- •2. Господарство,господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •36. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму
- •37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38. Економічна думка періоду первісного нагромадження
- •39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації
- •42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та сша (передумови,періоди,особливості та наслідки)
- •44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій)
- •47.Проаналізуйте процес становлення теорія вартості в економічному спадку в. Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки ху – хііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а. Сміта та д. Рікардо)
- •55.Економічні передумови Визвольної війни українського народу (648-1676)
- •56.Основні напрями ек. Політики Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •57.Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Госп. Система Зх. України та її еволюції під впливом Йосипа 2.
- •59. Основні прояви елементів ринкового госп. В госп. Системі країни наприк. 18ст- поч..19ст
- •60. Криза кріпосної с-ми та її відображення у працях укр економістів 1ї пол хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського).
- •61. Друга науково-техн рев (остання чверть хіх ст. – поч хх ст.) та її вплив на ринкове госп-во країн Зх Європи та сша.
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •63. Внесок а.Маршалла у світову ек науку та вплив його праць на формув сучасної ек теорії.
- •64.Передумови виникнення та заг хар-ка маржиналізму.
- •66. Причини швидкого ек-го роз-ку сша наприк хіх ст. Ос-ті амер школи маржин.
- •67.Осн тенденції госп роз-ку Фр на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •68.Госп с-ма Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа.
- •69. Дайте порівн хар-ку госп систем країн Зх Євр та сша в 70-ті рр хіх – на поч хх ст.
- •70. Порівняльна хар-ка госп роз-ку Нім та Фр на межі хіх ст.
- •72.Осн течії ек-ної думки в Укр (кін хіх – поч хх ст.).
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74.Представники Київської психол-ї школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови сусп-ва.
- •75.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в укр та світову ек думку.
- •Роль столипінської аграрної реформи в госп розвитку України
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в госп-вах країн Зх цив в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній с-мі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світ ек-на криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •82.Світове госп-во в роки стабілізації. Ек-ний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •84 Зміни в ринк госп-ві на етапі державно-монопол роз-ку та їх відображення в теоріях конкуренції Чемберліна, Робінсона, Шумпетера.
- •85 Причини виникн, суть та осн напрями раннього інституціоналізму.
- •87. Порівняйте ек-ну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини
- •88.Порівняйте ос-ті методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроек проблем.
- •90. Післявоєнна стабілізац фін– грош сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •93.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
Нарешті, Луцій Юній Колумелла (І ст. до Р.Х.) у своїй 12-томній праці «Про сільське господарство» розглядає величезну кількість проблем, пов'язаних із сільським господарством, зокрема й стосовно рабів та підвищення продуктивності їхньої праці. Наприклад, вій рекомендував здійснювати поділ праці серед рабів, рівномірніше розподіляти рабів між різними видами робіт, а також використовувати не лише матеріальні, а й моральні способи заохочення рабів. Він стверджував, що головного метою ведення господарства є отримання доходу, а тому власникам слід частіше бувати у своїх маєтках, а якщо це є неможливим, то слід передавати землі в обробіток колонам, розглядаючи 'іхию працю як продуктивнішу.
Найбільш поширеним способом стимулювання праці рабів стало надання їм пекуліїв, тобто таких господарств, які раб веде самостійно, віддаючи частину виробленого продукту власникові. Пекулій полегшував перехід до нового статусу — вільновідпущеника (лібертіна), адже пекуліст мав більше можливостей для нагромадження коштів, необхідних для викупу. Вільновідпущеник не ставав повноправним громадянином, зберігалася й певна залежність його від власника. Але саме вони стали основними власниками ремісничих майстерень, торговцями, судновласниками.До середини II ст. після Р.Х. головними постатями в господарстві стають великий землевласник і колон. Колон, як і пекуліст, віддає власникові частину врожаю та виконує деякі трудові повинності. Поступово колонів прикріплюють до землі; його, так само, як і власника пекулію, не можна було продати без землі. Власне, колопат поступово перетворюється у систему відносин, які є швидше феодальними, ніж рабовласницькими.
Отже, в Давньому Римі в перші сторіччя після Р.Х. відбувається як криза системи господарства, так і криза імперії, яка характеризується певними ознаками.
Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
За К.Ясперсом «осьовий час» - це період з 8 по 2 ст. до н.е. під час якого відбулися революційні зміни, перелом у розвитку людства у трьох точках світу, сформувалася центральна вісь навколо якої відбулися всі суспільні процеси, «з’явилася людина нового типу, яка існує і сьогодні» під впливом духовно-культурних процесів.
Зміни «осьового часу»: 1) розпад общини → людина «піднімається» над суспільством → індивід, вільна людина → людина – «вісь» історії. 2) поява і розвиток релігії (зороастризм, індуїзм, даосизм, буддизм → духовні цінності, якими мислить людство по сьогоднішній день, стали його об’єднуючим центром. 3) людина визнає свою індивідуальність → реалізує свої здібності → сплуск духовно-культурного розвитку: філософія, математика, Олімпійські ігри, мистецтво, удосконалення знарядь праці. 4) зміна общинної залежності від природи суспільної залежності → вектором розвитку людства є потяг до свободи.
Всі ці зміни відбувалися в різних куточках світу (Середземномор’я, Індія, Китай) і це призвело до появи цивілізацій – Західної і Східної.
Загальна характеристика Східної цивілізації: 1) політична система: міста-поліси переходили в імперії, Східна деспотія – переважання держави над індивідом та суспільством, страх перед владою, феномен «влади-власності» 2) духовно-культурна система: індуїзм, моно релігія – буддизм 3) соціальна структура станово-кастова: меритократи (владна верхівка) → чиновники і деспот, «вільні» землероби общинники – основна робоча сила, ремісники, священнослужителі, раби; суспільство «суцільного рабства». 4) господарська система: діяльність індивіда обмежена приналежністю до певної касти, суспільно-державна власність на засоби виробництва (земля і вода), провідна галузь – землеробство (іригаційне, або зрошувальне); редистрибуція переросла у податковий апарат: царську скарбницю і ренту-податок.
Основою господарства західних країн на відміну від Сходу стала індивід власність на базові засоби виробництва — передусім землю. Суспільна та індивід власність — були чітко відокремлені і забезпечені відповідними законо-давчими актами. Тобто влада була відокремлена від власності. Відмінного є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості. Водночас екон зв'язки за умов панування натур господарства були досить вузькими, господ життя переважно зосереджувалося в окремих родинах, у їх домашньому господарстві. На чолі такої патріархальної родини стояв родоначальник або домовласник, який у господ відношенні виступав як управитель та землевласник. Саме право на землеволодіння визначало участь у держ управлінні, а клієнти, які знаходилися під захистом та заступництвом патріархальної родини, таких прав не мали. У містах-полісах крім повноправних громадян існували та інші категорії населення, зокрема метки (іноземці), які прав на землю не мали і вимушені були займатися ремеслом та торгівлею, заняттями, які греки вважали негідними громадянина.Така патріархальна родина була самодостатньою і не потребувала господ зв'язків з іншими, подібними до неї, адже забезпечувала власні потреби за рахунок власного ж господарства. Лише деякі блага, передусім предмети розкошу, здобувалися шляхом обміну на власну продукцію. Поділ праці у патріархальній родині ще не визначав сусп поділу праці, хоча й породжував появу нових форм господ діяльності. Власник такого господарства спрямовував трудову діяльність як рабів, так й іншої челяді, а продукція споживалася безпосередньо в ньому.