ЗМІСТ

Вступ

I. Тематичне планування курсу

II. Загальні вказівки щодо організації самостійної роботи

III. Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем курсу

Тема 1 Регіональна типологія світової культури.

Тема 2 Культура первісного суспільства.

Тема 3 Основні досягнення культури стародавньої Месопотамії.

Тема 4. Культура Стародавнього Єгипту.

Тема 5. Особливості давньокитайської культури.

Тема 6. Культура стародавньої Індії.

Тема 7. Культура античного світу.

Тема 8. Культура середньовіччя.

Тема 9. Культурний розвиток класичного арабського сходу.

Тема 10. Візантійська культура.

Тема 11. Культура та побут східних слов'ян у VI-VII ст.

Тема 12. Культура Київської Русі.

Тема 13. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави.

Тема 14. Культура епохи Відродження.

Тема 15. Культура епохи Реформації.

Тема 16. Українська культура козацько-гетьманської доби.

Тема 17. Духовний світ українського козацтва.

Тема 18. Школа і наука в українській духовності.

Тема 19. Художні стилі доби Просвітництва.

Тема 20. Культурний розвиток Західної Європи в XIX ст.

Тема 21. Українська культура в умовах національного Відродження.

Тема 22. Культура XX ст.

Тема 23. Модернізм як специфічний культурний феномен XX ст.

Тема 24. Українська культура XX ст.

Тема 25. Основні напрямки, тенденції та проблеми розвитку української культури на сучасному етапі.

IV. Список рекомендованої літератури

V. Перелік питань до заліку вступ

Специфіка вивчення курсу „Культурологія" учнями ІІІ ступеня полягає в тому, що багатий зміст історії та теорії культури опановується за нормативною програмою у стислий термін, що потребує великої відповідальності, самоорганізації та самоконтролю.

Значна частина курсу „Культурологія" відводиться на самостійне опрацювання, а тому потребує від учнів уміння правильно організувати час, який складається з двох частин: регламентованого заняття в училищі за навчальним розкладом (лекції, консультації, заліки тощо) та нерегламентованого - час, коли кожен студент займається самостійною навчальною роботою.

Запропонований посібник має за мету допомогти учням третього ступеня навчання зрозуміти, що самостійна робота складається з кількох видів: опрацювання літератури, підготовка до занять, опрацювання тем, які виносяться на самостійне вивчення тощо. Він також допоможе зорієнтуватися у складній проблематиці культурно-цивілізаційного процесу, окреслити напрямки розуміння основних питань курсу.

I. Загальні вказівки щодо організації самостійної роботи

Самостійна робота є одним з видів занять учнів вищих груп. Вона здійснюється відповідно до навчальних планів, навчальної і робочої навчальної програм з курсу.

Основними формами самостійної роботи є:

Вивчення необхідної літератури

Література для вивчення навчального курсу поділяється умовно на основну та додаткову. Основна література (підручники, літературні першоджерела та навчально-методична література) є обов'язковою для вивчення. Додаткова література (словники, енциклопедії, альбоми) знадобляться учням як для більш поглибленої підготовки до занять, так і для виконання навчальних завдань, і написання рефератів.

Вивчення літератури пов'язано з конспектуванням - дійовим засобом активізації пізнавальної діяльності. Конспект - це короткий письмовий виклад змісту літературного твору. Він містить основні теоретичні положення та факти.

Щоб правильно законспектувати будь-яке літературне джерело, треба насамперед з'ясувати його смисл. Потім уявно скласти план: вичленувати основні питання, перерахувати їх у логічній послідовності і сформулювати головні положення та ідеї у вигляді тез, доповнюючи їх фактами, яскравими прикладами. Треба також вміти робити висновки з написаного.

Підготовка до навчальних занять

Самостійна підготовка учнями вищих груп певних матеріалів, питань, творчих завдань з тієї чи іншої теми курсу є складовою частиною вивчення курсу „Культурологія."

Метою навчального заняття є підведення підсумків самостійного опанування учнями навчального матеріалу, літературних першоджерел, тематичних завдань, а також закріплення знань та умінь з курсу. Завданням є навчання учнів публічному виступу з певної проблеми або питання з історії та теорії культури, вмінню логічно, змістовно, аргументовано, переконливо висловлювати свої думки, робити правильні висновки, пов'язувати історичний і теоретичний матеріал навчального курсу з сучасним соціокультурним життям суспільства, з особистим розвитком. Самостійна робота при підготовці до навчальних занять має такі форми: організаційно-методична робота в бібліотеці; опанування літературних першоджерел, конспектів лекцій, навчальних посібників, монографій, статей; конспектування вказаної літератури відповідно до плану даної теми; написання рефератів та доповідей, контрольних робіт; виступи на навчальних заняттях; відповіді на контрольні та залікові запитання.

