Термінів з навчальної дисципліни

«Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів»

Адміністративний нагляд – система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених із місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Встановлюється терміном від одного до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості (статті 1, 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»).

Амністія – повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів (ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»).

Аналітична робота прокурора – діяльність, спрямована на вивчення і узагальнення практики боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями, аналіз статистичних даних, кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ, відомостей щодо них, матеріалів перевірок, анкетування тощо).

Апарат прокуратури – 1) система установ прокуратури, її центральні та місцеві органи; 2) сукупність працівників певного органу прокуратури (апарат Генеральної прокуратури, прокуратури обласного рівня, району тощо).

Арешт – вид покарання, який полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції. Встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті (ст. 60 Кримінального кодексу України (далі – КК України), гл. 12 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України).

Арешт майна – проводиться шляхом його опису, оголошення заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмеження права користування майном або його вилучення в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. (п.п. 5.6.1., 5.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій: Затверджено наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5).

Види покарань – 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі (ст. 51 КК України).

Види прокурорського нагляду – окремі напрями діяльності прокуратури комплексного міжгалузевого характеру, зокрема, нагляд щодо захисту прав і свобод неповнолітніх, робота прокуратури щодо розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури та ін.

Виправні колонії – кримінально-виконавчі установи закритого типу, які виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 18 КВК України).

Виправні роботи – встановлені вироком суду на строк від шести місяців до двох років з відрахуванням в дохід держави із заробітку засудженого в межах від десяти до двадцяти відсотків. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, які не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування (ст. 56 КК України).

Виправні центри – кримінально-виконавчі установи відкритого типу, що виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено у зв’язку з заміною невідбутої частини покарання більш м’яким та за ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (статті 82, 389 КК України).

Виховна колонія – спеціальна виховна установа, що виконує покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх (ст. 19 КВК України).

Відділ примусового виконання рішень – відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (п. 1.4. Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого).

Галузі прокурорського нагляду – основні напрями діяльності, визначені й зумовлені предметом і об’єктом нагляду, що мають свій зміст, специфічні правові заходи, методи й форми цього нагляду, зумовлені особливостями тієї діяльності, де він здійснюється.

Громадські роботи – виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби (ст. 56 КК України).

Державний виконавець – заступник директора Департаменту державної виконавчої служби (далі – ДВС) Міністерства юстиції України – начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, начальники підрозділів примусового виконання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу ДВС районного, районного в місті, міського (міст обласного значення) управління юстиції (п. 1.4. Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого).

Державний департамент України з питань виконання покарань – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання покарань, у межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України (ст. 7 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п.п. 1, 2 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Затверджено Указом Президента України від 31 липня 1998 року № 827/98).

Дисциплінарний батальйон – батальйон, призначений для виконання покарання у виді тримання засуджених військовослужбовців строкової служби в дисциплінарному батальйоні (ст. 17 КВК України).

Діяльність прокурора – активна поведінка прокурора, пов’язана як з організацією роботи, так і з безпосереднім виконанням своїх повноважень, щодо виявлення порушень законів, причин і умов, що цьому сприяли, їх усунення та запобігання.

Засоби виправлення і ресоціалізації засудженого – встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим); суспільно корисна праця; соціально-виховна робота; загальноосвітнє і професійно-технічне навчання; громадський вплив (ч. 3 ст. 6 КВК України).

Засоби прокурорського нагляду – дії та правові акти прокурора, що випливають з його повноважень і за допомогою яких він розв’язує поставлені перед ним завдання: виявляти, усувати, попереджати порушення законів, притягувати винних осіб до юридичної відповідальності.

Звільнені особи – особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань за хворобою, на підставі Закону України про амністію чи акта про помилування, умовно-достроково звільнені від відбування покарання, яким замінена невідбута частина покарання більш м’яким, звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 1 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»).

Злісний порушник установленого порядку відбування покарання – засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку (ст. 133 КВК України).

Катування – будь-яка дія, якою будь-якій особі навмисне спричиняється сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати за дії, які вчинила вона або третя особа, чи у вчиненні яких запідозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого характеру, коли такий біль або страждання спричиняються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають в офіційній якості, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи з їх мовчазної згоди (ст. 1 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, 1984 р.).

Компетенція прокурора – сукупність його повноважень (права, обов’язки), знання, уміння, досвід, засоби діяльності, які застосовує прокурор, здійснюючи свої повноваження у відведеній йому галузі суспільних відносин.

Конфіскація майна – примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, у тому числі його частки в спільній власності, статутному фонді суб’єктів господарської діяльності, грошей, цінних паперів та інших цінностей, включаючи ті, що знаходяться на рахунках, на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ст. 59 КК України, Інструкція про проведення виконавчих дій: Затверджено наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5).

