- •11. Ряд Лорана аналіт.Функції, його єдинственність для анал.Функц.
- •12. Теорема Лорана про розвинення анал.Функції в ряд Лорана
- •13. Ізольовані особливі точки. Класифікація.
- •14. Теорема про правильну точку аналітичної функції.
- •15. Полюси. Необхідна і достатня умова полюса к-го порядку.
- •16. Зв’язок характеру особливої ізольованої точки з виглядом розкладу в ряд Лорана в околі цієї точки
- •17. Характер нескінченно віддаленої особливої точки
- •18. Лишки. Їх зв’язок з інтегралом по замкненій кривій
- •19. Обчислення лишків
- •20. Лишки в нескінченно віддаленій точці
- •21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
- •22. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •23. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •24. Тригонометричні ряди Фур’є
- •25. Абстрактні ряди Фур’є
- •26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
- •27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
- •Нерівність Бесселя
- •28. Поточкова збіжність тригонометричних рядів Фур'є
- •29. Лема Рімана та наслідок з неї.
- •30. Достатня умова збіжності ряду Фур’є в точці.
- •31. Теорема Фейєра та наслідки з неї.
- •32. Зв’язок швидкості спадання коефіцієнтів ряду Фур’є з гладкістю функції
- •33. Теорема про повноту тригонометричної системи
- •34. Перетворення Фур’є, існування, властивості.
- •35. Достатні умови представлення функції в інтеграл Фур’є
- •36. Перетворення Лапласа. Аналітичність перетворення Лапласа.
- •37. Властивоcті перетворень Лапласа
- •38. Диференціювання та інтегрування оригінала та зображення
- •39. Згортка функції. Зображення згортки.
- •40. Обернене перетворення Лапласа. Формула Рімана-Меліна
- •41. Лема Жордана. Формула обернення.
21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
1) Для обчислення інтегралів , де - раціональна ція двох дійсних змінних, неперервна при .
За формулою Ейлера
Позначимо . Коли пробігає від до , описує коло проти годинникової стрілки. Таким чином,
( - раціональний вираз відносно , має скінченне число особливих точок всередині кола ).
22. Застосування лишків до невласних інтегралів
Лема Жордана : Нехай - аналітична в верхній півплощині ( ) за винятком скінченного числа особливих точок :
Доведення
Нехай . Тоді при аналітична на і
Наслідок 1 Якщо така, що задовольняє умовам леми, то
Нехай При отримуємо
що й треба було довести.
Наслідок 2
Розглянемо
і не має дійсних коренів. Тоді аналітична у верхній півплощині за винятком, можливо, скінченного числа полюсів (в правильних точках , тому вони нас не цікавлять). - обмежена при
- виконуються умови леми Жордана і наслідка.
Наслідок 3
- всі полюси верхньої півплощини.
3) Послаблення вимог до підінтегральної функції
Нехай аналітична в півплощині за винятком, можливо, скінченного числа особливих точок . Нехай ( ). Тоді для функція буде неперервною на .
Тоді якщо
Доведення
Спочатку покажемо, що в цому випадку за цих умов (лема Жордана 2 – буде розглянута в наступній лекції).
Значить, існує
Теорема Якщо , то
23. Застосування лишків до невласних інтегралів
Нехай аналітична в півплощині за винятком, можливо, скінченного числа особливих точок . Нехай ( ). Тоді для функція буде неперервною на .
Тоді якщо
Доведення Спочатку покажемо, що в цому випадку за цих умов (лема Жордана 2 – буде розглянута в наступній лекції).
Значить, існує
Теорема Якщо , то
Доведення
Розглянемо замкнену криву . Тоді . (*)
Лема Жордана 2
В умовах теореми .
Доведення
Зауваження
оскільки , а
Використаємо оцінку .
Оскільки ;
Отримали
Але , Лему Жордана доведено.
Продовження доведення теореми(*) Таким чином, отримали
, і т.д.
, що й треба було довести.
1) Якщо парна
Висновок: для парної
2) Якщо непарна
Висновок: для непарної
24. Тригонометричні ряди Фур’є
Тригонометричний ряд (1)
Його часткові суми:
Якщо ряд (1) збігається до , то - періодична функція з періодом .
Зв’язок між коефіцієнтами та
оскільки
При .
Теорема
Якщо (1) збігаєтья рівномірно на періоді ,
рівномірно збігається - неперервна функція. Інтегруємо почленно:
Якщо інтеграли
мають сенс, то відповідний тригонометричний ряд називається тригонометричним рядом Фур’є .
1) Якщо - парна функція, то - парна, - непарна.
Тоді
Ряд Фур’є має вигляд (розклад лише за косинусами).
2) Якщо - непарна функція, то - непарна, - парна.
Тоді
Ряд Фур’є має вигляд (розклад лише за синусами).