1 Трипільська культура

Наприкінці XIX ст. київський археолог Вікентій Хвойко біля села Трипілля (Київщина) дослідив поселення і відкрив нову археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення дістала назву трипільська. Творці цієї культури заселяли в IV-III тис. до н.е. територію від Дніпра до Карпат. Походження трипільців остаточно не з'ясовано, але більшість вчених вважають, що це прийшлі племена, які частково злилися з неолітичними племенами Буго-Дністровської культури. Головним їх заняттям було зернове землеробство (сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо). Крім того, вони займалися садівництвом (вирощували абрикоси, сливи, аличу), скотарством та рибальством. Господарство велось так інтенсивно, що через 50-100 років земля виснажувалась і люди змушені були переселятися.Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь та дерево.. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина.Хати були згуртовані в села, що вказує на високий ступінь родової організації. Вони були розташовані колом, серед якого стояв громадський будинок для сходин та спільних культових обрядівНайбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Вона добре випалена і орнаментована.. Крім того, на мальованому посуді зустрічаються схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мало магічне значення..Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні людські і тваринні фігури з глини. Найбільше було зображень жінки, їх фігурки мали культове значення і втілювали образ праматері-родоначальниці у матріархальній родині. Трипільська культура була найвищим культурним виявом Європи в IV-III тис. до н.е., характерні риси якої дають підстави називати її цивілізацією.

2 Ліквідація Запорізької Січі

Панівні кола Російської імперії давно виношували плани ліквідації Запорізької Січі як „кубла бунтівників”. На початку 1775 року російські війська під командуванням генерала П. Текелія, повертаючись з турецького походу, раптово оточили Січ. У цей час на її території перебувала невелика кількість козаків. Щоб не проливати християнської крові, січова рада разом з кошовим Петром Колнишевським вирішила добровільно скласти зброю.16 червня 1775 року січові укріплення були зруйновані, зброя та інші цінності були перевезені до Петербурга..3 серпня 1775 року Катерина ІІ видала спеціальний маніфест, який офіційно сповіщав про причини ліквідації СічіЗруйнування Запорізької Січі було однією з найтрагічніших сторінок в історії України XVIII століття. З політчної арени зійшла грізна сила, яка більш як 3 століття захищала народ від ворогів, сприяла економічному та культурному піднесенню України. Січ була впливовою організацією, що десятиліттями стримувала процес закріпачення селян в Україні. На її теренах збиралися втікачі з внутрішніх українських земель, чужих країв.Завдяки Запорізькій Січі на Лівобережжі кріпацтво було запроваджене лише з 1783 року, у той час як на Правобережжі кріпосницький лад існував задовго до цього часу. Запоріжжя активно протистояло царській експансії на українській землі, боронило її від польських магнатів турецько-татарських феодалів. Тому Запорізька Січ залишилася в народній пам’яті краєм, де кожен знаходив захист і волю