Короткострокові побачення засудженого до позбавлення волі – побачення тривалістю до чотирьох годин з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів (ст. 110 КВК України).

Короткочасні виїзди за межі колонії – виїзди за межі колонії на території України засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами: смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї (ч. 1 ст. 111 КВК України).

Кримінально-виконавча інспекція – орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»).

Мета прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів – сприяти додержанню законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установах виконання покарання, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержанню встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.

Методика прокурорського нагляду – наукове поняття, що означає сукупність прийомів і засобів здійснення прокурором своїх повноважень та вирішення завдань під час проведення перевірок щодо додержання і застосування законів.

Міжнародна асоціація прокурорів (МАП) – неурядова організація, заснована 6 червня 1995 року у представництві ООН у Відні з метою інтенсифікації міжнародного співробітництва на професійній основі шляхом обміну необхідною інформацією, думками і досвідом. У МАП входять на правах членів асоціації прокурорів і прокурорські служби різних держав, організовані на рівні країни, організації, агентства чи фонди, засновані для міжнародної допомоги з протидії і запобігання злочинності, а також окремі прокурори на правах індивідуальних членів. Асоціація сприяє створенню і реалізації проектів правових реформ, боротьбі з транснаціональною злочинністю. Робочими органами МАП є загальні збори членів асоціації, виконавчий комітет МАП, президент і два віце-президенти, Генеральний секретар, бюро МАП, конфліктна комісія.

Міжнародні стандарти у сфері поводження із засудженими – сукупність відповідних принципів, конвенцій, рекомендацій та норм, прийнятих на міжнародному рівні.

Наглядове провадження – система документів, в якій зосереджено інформацію про наглядову діяльність прокурора; містить копії всіх актів нагляду та інші документи.

Об’єкт прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів – органи і установи виконання покарань, інші підприємства, установи, організації і юридичні особи, в яких проводяться перевірки додержання та застосування законів.

Обмеження волі – тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років, не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи (ст. 61 КК України, гл. 13 КВК України).

Оперативно-розшукова діяльність в колоніях – діяльність, що здійснюється оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань для пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою: забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб; виявлення, попередження і розкриття злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання; вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень; надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, допомоги в розкритті, припиненні та попередженні злочинів (ст. 104 КВК України).

Органи виконання покарань – Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція. У межах, визначених КВК та законами України виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон (ч.ч. 1, 6 ст. 11 КВК України).

Органи прокуратури – організаційно відокремлені установи єдиної централізованої прокурорської системи, утворені на основі адміністративно-територіального розподілу держави (територіальні прокуратури) або відповідно до правових відносин у різних сферах (спеціалізовані прокуратури), які в межах своєї компетенції здійснюють відповідні функції і завдання від імені прокуратури в цілому.

Особи, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд – повнолітні особи: 1) засуджені до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджені два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; 2) засуджені до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення; 3) засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»).

Особи, які тримаються у слідчих ізоляторах:

– особи, узяті під варту на підставі ухвали чи постанови суду;

– особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту для їх подальшої екстрадиції;

– передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв’язку з прийняттям кримінального переслідування від іноземної держави;

– тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв’язку з провадженням досудового (судового) слідства про злочини, учинені іншими особами;

– особи, які у випадках, передбачених законодавством України, перевозяться на території України транзитом для їх подальшої передачі правоохоронним органам іншої держави.

• Засуджені до позбавлення волі на певний строк:

– вироки щодо яких набрали законної сили – до направлення їх у установи виконання покарань;

– залишені в установленому порядку в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою;

– залишені в слідчому ізоляторі або переведені до нього з установ виконання покарань у зв’язку з провадженням слідчих дій у справах про злочини, учинені іншими особами, або у зв’язку з розглядом справи в суді;

– переведені з установ виконання покарань у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої справи, якщо щодо них обрано запобіжний захід – узяття під варту;

– особи, які у випадках, передбачених законодавством України, приймаються чи передаються до іншої держави для подальшого відбування покарання.

• Засуджені до довічного позбавлення волі.

• Засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні – до направлення їх у дисциплінарний батальйон.

• Особи, яким відповідно до статей 94–96 КК України судом призначено примусові заходи медичного характеру або примусове лікування у спеціальних лікувальних закладах (пп.пп. 1.4.1. – 1.4.9. Правил тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань, затверджених Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192).

Підприємства установ виконання покарань – казенні підприємства, що здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»).

Підстава виконання і відбування покарання – вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закони України про амністію та акт помилування (ст. 4 КВК України).

Піклувальна рада при спеціальних виховних установах – рада, до складу якої входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, та громадяни. Завданням піклувальної ради є: 1) надання допомоги спеціальним виховним установам з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб; 2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов’язаних з поліпшенням становища засуджених неповнолітніх осіб, дотриманням їх прав і законних інтересів; 3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання (п.п. 1, 3, 6 Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року № 429).

