- •IX. Каркаси виробничих будівель
- •9.1. Загальна характеристика каркасів виробничих будівель
- •9.2. Основні елементи каркасу та їх функції
- •9.3. Області застосування стальних та змішаних каркасів
- •9.4. Вимоги, які пред’являються до каркасів
- •9.4.1. Експлуатаційні вимоги
- •9.4.2. Вимоги надійності та довговічності
- •9.4.3. Економічні вимоги
- •9.5. Конструктивні схеми основних несучих елементів стальних каркасів
- •9.6. Уніфікація об’ємно-планувальних параметрів. Розміщення колон в плані. Температурні шви та їх призначення
- •9.7. Компонування однопролітних поперечних рам каркасу
- •А. Вертикальні розміри.
- •9.8. В’язі стальних каркасів
- •9.8.1. В’язі колон
- •9.8.2. В’язі покриття (шатра)
- •9.9. Фахверк
- •X. Особливості розрахунку поперечних рам
- •10.1. Фактична робота стальних каркасів
- •10.2. Розрахункова схема однопролітної поперечної рами
- •10.3. Визначення навантажень, які діють на раму
- •10.3.1. Постійні навантаження
- •10.3.2. Снігове навантаження
- •10.3.3. Навантаження від мостових кранів
- •10.3.4. Вітрове навантаження
- •10.4. Практичні прийоми для статичного розрахунку поперечних рам
- •10.5. Визначення розрахункових зусиль в елементах рами
- •Хі. Компонування та розрахунок елементів покриття
- •11.1. Конструкція покрівлі
- •11.2. Безпрогонні покриття
- •11.3. Покриття по прогонам
- •11.4. Конструкція та розрахунок прогонів суцільного перерізу
- •11.5. Решітчасті прогони
- •2) Чотирипанельний; 3) шестипанельний
- •11.6. Вибір схеми кроквяних та підкроквяних ферм
- •11.7. Особливості роботи і розрахунку кроквяної ферми в системі поперечної рами
- •11.7.1. Навантаження
- •А. Постійне навантаження.
- •11.7.2. Визначення зусиль в стержнях ферм з урахуванням опорних моментів та розпору рами
- •11.8. Конструювання та розрахунок опорних вузлів кроквяної ферми
- •11.8.1. Опорні вузли ферми при шарнірному опиранні
- •11.8.2. Опорні вузли ферми при жорсткому з’єднанні з колоною а. Верхній опорний вузол.
- •XII. Колони поперечних рам
- •12.1. Типи колон та їх перерізів
- •12.2. Розрахункові довжини колон
- •12.2.1. Розрахункова довжина колони в площині рами
- •12.2.2. Розрахункова довжина колони з площини рами
- •12.3. Розрахунок суцільних (суцільностінчастих) позацентрово-стиснутих колон
- •12.4.2. Розрахунок стержня колони
- •12.4.3. Робота і розрахунок елементів решітки
- •12.4.4. Перевірка стійкості колони в площині рами (в площині дії моменту) як єдиного стержня
- •12.5. Конструювання, особливості роботи та розрахунку основних вузлів позацентрово-стиснутих колон
- •12.5.1. Сполучення надкранової та підкранової
- •12.5.2. Розрахунок бази колон та фундаментних болтів
- •13.1. Загальна характеристика
- •13.2. Навантаження на підкранові конструкції
- •13.3. Конструктивні рішення суцільних підкранових балок
- •13.4. Особливості розрахунку суцільних підкранових балок
- •13.4.1. Розрахункові зусилля
- •13.4.2. Перевірка міцності підкранових балок
- •13.4.3. Перевірка прогинів (жорсткості)
- •13.4.4. Перевірка місцевої стійкості
- •13.4.5. Розрахунок поясних швів підкранових балок
- •Література до вивчення дисципліни
13.1. Загальна характеристика
Підкранові конструкції призначені для влаштування кранового шляху, по якому рухаються вздовж будівлі мостові опорні або підвісні крани, а також інше підйомно-транспортне обладнання. Вони сприймають навантаження від кранів і передають його на колони (при опорних кранах) або на ферми (при підвісних кранах).
Підкранові конструкції під мостові опорні крани в загальному складаються з наступних частин (рис.13.1 на прикладі середнього ряду колон):
1) підкранових балок або ферм, які сприймають вертикальне навантаження від кранів;
2) гальмівних балок або ферм, які сприймають поперечні горизонтальні навантаження;
3) в’язів, які забезпечують жорсткість та незмінність підкранових конструкцій;
4) кранових рейок з елементами їх кріплення та кінцевих упорів.
Рис. 13.1. Основні елементи підкранових конструкцій під мостові
опорні крани
Основними несучими елементами підкранових конструкцій є підкранові балки.
Можливі конструктивні форми підкранових балок опорних кранів наступні:
1) суцільні розрізні та нерозрізні балки (рис.13.2), де l – проліт балки, рівний кроку колон.
Рис. 13.2. Суцільні розрізні та нерозрізні підкранові балки
Розрізні балки прості в монтажі, нечутливі до просідання опор, але мають більші витрати сталі. Нерозрізні – економічніші на 12…15% за витратами сталі, але більш трудомісткі в монтажі за рахунок влаштування монтажних стиків. Крім цього, при осіданні опор в них виникають додаткові напруження;
Рис. 13.3. Решітчасті балки з жорстким верхнім поясом
Використовуються при легких кранах (Q 30 т) і великих кроках колон. Знижуються витрати сталі на 15…20%, але підвищується трудомісткість виготовлення та монтажу;
3) підкраново-підкроквяні ферми, які об’єднують в собі підкранову балку і підкроквяну ферму (рис.13.4).
Рис. 13.4. Підкраново-підкроквяні ферми
Використовуються при великих прольотах (крок колон 24 м і більше) і кранах великої вантажопідйомності. Економія сталі від 4% (при l =24 м) до 16% (при l =36 м), але значна складність у виготовленні і монтажі;
Рис. 13.5. Підкранові ферми з рухом по низу
Відрізняється від попередніх тим, що підкранова балка не включається в склад нижнього поясу ферми. Кручення від позацентрової передачі навантаження сприймається додатковими горизонтальними фермами 1. Це дуже складне конструктивне рішення і використовується у виключних випадках.
Підвісні крани (кран-балки) мають невелику вантажопідйомність (Q 5 т) і рухаються по балкам підвісних шляхів (по нижнім поясам балок, рис.13.5).
Рис. 13.5. Схема підвішування кранів до балок кранових шляхів
Рис. 13.6. Дво- та триопорний підвісні крани
При постійних траєкторіях руху використовуються тельфери (рис.13.7).
Рис. 13.7. Схема тельфера
Консольні крани використовуються для обслуговування вузьких зон приміщень вздовж колон (рис.13.8).
Рис. 13.8. Схема консольного крану