37.Зовнішня політика Київській Русі

Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. її внесок до середньовічного політичного, економічного, суспільного й культурного життя був надзвичайно вагомим. Київська Русь поступово перейшла від воєнних сутичок з сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу.Київські князі уклали угоди з Візантією й Германською імперією, Польщею й Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх часом, що було нормою міжнародних відносин середньовіччя, династичними шлюбами. Руські князі підтримували династичні зв'язки з Францією, Швецією, Англією, Германією, Угорщиною, Норвегією, Візантією. Київська Русь відігравала вагому роль у міждержавних відносинах, її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб стримати його.Великий міжнародний авторитет і військова міць держави поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Високопродуктивними було землеробство і скотарство, ремесла і промисли. Важливе місце посідали міжнародні торговельні зв'язки Київської Русі. Енергійні й багаті руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі. Київ залишався центром міжнародної торгівлі. Іноземні купці торгували в руських містах.

38.Революція 1905-1907 її розвиток на україні

І фаза — «піднесення» (січень—жовтень 1905 p.):

— наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру;— політизація народних мас;— активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо);— поширення хвилі заворушень серед селян та армії;— переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів.

II фаза — «кульмінація» (жовтень—грудень 1905р.):— коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня;— діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами;— активне формування багатопартійної системи;— посилення пропаганди та агітації крайньо лівих партій — більшовиків та есерів;— організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (

III фаза — «спад» (січень 1906—червень 1907p.):— посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо);

— помітне зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів;— перехід більшості політичних партій у підпілля;— поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби (1906—1907 pp. у Російській імперії було вбито та поранено 97 тис. посадових осіб, на П. Столипіна було здійснено 10 замахів);— спроби опозиції продовжити антифеодальну, антиімперську, антикапіталістичну боротьбу парламентськими методами у стінах Державної думи;— перехід реакції у наступ.

40.Монгоо-татарська навала

Ординська або монголо-татарська навала —назва історичних подій, які відбувалися у XIII-XIV ст. на землях Русі..

Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Південним і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.

5 вересня 1240 Батий Батий наблизився ло Києва то він почав штурм.Але не міг.Лише 19 листопада він помітив що найслабшою ламкою Києва є Лядські ворота.Він знищив їх,але далі йти не міг.Лише через деуілька днів він вліз в місто.І почалась жорстока битва.Неймовірний опір був.Батию вдалось знищити багато людей.Поранений князь Дмитрій був врятований Батиєм!Він зберіг життя за такий опір.У десятинній церкві були зведені укріплення.Але церква не витримала і завалилась,і завалилась. Ось так закінчилась навала на Київ.