Повноваження прокурора – сукупність прав і обов’язків, наданих прокурору для здійснення прокурорських функцій (передбачені статтями 7–12, 15–16, 20–24, 27, іншими статтями Закону України «Про прокуратуру», КПК та іншими нормативними актами України). Зокрема, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру, має право: 1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; 2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень; 3) прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру (ч. 2 ст. 44 Закону України «Про прокуратуру»).

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу – застосовується виключно як додаткове покарання. Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ч. 2 ст. 52, ст. 54 КК України, гл. 6 КВК України).

Позбавлення волі на певний строк – ізоляція засудженого та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи, встановлюється на строк від одного до п’ятнадцяти років (ст. 63 КК України, розділ ІІІ КВК України).

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – призначається як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років (ч. 1 ст. 55 КК України, гл. 7 КВК України).

Помилування – спеціальний вид звільнення від покарання індивідуально визначеної особи. Здійснюється на підставі відповідного акту (указу про помилування) Президента України у вигляді: 1) повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; 2) заміни покарання або його невідбутої частини більш м’яким покаранням (ст. 85 КК України); 3) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років (ч. 2 ст. 87 КК України).

Попереднє ув’язнення – відповідно до кримінально-процесуального законодавства України запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення»).

Правовий статус засуджених – заснована на загальному статусі людини і громадянина України і закріплена в нормативно-правових актах різних галузей права сукупність їх прав, законних інтересів і обов’язків, що залежать від призначеного виду кримінального покарання та поведінки в період його відбування.

Правовий статус прокурора – закріплена у відповідних нормативно-правових актах сукупність прав, законних інтересів і обов’язків прокурора, які ґрунтуються на загальному правовому положенні людини і громадянина, завданнях, функціях прокуратури, принципах її діяльності, гарантіях безпеки і незалежності діяльності прокурора, та залежать від посадового становища і сфери діяльності прокурора.

Праця осіб, засуджених до позбавлення волі – засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам – понад п’ятдесят п’ять років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 118 КВК України).

Праця осіб, узятих під варту – взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув’язнення за їх згодою і з дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув’язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув’язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув’язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов’язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув’язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня (ст. 16 Закону України «Про попереднє ув’язнення»).

Предмет прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів – додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, кримінально-виконавчих, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків (ч. 1 ст. 44 закону України «Про прокуратуру»).

Примусове лікування – 1) лікування, яке може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах (ст. 96 КК України); 2) лікування на підставі судового рішення засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, та тих, які не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, а також лікування на підставі судового рішення хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і порушує права інших осіб (ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»).

Примусові заходи медичного характеру – надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України).

Принципи прокурорського нагляду – вихідні, основні положення організації діяльності прокуратури, зокрема: єдність, централізація, законність, незалежність, гласність, позапартійність, захист прав і свобод громадян на засадах їх рівності, невідворотність відповідальності і запобігання порушень закону.

Прокурор – Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції (ст. 56 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурорський нагляд – 1) вид державної діяльності прокурора, проведення перевірок додержання і застосування норм Конституції і законів України; реалізується шляхом здійснення періодичних (інколи комплексних) планових перевірок та перевірок за сигналом (скарги, звернення громадян, інформація засобів масової інформації, громадських організацій тощо) про факти порушення закону; 2) галузь юридичної науки, сукупність знань про законодавство, що регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби і методи, проблеми забезпечення ефективності цієї діяльності; 3) навчальна дисципліна у вищих і середніх юридичних навчальних закладах, складається з Загальної частини, у якій розглядаються завдання, функції, принципи прокурорського нагляду, система органів прокуратури, повноваження прокурорів тощо та Особливої частини, яка висвітлює особливості здійснення прокурорського нагляду в окремих напрямах діяльності, специфіку реагування прокурорів на різні види правопорушень.

Прокурорські працівники – прокурори, слідчі, науковці й науково-педагогічні працівники установ прокуратури, яким у передбаченому порядку присвоєні відповідні класні чини чи військові звання органів і установ військової прокуратури, або які обіймають посади, за якими можуть присвоюватися такі класні чини чи відповідні звання.

Прокурорсько-наглядові правовідносини – суспільні відносини, врегульовані нормами права щодо організації і діяльності органів прокуратури по здійсненню нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Психіатрична допомога – комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про психіатричну допомогу» та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади (ч. 4 ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу»).

Психіатричний заклад – психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної допомоги (ч. 7 ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу»).

Регіональний орган державної виконавчої служби – відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (п. 1.4. Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого).

Режим у виправних і виховних колоніях – встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов’язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених (ст. 102 КВК України).

Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві (ч. 2 ст. 6 КВК України).

