Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка СРС 1 Основи підприємницької діяльнос....doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
108.03 Кб
Скачать

3 Міжнародна підприємницька діяльність

Міжнародна підприємницька діяльність — це глобалізація діяльності, здійснюваної через науково-технічне, виробниче, торговельне, сервісне та інше взаємокорисне співробітництво суб'єктів Господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

Основним спонукальним мотивом участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності підприємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, використання нових додаткових джерел матеріальних та інвестиційних ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності.

Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності є:

- фізичні особи — громадяни даної країни, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є дієспроможними;

- юридичні особи, які зареєстровані в даній країні і мають на и території постійне місцезнаходження;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності інозем­них держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

- спільні підприємства, які мають постійне місцезнаходження в 1 даній країні.

Розрізняють наступні форми міжнародної підприємницької діяльності.

1. Здійснення окремих зовнішньоекономічних операцій: експортно-імпортні та лізингові операції, консалтингові й маркетингові послуги.

2. Різноманітна промислова кооперація: науково-технічна, виробнича, збутова, сервісна та інша.

З. Спільне підприємництво: створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування, управління за контрактом.

4. Територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв'язки: прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалізація концесій.

Міжнародне спільне підприємство (МСП) — організаційно-правова форма об’єднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції (надання послуг), торгівлі тощо.

Мотивація створення МСП як форми реалізації страте­гії виходу на зовнішній та внутрішній ринки обумовлюється:!

- зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького

ризику;

- розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта!

господарювання;

- реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виробництва та активізацією ресурсозбереження;

- забезпеченням ефективнішого маркетингу і формування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на нові ринки.

Типовий зміст протоколу про наміри:

- загальні обсяги виробництва і поставок продукції на внутрішній і зовнішній ринки;

- розмір статутного фонду з виокремленням часток партнерів у ньому; співвідношення між власними і позиковими коштами; можливий банк-кредитор;

- наявність місцевої кваліфікованої робочої сили і потреба залученні іноземного персоналу;

- організація продажу виробів і післяпродажного технічного обслуговування; тривалість такого обслуговування;

- трансферт (репатріація) прибутку іноземного партнера.

Статут МСП має визначати:

1)предмет і цілі діяльності, місцезнаходження, склад засновників;

2) розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок його формування;

3) склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття управлінських рішень;

4) процедуру припинення діяльності (ліквідації).

Метою регулювання міжнародної підприємницької діяльності є:

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, розширення зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємниць­кої діяльності;

- створення сприятливих умов для інтегрування економіки країни в систему світового поділу праці та її максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих країн;

- здійснення захисту економічних інтересів країни та конкре­тних суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності;

- надання рівних можливостей усім суб'єктам підприємниць­кої діяльності.

Інституціональними органами, що здійснюють окремі функції регулювання, є:

- на національному рівні — вищий законодавчий орган (пар­ламент) країни; центральний виконавчий орган (уряд) країни; націо­нальний (центральний) банк; міністерство економіки;

- на міжнародному рівні — Банк міжнародних розрахунків (БМР) — сприяє співробітництву центральних банків світу і здійс­ненню міжнародних фінансових операцій; Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) — спеціалізована установа ООН з надання позик і кредитів країнам-членам ООН; Міжнародний валютний фонд (МВФ) — сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютних операцій, надання коштів в іноземній валюті; Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — філія МБРР з інвестування в приватний сектор економіки; Рада ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) — сприяння всебічному розвитку виробничої сфери країн-членів ООН; Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) — філія МБРР для обслуговування країн Європи.