- •Курс лекцій з земельного права
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі, їх права та обов'язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації Основних напрямів ринку землі
- •4.3. Організаційно-правові засади регулювання ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •6. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об'єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •2. Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.2.Оформлення документів під час виявлення порушень земельного законодавства.
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.4. Права і обов'язки осіб, які беруть
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов'язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб'єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1, Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Паювання земель колективної власності
- •3.1. Мета і зміст паювання земель
- •3.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •3.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •4. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •5. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •6. Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
- •7. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
Складовою частиною організаційно-правового механізму забезпечення ефективного природокористування в сільському господарстві є управління як засіб реалізації земельного законодавства, як цілеспрямована діяльність уповноважених органів Із забезпечення додержання всіма підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами агропромислового комплексу та громадянами приписів і вимог чинного законодавства щодо ефективного використання земель, інших природних ресурсів, вжиття необхідних заходів з попередження, припинення і встановлення правопорушень у цій сфері, відновлення порушених прав і законних інтересів власників і користувачів земель та інших природних ресурсів.
Управління природокористуванням у сільському господарстві передбачає забезпечення ефективного, збалансованого науково обгрунтованого, комплексного і цільового використай-ня земель та інших природних ресурсів, стимулювання відтворення цих ресурсів, захисту агроландшафтів як складних природних утворень (екосистем), гарантування сприятливої екологічної обстановки та безпеки в процесі ведення сільського господарства.
Цьому сприятиме координація сільськогосподарської діяльності суб'єктів агропромислового комплексу щодо використання і відтворення природних ресурсів, стимулювання відтворення природних ресурсів з боку органів загального управління, зокрема:
* організація комплексного прогнозування у цій сфері, обліку і ведення земельного кадастру;
* збалансований розподіл та перерозподіл природних ресурсів між суб'єктами сільськогосподарського при-родовикористання;
* організація землевпорядних територіально-планувальних робіт, екологічної та землевпорядної експертизи обгрунтувань передачі у власність та надання у використання природних ресурсів;
* проведення екологічного контролю, стандартизації і нормування;
* встановлення лімітів використання Природних ресурсів;
* систематичне інформування населення та державних органів про можливі зміни внаслідок сільськогосподарської діяльності;
* здійснення моніторингу і вирішення спорів у галузі при-родовикористання.
Управління щодо використання та охорони земель поділяється на державне і місцеве (самоврядне). Державним органам належить провідна роль в управлінні земельними ресурсами: вони організують і здійснюють землеустрій, земельний кадастр, моніторинг земель, державний контроль за використанням земель, вирішують земельні спори.
Основою державного управління являється принцип надання широких повноважень місцевим органам виконавчої влади, органам самоврядування. Важливим напрямком управління земельними ресурсами з боку держави являється класифікація земель за категоріями в залежності від їх цільового призначення. Це дозволяє державі, по-перше, перебувати біля джерел визначення призначення земель, не допускати без достатніх підстав переведення їх з однієї категорії в іншу, а по-друге, здійснювати контроль за режимом використання земель в залежності від. їх цільового призначення.
Стабільність цільового призначення земель, збереження перш за все сільськогосподарських земель, недопущення їх безпідставного переведення у менш ефективні форми використання завжди являлось наріжним принципом земельного права України.
Органи місцевого самоуправління являються однією із форм народовладдя. Суб'єктом місцевого самоврядування є населення, що мешкає на території місцевого адміністративного утворення. До об'єкта управління, тобто те, на що направлена владна дія населення, закон відносить питання місцевого значення.
До питань управління місцевого значення відносяться:
* прийняття і зміна уставів муніципальних (місцевих) утворень;
* володіння, користування і розпорядження муніципальною власністю, в тому числі земельною;
* місцеві фінанси, формування, затвердження і виконання місцевого кошторису, встановлення місцевих податків;
* регулювання планування і забудови територій місцевих земельних утворень;
* контроль за використанням земель на території муніципальних утворень;
* регулювання використання водних утворень, корисних копалин;
* благоустрій та озеленення територій місцевих утворень;
* участь в охороні навколишнього середовища.