економіку та утворюється державно-монопо­ліст. капіталізм. За цих обставин роль уряду в економіці по­силюється з метою її ефективного функціонування та забезпечення прибутками підприємців. Це призводить до виникнення різних держ інспекцій (навчальних, медичних, санітарних, Податкових). Держава бере на себе витрати з будівництва доріг, каналів, лі­ній зв'язку. З метою ефективного функці-онування ринку й обме­ження стихійних процесів в економіці вона захищає ринок від дії монополій — застосовує антимонопольне законодавство, стає на захист. конкуренції. Зважаючи на особливості економіки в цей період держава змушена проводити жорстку політику протекціонізму, захисту Національного товаровиробника шляхом встановлення митних бар'єрів, створюючи сприятливі умови їх оподаткування, забез­печуючи стандарти виміру та грошову систему, формуючи державний сектор в економіці. Поступово держава перетворюється їм координаційний центр господарської системи. Особливо цей процес посилився перед Першою світовою війною.