- •11. Ряд Лорана аналіт.Функції, його єдинственність для анал.Функц.
- •12. Теорема Лорана про розвинення анал.Функції в ряд Лорана
- •13. Ізольовані особливі точки. Класифікація.
- •14. Теорема про правильну точку аналітичної функції.
- •15. Полюси. Необхідна і достатня умова полюса к-го порядку.
- •16. Зв’язок характеру особливої ізольованої точки з виглядом розкладу в ряд Лорана в околі цієї точки
- •17. Характер нескінченно віддаленої особливої точки
- •18. Лишки. Їх зв’язок з інтегралом по замкненій кривій
- •19. Обчислення лишків
- •20. Лишки в нескінченно віддаленій точці
- •21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
- •22. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •23. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •24. Тригонометричні ряди Фур’є
- •25. Абстрактні ряди Фур’є
- •26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
- •27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
- •Нерівність Бесселя
- •28. Поточкова збіжність тригонометричних рядів Фур'є
- •29. Лема Рімана та наслідок з неї.
- •30. Достатня умова збіжності ряду Фур’є в точці.
- •31. Теорема Фейєра та наслідки з неї.
- •32. Зв’язок швидкості спадання коефіцієнтів ряду Фур’є з гладкістю функції
- •33. Теорема про повноту тригонометричної системи
- •34. Перетворення Фур’є, існування, властивості.
- •35. Достатні умови представлення функції в інтеграл Фур’є
- •36. Перетворення Лапласа. Аналітичність перетворення Лапласа.
- •37. Властивоcті перетворень Лапласа
- •38. Диференціювання та інтегрування оригінала та зображення
- •39. Згортка функції. Зображення згортки.
- •40. Обернене перетворення Лапласа. Формула Рімана-Меліна
- •41. Лема Жордана. Формула обернення.
25. Абстрактні ряди Фур’є
Є лінійний простір із скалярним добутком
Є поняття норми Відстань Кут
Ортогональність
Означення
1) Система векторів називається ортогональною, якщо
2) Система векторів називається ортонормованою, якщо
3) Система векторів називається лінійно-незалежною, якщо лінійно-незалежна будь-яка скінченна підмножина цієї системи.
Розклад вектора по ортогональній системі векторів називається рядом Фур’є цього вектора.
Приклад
Нехай - множина всіх - періодичних функцій, квадрат яких інтегрований. . - лінійний простір. Скалярний добуток на цій множині .
Для комплекснозначних функцій . Тоді з леми випливає, що система функцій ортогональна відносно введеного скалярного добутку, але не ортонормована.
- ортонормована система. Для - теж ортогональна система на .
- ортонормована
Властивості скалярного добутку
1) Неперервність
Лема
Нехай є скалярний добуток тоді мають місце наступні твердження:
1. Функція - неперервна функція своїх аргументів.
2. Якщо , то .
3. Якщо система векторів ортонормована, і
то .
Доведення
За визначенням, .
1. Нехай . Треба довести, що
Розглянемо
Нерівність Коші – Буняковського
2.
3.
26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
Нехай є скалярний добуток тоді мають місце наступні твердження:
1. Функція - неперервна функція своїх аргументів.
2. Якщо , то .
3. Якщо система векторів ортонормована, і
то .
Доведення
За визначенням, .
1. Нехай . Треба довести, що
Розглянемо
Нерівність Коші – Буняковського
2.
3)Якщо - ортонормована система і , , то =
Спираючись на цю лему, отримаємо теорему Піфагора:
Теорема Піфагора
Якщо - ортогональна система векторів і , то (наприклад, квадрат гіпотенузи рівний сумі квадратів катетів)
Доведення
З пункту 2) леми маємо
Наслідок
Якщо - ортонормована система векторів і , то
(сума квадратів координат).
27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
Нехай - ортонормована система векторів, а - ортогональна система векторів.
З 2) пункту леми
Якщо
Числа називаються коефіцієнтами Фур’є вектора в ортогональній системі (в ортонормованій системі це будуть ).
Означення
Якщо Х - лінійний простір із скалярним добутком, а - ортонормована система ненульових векторів, то кожному вектору в Х відповідає
. Цей ряд і є рядом Фур’є вектора по степеням .
Властивості коефіцієнтів і рядів Фур’є
Нехай - скінченна або зліченна система векторів, і нехай вектору відповідає його ряд Фур’є = (ряд збігається до деякого вектора ) . Тоді
ортогональний всій лінійній оболонці системи : , а також її замиканню.
Доведення
Досить показати, що .
Наслідок
Оскільки і , то за теоремою Піфагора
Нерівність Бесселя
Оскільки , то .
Ця нерівність,записана через коефіцієнти Фур’є, має назву нерівності Бесселя.
З теореми Піфагора, - це сума ортогональних векторів,
(н-ть Бесселя).
Для ортонормованої системи ця нерівність має вигляд
.
Екстремальні властивості коефіцієнтів Фур’є Якщо ряд Фур’є збігається до :
, то цей вектор дає найкраще наближення вектора серед усіх векторів , що мають вигляд (тобто )
Доведення
Розглянемо
.
( . За теоремою Піфагора маємо, що це сума квадратів катетів).
Повнота ортогональної системи
Система векторів нормованого простору називається повною по відношенню до множини (система є повна на ), якщо
Справедлива Теорема (умова повноти ортогональної системи)
Нехай - лінійний простір із скалярним добутком і - зліченна або скінченна система ортогональних (попарно ортогональних ) ненульових векторів .
Тоді наступні умови еквівалентні :
1)Система повна в
2) Для має місце розклад в ряд Фур’є
Для кожного має місце - рівність Парсеваля.
1) 2) Це одразу випливає з екстремальних властивостей коефіцієнтів Фур’є .
.
Але з 1) система повна
2) 3) якщо виконується 2) то за теоремою Піфагора маємо 3)
1) 3) Одразу випливає з леми про перпендикулярність ( )
. причому .
Для ортогональної системи
система - повна.
можна розкласти в ряд Фур’є, якщо система повна.