Навчальне заняття тільки тоді приносить плідні результати, коли кожен його учасник заздалегідь та ретельно до нього готується. Для цього потрібно не тільки вивчити рекомендовану літературу до даної теми, але й законспектувати її згідно з планом заняття.

Необхідно з'ясувати всі питання теми заняття, звернути при цьому увагу на нові терміни, теоретичні поняття, імена діячів культури, назви, форму і зміст творів мистецтва та літератури.

Логічний план виступу з кожного питання має бути продуманим і складатися з короткого вступу, викладу основного матеріалу і відповідних висновків.

Кожен учень має змогу на занятті в тій чи інший формі виявити свою творчу активність. Це може бути виступ (доповідь) з конкретного питання плану заняття; доповнення з даного питання: його рецензування; проблемні запитання до учня-доповідача; критичні зауваження та поправки, історичні довідки; повідомлення (інформація) щодо деяких аспектів питань теми; участь у дискусії, бесіді з питань теми заняття.

Запорукою успішного виступу учня на навчальному занятті є своєчасна ретельна підготовка до нього за планом заняття. Кожне питання теми слід законспектувати, виділяючи та підкреслюючи при цьому головні теоретичні положення, факти, події, імена тощо, зробити чіткі висновки.

При конспектуванні велике значення має уміння працювати з навчальною, науковою, науково-популярною, публіцистичною літературою. Перш ніж що-небудь записати у зошит, слід чітко уявити зміст літературного тексту, вирішити, що саме доцільно відібрати для розкриття питань семінару, маючи на увазі подальший самостійний виступ. Тому конспект повинен бути наслідком власної творчої праці, а не механічним копіюванням абзаців чи сторінок будь-якої книжки.

Для цілеспрямованої роботи студента над темою, плани семінарів містять списки літератури. Проте не тільки наведена література може бути використаною студентом, необхідний постійний пошук і відбір літератури в-бібліотеках за допомогою каталогів.

Виконання завдань до самостійної підготовки

• Самостійна робота є невід'ємною складовою частиною загального курсу „Культурологія." Вона сприяє вивченню окремих тем і питань навчального курсу, які за тематичним планом дисципліни не входять до лекційного курсу і не розглядаються на семінарських заняттях.

• Над виконанням самостійної роботи слід працювати на протязі цілого семестру, відведеного для вивчення курсу. Для цього, насамперед, слід ознайомитись з „Робочою програмою", де з'ясувати перелік тем, які виносяться на самостійне опрацювання. Далі кожен студент повинен скласти

план своєї самостійної роботи для того, щоб правильно розподілити час відведений на самопідготовку.

• Дане методичне видання містить поради і рекомендації студентам щодо вивчення тем самостійної роботи.

Як конспектувати лекцію

• Наукову основу вивчення дисципліни „Культурологія" складає курс лекцій, що читає студентам викладач. Складність конспектування полягає в тому, що студенту необхідно одночасно слухати викладача, розуміти зміст і записувати лекцію. Це потребує абсолютної тиші та зосередженості.

• Лекція - не диктант, отже, конспектування лекції - це не запис слово в слово того, про що розповідає викладач. Уважно, слухаючи лектора, треба з'ясовувати провідні ідеї та сенс кожного розділу. Тільки після цього стисло записати основний зміст, використовуючи скорочення слів, які вживаються постійно та добре знайомі студенту.

• У кожній лекції зустрічаються нові теоретичні та історико-культурні поняття, імена митців, назви художніх творів. Такі слова бажано підкреслювати, це допоможе у подальшому швидше знаходити потрібні матеріали, краще готуватися до семінарських занять і засвоювати фактичний матеріал.

• Інколи студент не встигає дещо законспектувати. Тоді слід зробити в тексті пропуск, а після лекції звернутися до навчальної літератури, запитати у товаришів по групі, подивитись їхні конспекти.

Підготовка до заліку.

• Залік є однією з форм підсумкової перевірки та оцінки знань і умінь студентів в обсягу навчального матеріалу, який визначається програмою курсу, він враховує результати виконання студентами контрольних робіт, виступів та відповідей на семінарських заняттях, написання рефератів, наукових доповідей тощо.

• Підготовка до заліку буде ефективною тільки тоді, коли студент систематично, протягом усього семестру вивчав та конспектував рекомендовану літературу, готувався до семінарських занять тощо.

• Самостійна підготовка до заліку - це насамперед повторення та закріплення матеріалу, що вивчався, за допомогою спеціальних контрольних питань. Це також з'ясування незрозумілих питань або питань, на які студент не звернув раніше уваги. Самостійна підготовка до заліку сприяє твердому засвоєнню та запам'ятовуванню програмного матеріалу.

• Залік проходить у вигляді співбесіди та відповідей студента на запитання викладача.