
- •1 Трипільська культура
- •2 Ліквідація Запорізької Січі
- •3 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •4 Основні етапи розвитку державності Київської Русі
- •5 Діяльність Малоросійських колегій
- •7 Основні епапи формування українського народу
- •8 Конституція Пилипа Орлика
- •10Київська Русь за князювання Ігора
- •11. Причини-національно-визвольної війни Хмельницького
- •12Встановлення радянської влади в Україні в 1917р
- •13Становлення державності в Київській Русі за князювання Олега Ігоря Ольги
- •15Причини невдач Червоної армії в перші дні війни
- •16. Теорії походження Київської Русі
- •17.Громадський рух в україні в 19 ст
- •19.Походження та розселення словян
- •20.Кирило-мефодієвське товариство
- •22.Соціально-економічний розвиток київської русі
- •23.Буржуазні реформи 60-80-х рр. Та їх значення на україну
- •25. Гайдамацький рух. Коліївщина
- •28.Розквіт Київській Русі за ярослава мудрого
- •29.Створення і розвиток українського козацтва
- •31Політична система Київській Русі
- •32.Загострення соціальних суперечностей на початку 20 ст
- •34.Реформи володимира великого в Київській Русі
- •35.Початок національного відродження на початку 19 ст
- •37.Зовнішня політика Київській Русі
- •38.Революція 1905-1907 її розвиток на україні
- •40.Монгоо-татарська навала
- •41.Політичне становище гетьманщини після смерті хмельницького
- •43.Прийняття християнства
- •44.Внутрішня і зовнішня політика гетьмана виговського
- •45.Політика десталінізації на україні
19.Походження та розселення словян
Слов’яни належать до індоєвропейських народів, батьківщиною яких вчені визнають різні райони Європи та Азії.
У середньовіччі серед західноєвропейських учених ХІV-ХVІІІ ст. стала популярною скіфо-сарматська теорія слов’янського етногенезу. Згідно неї предки слов’ян – скіфи й сармати – прийшли із Середньої Азії. У ХІХ-ХХ ст. найповнішого обґрунтування набула Дніпро-одерська теорія, за якою слов’янська прабатьківщина розміщувалася на розлогих просторах між Віслою чи навіть Одером і Дніпром, сягаючи на півночі Балтійського моря, а на півдні Карпатських гір і Дунаю..Венеди. у писемних джерелах слов’яни згадуються у І-ІІ ст. н.е. у працях римських та грецьких вчених під ім’ям венеди Античні автори розміщували венедів поблизу Балтійського моря й р. Анти і склавини (слов’яни). Готський історик Йордан та візантійські автори другої половини VІ ст. н.е. знали дві групи слов’ян, що мешкали у Південній і Центрально-Східній Європі: склавинів (слов’ян ) та антів. На думку візантійського історика VІ ст. Прокопія, анти посідали простір від Дунаю до гирла Дону й Азовського моря..Поділ слов’ян на західну, південну і східну групи. У період т. зв. ”великого переселення народів” (ІІ-VІ ст. н.е.), пов’язаного із навалою готів, гунів, аварів та ін. слов’яни розселилися на європейських просторах від Балтійського до Адріатичного моря. Крім зовнішньополітичних факторів, слов’янська міграція також була зумовлена внутрішньою еволюцією продуктивних сил і виробничих відносин. Активніше розвивалося землеробство й скотарство, помалу набирали силу ремесла й промисли, тіснішими стали торговельні взаємини всередині слов’янського світу, інтенсивнішими стали демографічні процеси.У ІІ-ІV ст. н.е., внаслідок просування на південь германських племен готів, цілісність слов’янської території була порушена, що сприяло їх поділу на східних і західних. На схилі ІV-Vст. під ударами гунів, могутніх кочових народів, слов’яни почали просуватися на південь, до Дунаю, північно-західного Причорномор’я, що призвело до формування їх південної групи.
20.Кирило-мефодієвське товариство
Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство— українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
.У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», та у «Записці», В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані. Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.Це позитивно вплинуло на національну свідомість. Н. Махно, якого переслідували червоноармійські з'єднання, 28 серпня 1921 р. перейшов через Дністер і здався властям Румунії. Цими подіями завершилася Громадянська війна в Україні.