![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1Вступ України до Європейського Союзу – одна із важливих умов її європейської інтеграції.
- •3. Характеристика первинного права Європейського Союзу.
- •4. Характеристика вторинного права Європейського Союзу.
- •13. Організація Північноатлантичного договору. (нато)
- •20. Співвідношення права єс з національним правом держав-членів
- •22. Принцип прямої дії права єс.
- •26. Право єс як навчальна дисципліна.
- •28. Поняття принципів права єс.
- •Характеристика складу Європейського парламенту.
- •Категорії справ, які розглядаються в Суді єс і по яких відповідачем виступають органи єс
- •39.Допоміжні органи Європарламенту
- •40.Постійні комітети єп
- •41. Обудсмен єп
- •43.Загальна характеристика Ради єс
- •44.Секретаріат Ради єс
- •45.Комітет постійних представників Ради єс
- •46.Способи прийняття рішень Радою єс
- •47.Комісія єс як головний консультативний орган
- •48.Роль голови комісії єс
- •49.Апарат Комісії єс
- •50.Повноваження комісії єс
- •51.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства
- •52.Генеральні адвокати суду єс
- •53.Роль суду єс
- •55 .Тлумачення норм і принципів Європейських співтовариств і Європейського Союзу - одна з категорій справ, ще належить де компетенції суду Європейських співтовариств.
- •56. Процес розгляду справ у Європейському суді.
- •57. Порядок прийняття та виконання рішень суду Європейських співтовариств.
- •58. Характеристика Європейських співтовариств Європейського суду 1-ої Інстанції.
- •59.Загальна характеристика Рахункової палати Європейського Союзу.
- •60.Економічний та соціальній комітет Європейського Союзу.
- •61.Комітет регіонів Європейського Союзу.
- •62.Характеристика первинних джерел права Європейського Союзу.
- •63. Спеціальна характеристика вторинних джерел права Європейського Союзу.
- •64. Регламент як вторинне джерело права Європейського Союзу.
- •65. Директива як джерело права Європейського Союзу.
- •67. Рекомендації та висновки - джерела права Європейського Союзу.
- •68. Конвенція про захист прав та свобод людини 1950 року.
- •69. Загальні принципи права Європейського Союзу (в контекст: дотримання прав людини).
- •70. Роль судової практики суду Європейських Співтовариств.
- •72. Договір, що укладається співтовариствами з міжнародними організаціями, третіми державами.
- •73. Система міжнародних договорів, які укладаються державами-членами.
- •75.Дія права єс. Дія права Європейського Союзу зачіпає питання його дії у часових, просторових межах та питання юрисдикції Співтовариств та сфери дії права Євросоюзу.
- •84.Принципи на основі яких діють є-кі співтовариства.
- •87.Характеристика Хартії основних прав єс.
- •88. Хартія основних прав єс – основа майбутньої Конституції єс.
- •1.Вступ України до Європейського Союзу – одна із важливих умов її європейської інтеграції.
- •41. Обудсмен єп
- •43.Загальна характеристика Ради єс
43.Загальна характеристика Ради єс
Найвищою політичною установою на європейському просторі є Рада Євросоюзу. Рада за своєю функціональною ознакою є інститутом, що забезпечує узгодження національних інтересів країн-членів із виконанням завдань та досягненням цілей інтеграційного об'єднання. Важливим є той факт, що Рада захищає національні інтереси країн, які в ній представлені, але діє як орган Євросоюзу, керуючись у своїй діяльності принципами та нормами його права.
Д про заснування Європейського Співтовариства(ДпЗЄС)так само, як і Договір про Європейський Союз, передбачив такий орган, як Рада, але із набуттям чинності останнім договором офіційна назва його змінилась на "Раду Європейського Союзу", проте широковживаною залишається назва "Рада міністрів" або просто "Рада", на відміну від Європейської Ради та Ради Європи. Рада є найважливішим органом Європейських Співтовариств та Євросоюзу, який має найбільший обсяг законодавчих повноважень, і саме в рамках цього органу країн й-члени мають можливість висловити свою точку зору з того чи іншого питання.
Відповідно до ст. 203 (ДпЗЄС)Рада складається з представників кожної держави-члена на рівні міністрів, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду. Однак склад Ради не є сталим, що гарантує забезпечення об'єктивності та актуальності прийнятих нею рішень. Тому визначення конкретного міністра, який представлятиме країну на засіданні, залежить від кола і змісту питань, розгляд яких заплановано. Як правило, на засіданнях Ради загального плану країни представляють міністри закордонних справ, а на засіданнях, присвячених проблемам сільського господарства або вирішенню певних фінансових питань, - відповідно міністри сільського господарства та міністри фінансів країн -членів Євросоюзу.Згідно зі ст. 202 (ДпЗЄС) до повноважень Ради належить забезпечення та координація основних напрямків розвитку спільної економічної політики держав-членів шляхом прийняття певних рішень, а також дачі завдань Комісії. Однак, зважаючи на повноваження, закріплені в статтях Договору, в деяких випадках Рада може бути зобов'язана отримати висновок Європарламенту, а також Економічної та соціальної ради з певних питань. Обов'язковим є отримання висновків при визначенні умов співробітництва чи прийняття спільних рішень із зазначеними вище органами. щодо компетенції Ради, з питань, які стосуються визначення спільних напрямків політики Європейського Союзу, Рада є своєрідним наддержавним органом, але з питань, які безпосередньо не належать до її компетенції, вона діє як міжпарламентська конференція.
В інституційній структурі Євросоюзу Рада представляє суверенну владу держав-членів. Прийняття рішень щодо фінансово-економічних питань е однією з найважливіших функцій Ради. В літературі засідання останньої з фінансових та економічних питань скорочено називають "Екофін". Вагомість питань, що належать до компетенції Екофіпу, зумовлює той факт, що його засідання відбуваються не рідше одного разу на місяць. У функції Екофіну входить затвердження основних напрямків економічної політики Євросоюзу, а також питання впровадження економічної політики на внутрішньому рівні країн-членів, й зокрема формування спільного економічного простору та спільного ринку. В контексті єдиного Економічного і валютного союзу Екофін приймає такі важливі рішення, що навіть не належать до компетенції Ради із загальних питань.Зустрічі міністрів закордонних справ проводяться не рідше одного разу на місяць.