- •29. Склад життєвих форм, які утворюють біоценози. Домінанти та едифікатори.
- •30. Фауністичне районування суші землі. Підобласті: новозеландська, полінезійська (полінезійська, гавайська)
- •31.Фітоценоз та зооценоз. Структура: ярусність, мозаїчність.
- •32. Причини відмінностей в структурі і межах флористичних та фауністичних царств. Можливість загальнобіотичного районування.
- •33. Особливості біоти островів, у звязку з їх походженням
- •34. Фауністичне районування суші Землі: області Неотропічна
- •35. Відносини трофічні, форичні, топічні, фабричні. Мікроценози, консорції.
- •37. Поняття про ареал.
- •40. Фауністичне районування суші Землі. Області: голарктична (Сонорська, Європейсько – Сибірська)
- •41. Способи подолання рослинами і тваринами океанічних просторів. (Відмінності острівних біномів від материкових. - немає)
- •42. Фауністичне районування суші Землі. Області: Голарктична обл. (манджуро-китайська, канадська)
- •43. Космополіти, ендеміки, палеоендеміки, неоендеміки, молоді і древні релікти.
- •44. Умови існування організмів та найбільш характерні біоценози пелагіалі, літоралі, бенталі, абісалі.
- •45. Різноманітність організмів в біосфері. Система органічного світу. Поняття про основні систематичні категорії.
- •46. Флористичне районування суші Землі: Палеотропічне царство. Індо-Малезійське підцарство.
- •47. Флористичне районування суші Землі. Макаронезійська та Середземноморська обл.
- •48. Особливості біномів. Тайга.
- •49. Вчення про Біоценоз. Характерні особливості біоценозу.
- •50.Флористичне районування суші Землі Капське царство.
- •51. Фауністичне районування суші Землі. Області: Австралійська.
- •52. Кліматична зумовленість верхніх меж життя в горах. Інверсії та випадання висотних поясів.
- •53. Фауністичне районування суші Землі. Області: Голарктична (підобл. Європейсько – Сибірська, Середземноморська, Центральноазіатська)
- •55. Флористичне районування суші Землі. Голарктичне царство. Циркумбореальна обл.
- •56. Умови зберігання реліктів та винекння неоендеміків. Охорона видів. Червона книга.
- •57.Походження ареалів домашніх тварин. Вавілов про центри походження культурних рослин і про гомологічні ряди.
- •58. Підрозділи органічного світу водного середовища на екологічні групи.
- •Кліматичні
- •[Ред.]Едафічні фактори
- •[Ред.]Орографічні фактори
- •[Ред.]Гомотипові взаємодії (коакції)
- •[Ред.]Гетеротипові взаємодії (коакції)
45. Різноманітність організмів в біосфері. Система органічного світу. Поняття про основні систематичні категорії.
Систе́ма органі́чного сві́ту — це класифікація всіх живих істот з урахуванням їхньої спорідненості не тільки за комплексом морфологічних, фізіологічних, біохімічних та молекулярно-генетичних ознак, а головне з урахуванням філогенетичної спорідненості організмів. Тобто ця система є філогенетичною.
Створення системи органічного світу є головним завданням систематики. Очевидно така система ніколи не буде створена, але це не означає, що цього не потрібно прагнути.
