11. Розгляд земельних спорів третейським судом

Третейські суди створюються самими сторонами, між яки-МИ виникають спори. Члени суду вибираються із довірених осіб у складі одного із декількох суддів - однакову кількість від Кожної сторони. Потім судді вибирають ще одного суддю. Повинна бути непарна кількість суддів. Вони можуть розглядати будь-який земельний спір, підвідомчий суду чи господарського суду. Про передачу справи в третейський суд сторони заключають письмовий договір.

Передавання спору на розгляд третейського суду виключає Можливість його розгляду в даний момент органами правосуддя, тобто суду чи господарського суду. Третейський суд не підвідомчий правилами загального судочинства, але зобов'язаний заслухати пояснення сторін, вивчити суть конфлікту. Рішення третейського суду виноситься за більшістю голосів і видається письмово.

Якщо рішення третейського суду не виконано відповідачем добровільно, то зацікавлена сторона може звернутися в суд чи господарський суд - за підвідомчістю - з проханням видати їй виконавчий лист. Суддя (арбітр) має право відмовити в цьому, якщо рішення третейського суду протирічить вимогам закону. На дану відмову в 10-денний термін може бути подана особиста скарга. Після вступу в законну силу ухвали судді про відмову у видачі виконавчого листа спір може бути передано на розгляд правосуддя. Провадження третейського суду передається на зберігання в суд (господарський суд), в районі якого відбувався третейський розгляд справи.

Лекція 7 Відповідальність як засіб реалізації земельного права

1. Поняття і види юридичної відповідальності

У правовій науці України поняття юридичної відповідальності трактується як установлення правовою нормою заходів Державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення.

Заходи примусу зумовлюються характером суспільних Відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем суспільної небезпечності протиправного діяння, природою право­відносин, суб'єктом яких виступає правопорушник у даному Конкретному випадку, колом його суб'єктивних прав та юри­дичних обов'язків.

У правовій нормі визначаються коло органів і службових осіб, яким закон надає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок (процедура) здійснення функції застосування права.

Юридична відповідальність полягає в установленні для правопорушника певних негативних наслідків особистого матеріального характеру і служить відновленню порушених особистих і майнових прав. Наведені положення стосуються і юридичної відповідальності в земельному праві.

За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність за такі порушення як:

* укладення угод, що суперечать земельному законодавству;

* самовільне зайняття земельних ділянок;

* псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, ;засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами;

* розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

* невиконання вимог режиму використання земель, встановленого законодавством;

* порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

* знищення межових знаків;

* приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

* нездійснення рекультивації порушених земель;

* знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

* невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту;

* самовільне відхилення від проектів землеустрою;

* ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та від оформлення належним чином правоустановлюючих документів;

* порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок.

Законом може бути встановлено відповідальність за інші види порушень земельного законодавства.

Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду.

У випадках порушення родючого шару грунту, псування сільськогосподарських і лісових угідь, виведення з ладу об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також їх забруднення хімічними і радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами, невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту, незалежно від ступеня погіршення якості сільськогосподарських і лісових угідь втрати цих угідь відшкодовуються у двократному розмірі.

У разі видання акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, який порушує права власника щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою, такий акт визнається судом недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Збитки, заподіяні громадянам і юридичним особам внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. В Земельному кодексі України правової норми, що перед­бачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопорушення, не існує. Однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання і охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Кожна із перерахованих вище форм відповідальності застосовується за скоєння відповідного правопорушення: дисциплінарного проступка, цивільно-правового (майнового) порушення, адміністративного проступка і кримінального злочину. Дисциплінарний проступок - це діяння у вигляді порушення трудової дисципліни під час виконання роботи, і заходи впливу (попередження, догана, звільнення з роботи тощо) вживаються керівником підприємства стосовно працівників, які скоїли дисциплінарний проступок. Це робиться відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, а також статутів та положень.

Цивільна відповідальність настає у випадках скоєння майнової шкоди, тому існує поняття майнової відповідальності, яку передбачає Цивільний кодекс України. Вона може бути самостійною або застосовуватися разом з кримінальною, дисциплінарною і адміністративною відповідальністю. Адміністративний проступок - це діяння, не зв'язане з порушенням правил трудової діяльності, не суспільне небезпечне. За такі порушення винні особи притягаються до відповідальності спеціально уповноваженими органами - державними інспекторами, адміністративними комісіями відповідно до Адміністративного кодексу України.

Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення передбачена Земельним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наприклад, за псування і забруднення сільськогосподарських та інших угідь, знищення межових знаків тощо.

Злочин - це кримінальне каране суспільне небезпечне діяння. Цими ознаками воно відрізняється від інших правопорушень. При вирішенні земельних спорів Земельний кодекс посилається на інші законодавчі акти України. Одним із таких законодавчих актів є Кримінальний кодекс України. Так, згідно зі ст. 199 даного кодексу передбачається кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.