Роздільне тримання у місцях попереднього ув’язнення – осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції:

– чоловіків – окремо від жінок;

– неповнолітніх – окремо від дорослих. У виняткових випадках, з метою запобігання порушенням режиму в камерах, де тримають неповнолітніх, допускається з санкції прокурора тримання не більше двох дорослих, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що не є тяжкими та особливо тяжкими;

– взятих під варту співробітників кадрового складу розвідувальних органів України – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

– осіб, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, – окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

– осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, – окремо від осіб, які не перебували в місцях позбавлення волі;

– осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

– осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, – як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

– осіб, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, служби безпеки, прокуратури, юстиції та в суді, – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

– засуджених – окремо від осіб, які перебувають під вартою;

– іноземних громадян і осіб без громадянства – як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

– осіб, підозрюваних або обвинувачуваних у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 173–177, 200–235 КК України, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

Засуджених до довічного позбавлення волі тримають ізольовано від усіх інших осіб, які перебувають під вартою. Обвинувачених або підозрюваних в одній і тій же справі за наявності розпорядження особи або органу, у провадженні яких знаходиться справа, тримають роздільно (ч.ч. 2, 3, 4 ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення»).

Система органів прокуратури – упорядкована законом сукупність самостійних органів прокуратури, створених за адміністративно-територіальною або предметно-галузевою, функціональною ознакою. Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»).

Слідчий ізолятор – установа попереднього ув’язнення Державного департаменту України з питань виконання покарань, що виконує функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування (ч. 3 ст. 18 КВК України).

Службові обмеження для військовослужбовців – покарання, що застосовується до військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років і яке полягає у тому, що із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання (ст. 58 КК України).

Соціальна адаптація – комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів (ст. 1 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»).

Соціально-виховна робота – цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і досягнення виправлення і ресоціалізації засуджених. Соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (ст. 123 ч. 1 КВК України).

Спеціалізовані прокуратури – органи прокуратури, утворені за предметно-галузевою, функціональною ознакою. В Україні діють такі спеціалізовані прокуратури: військові (регіонів, Військово-Морських сил України (на правах обласних) та гарнізонів (на правах міських), транспортні, природоохоронні, прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Спеціальні засоби: засоби індивідуального захисту – шоломи та бронежилети; засоби активної оборони – наручники, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, електрошокові пристрої, сльозоточиві речовини, гумові кийки, засоби для примусової зупинки транспортних засобів, обладнання для відкриття приміщень, у тому числі малогабаритні піротехнічні пристрої.

Спостережна комісія – комісія, що утворюються виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, місцевими держадміністраціями. Основними завданнями спостережних комісій є: 1) організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання; 2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян; 3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання; 4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання (п.п. 1, 3 Положення про спостережні комісії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року № 429).

Суб’єкт прокурорського нагляду – учасники прокурорсько-наглядової діяльності – посадові особи органів прокуратури, які проводять перевірку додержання і виконання законів на об’єктах нагляду відповідно до ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та інших нормативних актів.

Тактика прокурорського нагляду – теорія і практика підготовки і проведення запланованих наглядових дій з використанням певної сукупності прийомів і методів застосування правових засобів, з урахуванням конкретних обставин, умов та науково обґрунтованих рекомендацій.

Територіальний орган державної виконавчої служби – відділ державної виконавчої служби районного, районного в місті, міського (міст обласного значення) управління юстиції (п. 1.4. Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого).

Територіальні органи управління Департаменту України з питань виконання покарань – управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області (ч. 3 п. 2 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань вiд 25 грудня 2003 року № 275).

Технічні засоби нагляду і контролю – аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених. Адміністрація колонії зобов’язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю (ч.ч. 1, 2 ст. 103 КВК України).

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців – призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених КК України, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк (ч. 1 ст. 62 КК України, гл. 14 КВК України).

Установи виконання покарань – арештні доми, кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри), кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні колонії), спеціальні виховні установи (виховні колонії) (ч.ч. 2, 3 ст. 11 КВК України).

Установи для попереднього ув’язнення – установи для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту: слідчі ізолятори Державного департаменту України з питань виконання покарань, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання (ст. 4 Закону України «Про попереднє ув’язнення»).

Ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт – невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (ч. 3 ст. 40 КВК України).

Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі – самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі; неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду (ч.ч. 1, 2 ст. 390 КК України).

Ухилення від відбування покарання у виді позбавлення волі – неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду (ч. 3 ст. 390 КК України).

Ухилення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт – невиконання встановлених обов’язків; порушення порядку та умов відбування покарання; вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності; допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (ч. 6 ст. 46 КВК України).

Функції прокуратури – вид, напрям, призначення певної діяльності прокуратури.

Центральний орган державної виконавчої служби – Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (п. 1.4. Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого).

Штраф – грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК України. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу (ст. 53 КК України, гл. 5 КВК України).