- •1 Питання які треба опрацювати:
- •2 Основні тези лекції:
- •1 Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •2. Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності
- •1. Купівля-продаж, оренда і лізинг
- •3 Міжнародна підприємницька діяльність
- •3 Методичні вказівки до самостійного вивчення:
- •4 Питання для самоконтролю
- •5 Література:
- •5.1 Основна література
- •5.2 Додаткова література
- •6 Форми перевірки знань
3 Міжнародна підприємницька діяльність
Міжнародна підприємницька діяльність — це глобалізація діяльності, здійснюваної через науково-технічне, виробниче, торговельне, сервісне та інше взаємокорисне співробітництво суб'єктів Господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).
Основним спонукальним мотивом участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності підприємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, використання нових додаткових джерел матеріальних та інвестиційних ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності.
Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності є:
- фізичні особи — громадяни даної країни, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є дієспроможними;
- юридичні особи, які зареєстровані в даній країні і мають на и території постійне місцезнаходження;
- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);
- спільні підприємства, які мають постійне місцезнаходження в 1 даній країні.
Розрізняють наступні форми міжнародної підприємницької діяльності.
1. Здійснення окремих зовнішньоекономічних операцій: експортно-імпортні та лізингові операції, консалтингові й маркетингові послуги.
2. Різноманітна промислова кооперація: науково-технічна, виробнича, збутова, сервісна та інша.
З. Спільне підприємництво: створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування, управління за контрактом.
4. Територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв'язки: прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалізація концесій.
Міжнародне спільне підприємство (МСП) — організаційно-правова форма об’єднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції (надання послуг), торгівлі тощо.
Мотивація створення МСП як форми реалізації стратегії виходу на зовнішній та внутрішній ринки обумовлюється:!
- зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького
ризику;
- розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта!
господарювання;
- реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виробництва та активізацією ресурсозбереження;
- забезпеченням ефективнішого маркетингу і формування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на нові ринки.
Типовий зміст протоколу про наміри:
- загальні обсяги виробництва і поставок продукції на внутрішній і зовнішній ринки;
- розмір статутного фонду з виокремленням часток партнерів у ньому; співвідношення між власними і позиковими коштами; можливий банк-кредитор;
- наявність місцевої кваліфікованої робочої сили і потреба залученні іноземного персоналу;
- організація продажу виробів і післяпродажного технічного обслуговування; тривалість такого обслуговування;
- трансферт (репатріація) прибутку іноземного партнера.
Статут МСП має визначати:
1)предмет і цілі діяльності, місцезнаходження, склад засновників;
2) розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок його формування;
3) склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття управлінських рішень;
4) процедуру припинення діяльності (ліквідації).
Метою регулювання міжнародної підприємницької діяльності є:
- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, розширення зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності;
- створення сприятливих умов для інтегрування економіки країни в систему світового поділу праці та її максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих країн;
- здійснення захисту економічних інтересів країни та конкретних суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності;
- надання рівних можливостей усім суб'єктам підприємницької діяльності.
Інституціональними органами, що здійснюють окремі функції регулювання, є:
- на національному рівні — вищий законодавчий орган (парламент) країни; центральний виконавчий орган (уряд) країни; національний (центральний) банк; міністерство економіки;
- на міжнародному рівні — Банк міжнародних розрахунків (БМР) — сприяє співробітництву центральних банків світу і здійсненню міжнародних фінансових операцій; Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) — спеціалізована установа ООН з надання позик і кредитів країнам-членам ООН; Міжнародний валютний фонд (МВФ) — сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютних операцій, надання коштів в іноземній валюті; Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — філія МБРР з інвестування в приватний сектор економіки; Рада ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) — сприяння всебічному розвитку виробничої сфери країн-членів ООН; Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) — філія МБРР для обслуговування країн Європи.