1. Поняття робочих документів аудитора

Аудитор повинен своєчасно підготовляти аудиторську документацію, яка забезпечує:

• достатній та відповідний запис основи для аудиторського висновку;

• докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до …………………………………………............

Аудиторська документація означає запис виконаних аудиторських процедур, отриманих відповідних аудиторських доказів та висновків, яких дійшов аудитор.

Робочі документи є власністю аудитора. Хоча на розсуд аудитора частини з робочих документів і можуть надаватися суб’єктові господарювання, вони не замінюють облікових регістрів суб’єкта господарювання

Аудитор повинен підготувати аудиторську документацію таким чином, щоби досвідчений аудитор, який не мав попереднього відношення до аудиторської перевірки, міг зрозуміти:

• характер, час та обсяг аудиторських процедур, виконаних для відповідності вимогам МСА та застосовним законодавчим та регуляторним вимогам,

• ………………………………………………………….

!

@

Аудиторську документацію використовують для:

• допомоги аудиторській групі в плануванні і виконанні перевірки;

• допомоги членам групи, відповідальним за нагляд, в керуванні роботою аудиторів та нагляді за нею, а також виконанні обов’язків з перевірки якості відповідно до МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації»;

• надання можливостей аудиторської групи і звітувати про роботу;

• збереження запису питань для майбутніх аудиторських перевірок;

• надання можливості досвідченому аудиторові виконувати перевірку та огляд контролю якості;

• надання можливості досвідченому аудиторові проводити зовнішні перевірки відповідно до застосовних вимог.

Аудиторська документація може існувати у формі даних на папері, електронних або інших носіях.

2. Класифікація робочих документів аудитора

Ф орма, зміст та обсяг аудиторської документації залежать від таких чинників, як:

• характер аудиторських процедур, які слід виконати;

• ідентифіковані ризики суттєвих викривлень;

• ступень судження, потрібно під час виконання роботи та оцінки її результатів;

• важливість отриманих аудиторських доказів;

• характер та обсяг ідентифікованих винятків;

• потреба документувати висновок або основу для висновку у разі, якщо їх важко визначити, розглядаючи документацію про виконану роботу або отримані аудиторські докази;

• методологія та використаний інструментарій аудиторської перевірки.

Однак документування кожного питання, що його розглядає аудитор під час аудиту, не потрібно і не можливо практично.

! До складу робочих документів входять:

• Докази процесу планування, включаючи програми аудиту та будь-які зміни до них;

• Аналіз операцій і залишків;

• Аналіз важливих показників та тенденцій;

• Ідентифіковані та оцінені ризики суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів та тверджень;

• І

  @

  нформація, що стосується розуміння суб’єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем, наприклад:

• Інформація, що стосується правової форми та організаційної структури суб’єкта господарювання;

• Копії важливих юридичних документів, угод, протоколів або витяги з них

• Інформація щодо галузі промисловості, економічного та законодавчого середовища

• Витяги з посібника з внутрішнього контролю суб’єкта господарювання;

• Опис типу, часу та обсягу аудиторських процедур, виконаних у відповідь на ризики на рівні тверджень, та результати цих процедур;

• Докази, що робота асистентів була виконана під наглядом і перевірена;

• Вказівки на те, хто й коли виконував аудиторські процедури;

• Детальна інформація про процедури, застосовані до компонентів, фінансові звіти яких перевіряє інший аудитор;

• Копії протоколів спілкування та листування з іншими аудиторами, експертами та іншими третіми сторонами;

• Копії листів або записок з питань аудиту, повідомлених або обговорених із суб’єктом господарювання, зокрема умови, завдання й суттєві недоліки внутрішнього контролю;

• Листи з поясненнями управлінського персоналу, одержані від суб’єкта господарювання;

• Висновки аудитора з суттєвих аспектів аудиторської перевірки, включаючи те, як були розв’язані або враховані винятки чи незвичайні події, виявлені за допомогою аудиторських процедур;

• Копії фінансових звітів та аудиторського висновку.

Усні пояснення самі по собі не є достатнім підтвердженням роботи, виконаної аудитором, чи висновків, до яких він дійшов, але їх можна використовувати для пояснення або уточнення інформації, що міститься в документації.