- •Передмова
- •Загальні відомості
- •1. Завдання на проектування
- •2. Розрахунки навантажувальної діаграми, тахограми руху виконавчого органу та попередній вибір потужності двигуна
- •3. Розрахунок потужності і вибір двигунів для механізмів зі сталим режимом роботи
- •4. Побудова навантажувальної діаграми двигуна та перевірка його на нагрівання
- •5. Обґрунтування і вибір способу регулювання швидкості двигуна
- •6. Вибір системи керування електроприводом
- •7. Розрахунки електромеханічних характеристик двигуна і автоматизованого електропривода
- •7.1. Система електропривода з сумуючим підсилювачем
- •7.1.1. Система регулювання зі зворотним зв’язком за швидкістю двигуна
- •7.1.2. Система регулювання із зворотним зв’язком за ерс двигуна
- •7.1.3. Система регулювання з від’ємним зворотним зв’язком за напругою і додатним зворотним зв’язком за струмом
- •7.1.4. Система регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •7.2. Системи обмеження моменту двигуна
- •7.2.1. Система регулювання зі зворотним зв’язком за швидкістю і відсічкою за струмом
- •7.2.2. Система регулювання зі зворотним зв’язком за ерс і обмеженням струму якоря
- •7.2.3. Система регулювання зі зворотним зв’язком за напругою і з обмеженням струму якоря
- •7.3. Системи регулювання з сумуючим підсилювачем і задавачем інтенсивності
- •7.4. Системи регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •8. Формування динамічних характеристик електропривода
- •8.1. Система регулювання із зворотним зв’язком за швидкістю
- •8.2. Система регулювання зі зворотним зв’язком за ерс
- •8.3. Система регулювання з від’ємним зв’язком за напругою і додатним за струмом
- •8.4. Системи регулювання з сумуючим підсилювачем і задавачем інтенсивності
- •8.5. Системи регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •9. Електропривод з підпорядкованим регулюванням
- •10. Обмеження струму в системах підпорядко-ваного регулювання
- •11. Моделювання динамічних процесів
- •12. Вибір системи керування і опис її роботи
- •Биховець Борис Опанасович основи електропривода
7.1.2. Система регулювання із зворотним зв’язком за ерс двигуна
Функціональна схема системи, зворотний зв’язок в якій реалізується за допомогою тахометричного моста, наведена на рис.22.
На рис.22 позначені ЗШ – задавач швидкості; П – сумуючий підсилювач; ВК з СК – керований випрямляч з системою фазо-імпульсного керування; Д – якір двигуна; ОЗ – обмотка збудження і - подільник напруги.
Рис.22.
В якості підсилювача використовують операційний підсилювач, який дозволяє сумувати сигнали на вході.
Далі в пояснювальній записці наводяться схеми ВК (рис.17) і схема фазо-імпульсного керування (рис.18), описується їх робота і робота системи автоматичного регулювання та наводяться розрахунки еквівалентного опору керованого випрямляча . Потім записують рівняння /83/, за яким будують електромеханічну характеристику двигуна (рис.16, пряма 1).
Для розрахунку електромеханічної характеристики двигуна в системі керування зі зворотним зв’язком за ЕРС записують систему рівнянь виду /90/, розв’язують її відносно кутової швидкості і отримують рівняння
, /100/
де коефіцієнт підсилення підсилювача; коефіцієнт підсилення ВК; коефіцієнт зворотного зв’язку за ЕРС.
Методика розрахунків параметрів системи зі зворотним зв’язком за ЕРС така сама як і системи зі зворотним зв’язком за швидкістю.
Спочатку за формулою /93/ визначають . Перепад швидкості в розімкненій системі . Тоді з рівняння
визначають необхідний коефіцієнт підсилення системи:
, /101/
де коефіцієнт підсилення розімкненої системи.
Підставивши в /100/ , , одержують Звідки коефіцієнт зворотного зв’язку за ЕРС
/102/
Коефіцієнт передачі керованого випрямляча визначають з графіка описаним вище методом. Коефіцієнт передачі підсилювача
/103/
Реалізувати зворотний зв’язок за ЕРС можна за допомогою тахометричного моста, який утворюють резистори опори та опори обмоток додаткових полюсів і якоря (рис.22). Опори плеч моста підбирають так, щоби при нерухомому двигуні міст був зрівноважений, тобто виконувалась умова
. /104/
Оскільки опори і відомі, то необхідно визначити опори і , які забезпечать величину , де коефіцієнт передачі тахометричного моста.
Щоби визначити опори і , які б задовільняли умову /104/, задаються струмом, наприклад , який буде протікати в їх колі при . Тоді і . Звідки
. /105/
Опір .
Далі визначають коефіцієнт передачі тахометричного моста .
При обертанні двигуна
. /106/
Напруга на двигуні
. /107/
Підставивши з /107/ в рівняння /106/, одержують
/108/
За умови /104/
/109/
Зазвичай, при . Тому при реалізації сумуючого підсилювача на базі операційного підсилювача, напругу необхідно подати на вхід підсилювача через резистор, опір якого буде більшим за опір резистора, через який буде передаватись задаюча напруга , у разів. Це призведе до зменшення коефіцієнта передачі підсилювача по каналу зворотного зв’язку за ЕРС у разів.
Вирахувавши за формулою потужності резисторів, підбирають їх за каталогом.
Побудова граничних електромеханічних характеристик.
Підставивши в /100/ , одержують рівняння верхньої електромеханічної характеристики. Рівняння нижньої граничної характеристики одержують, підставивши в /100/ . За цими рівняннями будують граничні електромеханічні характеристики (прямі 2 і 3 на рис.16).