До теперішнього часу описано понад 2 млн видів тварин, 0,5 млн видів рослин, близько 100 тис. видів грибів. Для збереження інформації про таку величезну різноманітність живі організми класифікують (систематизують) — об’єднують у групи, керуючись певними критеріями. Цим займається систематика — наука, яка вивчає і описує живі організми, а також встановлює споріднені зв’язки між ними. Розрізняють штучну і природну системи. Основне завдання сучасної систематики — збудувати природну систему, тобто об’єднати філогенетично споріднені групи організмів на підставі даних палеозоології, генетики, біохімії та інших наук. Таким чином, основний критерій природної системи — еволюційна спорідненість особин, а не подібність їх зовнішніх ознак (як у штучній). Структурними одиницями системи є таксони — вид, рід, родина, ряд, порядок, клас, тип, царство. Усі таксони утворюютьієрархічну систему — кожний таксон включає таксони нижчого порядку: тип — класи, клас — ряди і т. д. Найвищим систематичним таксоном у системі живого світу вважається царство. Іноді вживається категорія надцарство. У цьому випадку всіх живих організмів групують у надцарство Прокаріоти і надцарство Еукаріоти. Прокаріоти представлені царством Дріб’янки, до яких належать бактерії і синьо-зелені водорості, що не мають клітинного ядра. До надцарства Еукаріот належать царства: Рослини, Тварини, Гриби. Царство Тварини складається з двох підцарств: Одноклітинні та Багато клі тинні. У кожному підцарстві прийняті такі основні категорії (таксони): тип, клас, ряд, родина, рід і вид. Проміжні категорії утворюються з додаванням префікса над- і під-: надклас, підродина, підтип. Наприклад, тип Хордові об’єднує класи: Ланцетники, Кісткові та Хрящові риби, Земноводні, Плазуни, Птахи, Ссавці. Клас Земноводні складається з трьох рядів — Безногі, Хвостаті, Безхвості. Ряд Безхвості включає сімнадцять родин. У царстві Рослини та Гриби найвищою категорією є тип. Далі йдуть клас, ряд, родина, рід, вид. У біології застосовується бінарна номенклатура виду, розроблена К. Ліннеєм. За правилами бінарної номенклатури кожен вид має назву латинською мовою, що включає родову й видову назви, наприклад кишкова паличка — Escherichia coli. Сучасний рослинний світ нашої планети
Рослини також можна побачити в усіх куточках біосфери. Вони змогли пристосуватися до різноманітних умов проживання (пригадайте ці пристосування та наведіть приклади).
Рослинами є одноклітинні водорості, які влітку за сприятливих умов настільки швидко ростуть та розмножуються, що непроточна вода ставків може стати зеленою. Рослинами є й дерева, наприклад могутні дуби, обхват стовбура яких сягає 8 м, а вік - понад 800 років. Крім деяких водоростей, більшість рослин мають хлорофіл. Це він надає їм зеленого забарвлення.
За підрахунками вчених, рослин існує понад 300 тисяч видів. З них людина використовує приблизно десяту частину.
Своєю діяльністю людина впливає на царство Рослини. Вона створює нові сорти культурних рослин (пригадайте з § 13 і 14, які саме), вирощує і доглядає рослини полів, садів, парків. Та не завжди діяльність людини сприяє збільшенню чисельності і різноманітності рослин. Якщо виникає потреба прокласти дороги, збудувати будинки чи інші споруди, людина знищує рослини на певних ділянках землі. Від цього гинуть представники й інших царств. Нині на нашій планеті внаслідок негативного впливу діяльності людини на біосферу під загрозою зникнення опинилися близько 25 тисяч видів рослин.
Багатоманітність тваринних організмів біосфери
Кількість видів тварин майже в сім разів більша, ніж рослин. Як і рослини, тварини пристосувалися до проживання в різних частинах біосфери. Але якщо рослинам властивий переважно прикріплений спосіб життя, то тварини здебільшого рухаються - повзають, літають, стрибають, ходять, плавають.
Завдяки фотосинтезу відбувається живлення рослинних організмів. Тваринні організми (крім окремих одноклітинних) не здатні самостійно створювати органічні речовини. Вони отримують їх, споживаючи рослинну чи тваринну їжу. (Пригадайте, яких визнаєте рослиноїдних, м'ясоїдних і всеїдних тварин.)
До багатоманітності світу тварин доклала зусиль і людина. Вона створила тисячі порід свійських тварин і продовжує створювати нові. Та тварини, як і рослини, теж потерпають від господарської діяльності людини. На тварин полюють, їх колекціонують (наприклад, жуків, метеликів), позбавляють звичних умов існування, порушуючи зв'язки в екосистемах. Тож кількість видів тварин і особин одного виду з року в рік зменшується. Так, за останні 400 років на нашій планеті зникло назавжди 100 видів птахів. Це дронт, мандрівний голуб, безкрила гагарка та інші. За цей самий час жива природа втратила й 60 видів ссавців. Зокрема, на території України через надмірне полювання та розорювання степів зникли дикі коні, зубри, тури, кулани, сайгаки.