- •Курс лекцій з земельного права
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі, їх права та обов'язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації Основних напрямів ринку землі
- •4.3. Організаційно-правові засади регулювання ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •6. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об'єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •2. Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.2.Оформлення документів під час виявлення порушень земельного законодавства.
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.4. Права і обов'язки осіб, які беруть
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов'язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб'єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1, Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Паювання земель колективної власності
- •3.1. Мета і зміст паювання земель
- •3.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •3.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •4. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •5. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •6. Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
- •7. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
4.4. Права і обов'язки осіб, які беруть
участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ми 52, 53, 53і, 54, 55, 56 КУАП, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення, про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУАП).
Якщо потерпілим є особа, якій правопорушенням заподіяно майнову шкоду, вона має право знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі. Потерпілого може бути опитано як свідка (ст. 269 КУАП). Інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі,' опікуни, піклувальники). У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик службової особи, у провадженні якої перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все йому відоме по справі і відповісти на поставлені запитання (ст. 272 КУАП).
Експерт призначається службовою особою, в провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях. Експерт зобов'язаний з'явитись на виклик службової особи і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосується предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу службової особи ставити особі, яка притягується до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосується предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи (ст. 273 КУАП).
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою до службової особи, в провадженні якої перебуває справа. За особами, яких викликають як потерпілих, свідками, експертами і перекладачами, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою до службової особи, в провадженні якої перебуває справа (ст. 275 КУАП).
4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування службової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також порядок та строк її оскарження і підписується службовою особою, яка розглянула справу (ст. 283 КУАП). При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди не відноситься до компетенції службових осіб органів Держкомзему. Ці питання вирішуються в порядку цивільного судочинства (ст. 40 КУАП).
По справі про адміністративне правопорушення службова особа виносить одну з таких постанов:
* про накладення адміністративного стягнення;
* про закриття справи.
Постанова про закриття справи у випадках порушення земельного законодавства виноситься при передачі її прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУАП (ст. 284 КУАП). Постанова про закриття справи виноситься за таких обставин:
* відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
* недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
* неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
* скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
* закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
* наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;
* смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (ст. 247 КУАП).
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення службова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУАП). Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, підписується в трьох примірниках, реєструється в спеціальній книзі. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (ст.285 КУАП). Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її внесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено службовою особою, правомочною розглядати скаргу. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено вищестоящій службовій особі або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Подання скарги або протесту зупиняє виконання постанови до їх розгляду. Вищестояща службова особа розглядає скаргу або протест в десятиденний термін з дня подання і приймає одне з рішень:
* залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
* скасовує постанову і надсилає справу на повторний розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з постановою. Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Протест на рішення по скарзі вноситься вищестоящій службовій особі відносно службової особи, яка прийняла рішення по скарзі.