6. Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих

Реконвалесцентів виписують із стаціонару після зникнення клінічних симптомів дифтерії і отримання негативних результатів двох бактеріологічних досліджень слизу із ротоглотки і носа на збудника дифтерії з дводенним інтервалом після відміни антибактерійних середників. Осіб з декретованих контингентів допуска­ють до роботи після додаткового, також дворазового, бактеріо­логічного дослідження в умовах поліклініки з негативним ре­зультатом.

Диспансеризація. Після виписування зі стаціонару особи, що перехворіли на дифтерію, перебувають під наглядом лікаря КІЗу, їх необхідно звільнити від занять фізичною культурою і тяжкої фізичної праці протягом 3-6 міс.

Віддалені результати лікування при ускладненнях міокарди­том і паралічем, як правило, сприятливі, однак реконвалесцентів тривалий час (не менше 1 року) мають спостерігати кардіолог і невропатолог.

7. Профілактичні заходи

Основу профілактики дифтерії складає активна імунізація, яку проводять у плановому порядку всім дітям і далі дорослим через кожні 10 років.

Планову профілактику проводять згідно з календарем профі­лактичних щеплень (витяг з наказу МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.; додаток 2). Імунізації підлягають усі особи, які не мають протипоказань. Вакцинацію дітям проводять АКДП-вакциною у віці 3 міс. триразово з інтервалами в 30 днів. Першу ревакцинацію проводять одноразово у 18 міс, другу - АДП-ана-токсином у 6 років, третю - в 11 років, наступні - в 14 і 18 років. Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказан-нями, що раніше були щеплені, здійснюють АД-М-анатоксином через 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ре­вакцинації дорослих проводять АДП-М-анатоксином з інтерва­лом 10 років.

В епідемічному осередку проводять раннє виявлення, ізоля­цію і госпіталізацію хворих, а також пошук бактеріоносіїв. У всіх хворих на ангіну обов'язково беруть мазки з ротоглотки і носа на наявність дифтерійної палички. Госпіталізувати слід не лише хворих з явною дифтерією, але й з підозрою на цю хворобу. В осередку дифтерії будь-яку ангіну (навіть без бактеріологічного підтвердження) слід розцінювати як дифтерію.

У санепідемстанцію подають термінове повідомлення. За кон­тактними здійснюють медичне спостереження протягом 7 днів. Воно передбачає щоденний огляд, термометрію, однократне бак­теріологічне дослідження на дифтерійне носійство. До одержан­ня результатів декретовані групи підлягають роз'єднанню. У ди­тячих закладах медичний огляд дітей і персоналу здійснює ото­ларинголог щоденно. Виявлених носіїв токсигенних штамів ізолюють і лікують.

В епідемічному осередку роблять заключну дезінфекцію (білизни, постільних речей, іграшок), використовуючи 1-2 % роз­чин хлораміну, кип'ятіння або пароформалінові камери.

Обов'язковому бактеріологічному обстеженню на дифтерію підлягають усі хворі з будь-якими нашаруваннями на мигдаликах, у тому числи хворі на ангіну, інфекційний монокулез , захворювання крові тощо, а також з явищами стенозуючого ларинготрахеїту.