
- •IX. Каркаси виробничих будівель
- •9.1. Загальна характеристика каркасів виробничих будівель
- •9.2. Основні елементи каркасу та їх функції
- •9.3. Області застосування стальних та змішаних каркасів
- •9.4. Вимоги, які пред’являються до каркасів
- •9.4.1. Експлуатаційні вимоги
- •9.4.2. Вимоги надійності та довговічності
- •9.4.3. Економічні вимоги
- •9.5. Конструктивні схеми основних несучих елементів стальних каркасів
- •9.6. Уніфікація об’ємно-планувальних параметрів. Розміщення колон в плані. Температурні шви та їх призначення
- •9.7. Компонування однопролітних поперечних рам каркасу
- •А. Вертикальні розміри.
- •9.8. В’язі стальних каркасів
- •9.8.1. В’язі колон
- •9.8.2. В’язі покриття (шатра)
- •9.9. Фахверк
- •X. Особливості розрахунку поперечних рам
- •10.1. Фактична робота стальних каркасів
- •10.2. Розрахункова схема однопролітної поперечної рами
- •10.3. Визначення навантажень, які діють на раму
- •10.3.1. Постійні навантаження
- •10.3.2. Снігове навантаження
- •10.3.3. Навантаження від мостових кранів
- •10.3.4. Вітрове навантаження
- •10.4. Практичні прийоми для статичного розрахунку поперечних рам
- •10.5. Визначення розрахункових зусиль в елементах рами
- •Хі. Компонування та розрахунок елементів покриття
- •11.1. Конструкція покрівлі
- •11.2. Безпрогонні покриття
- •11.3. Покриття по прогонам
- •11.4. Конструкція та розрахунок прогонів суцільного перерізу
- •11.5. Решітчасті прогони
- •2) Чотирипанельний; 3) шестипанельний
- •11.6. Вибір схеми кроквяних та підкроквяних ферм
- •11.7. Особливості роботи і розрахунку кроквяної ферми в системі поперечної рами
- •11.7.1. Навантаження
- •А. Постійне навантаження.
- •11.7.2. Визначення зусиль в стержнях ферм з урахуванням опорних моментів та розпору рами
- •11.8. Конструювання та розрахунок опорних вузлів кроквяної ферми
- •11.8.1. Опорні вузли ферми при шарнірному опиранні
- •11.8.2. Опорні вузли ферми при жорсткому з’єднанні з колоною а. Верхній опорний вузол.
- •XII. Колони поперечних рам
- •12.1. Типи колон та їх перерізів
- •12.2. Розрахункові довжини колон
- •12.2.1. Розрахункова довжина колони в площині рами
- •12.2.2. Розрахункова довжина колони з площини рами
- •12.3. Розрахунок суцільних (суцільностінчастих) позацентрово-стиснутих колон
- •12.4.2. Розрахунок стержня колони
- •12.4.3. Робота і розрахунок елементів решітки
- •12.4.4. Перевірка стійкості колони в площині рами (в площині дії моменту) як єдиного стержня
- •12.5. Конструювання, особливості роботи та розрахунку основних вузлів позацентрово-стиснутих колон
- •12.5.1. Сполучення надкранової та підкранової
- •12.5.2. Розрахунок бази колон та фундаментних болтів
- •13.1. Загальна характеристика
- •13.2. Навантаження на підкранові конструкції
- •13.3. Конструктивні рішення суцільних підкранових балок
- •13.4. Особливості розрахунку суцільних підкранових балок
- •13.4.1. Розрахункові зусилля
- •13.4.2. Перевірка міцності підкранових балок
- •13.4.3. Перевірка прогинів (жорсткості)
- •13.4.4. Перевірка місцевої стійкості
- •13.4.5. Розрахунок поясних швів підкранових балок
- •Література до вивчення дисципліни
Какую работу нужно написать?
11.3. Покриття по прогонам
Прогони встановлюються в вузлах верхніх поясів кроквяних ферм. Вони бувають суцільного перерізу при кроці ферм 6 м (швелери гарячокатані, гнуті профілі) та решітчасті при кроці ферм 12 м.
В теплих покрівлях використовують профнастил по прогонам в двох варіантах.
1 варіант. Пошарове збирання покриття (рис.11.10). На прогони вкладають листи профнастилу і далі повний склад теплої рулонної покрівлі. Прогони прикріплюють до поясів ферм коротишами з кутиків або гнутими листами (рис.11.10, 11.11).
Рис. 11.10. Пошарове збирання покриття: 1 – ферма; 2 – прогон;
3 – коротиш з кутика; 4 – профнастил; 5 – пароі-золяція; 6 – утеплювач;
7 – гідроізоляція; 8 – гравійний захист; 9 – самонарізаючий гвинт;
10 – болти
Рис. 11.11. Варіанти прикріплення прогонів до поясу ферми
2 варіант. Покрівля з монопанелей (двошарових) або з тришарових панелей типу “сандвіч”.
Монопанелі (рис.11.12) складаються з листа профнастилу, до якого приклеюють або припінюють в заводських умовах утеплювач (жорсткий пінополіуретан, пінопласт), що підвищує несучу здатність до 30% за рахунок включення утеплювача в роботу на згин та забезпечення місцевої стійкості настилу. Зверху наклеюють шар рулонної гідроізоляції.
Рис. 11.12. Конструкція двошарових панелей:
1 – профнастил; 2 – утеплювач;
3 – шар гідроізоляції
При монтажі зверху на вкладені панелі наклеюють рулонний килим гідроізоляції і влаштовують гравійний захист товщиною 20 мм на шарі бітуму товщиною 2 мм.
Тришарові панелі типу “сандвіч” (рис.11.13) складаються з зовнішньої і внутрішньої металевих обшивок і шару утеплювача зі спіненого пінополіуретану, який забезпечує сумісну роботу обшивок на згин.
Рис. 11.13. Конструкція тришарових панелей типу “сандвіч”
Панелі вкладаються на прогони. Довжина панелей 6,75…12,9 м з таким розрахунком, щоб не влаштовувати шви поперек схилу.
Поздовжні стики панелей герметизуються, гофри направлені вздовж схилу, а отже рулонна покрівля не потрібна (це позитивна властивість). Ці панелі використовують при покрівлях з нахилом 1:5.
В холодних покрівлях профнастил вкладається на прогони, розміщені з кроком 3 м, а хвилясті азбестоцементні, стальні та алюмінієві листи – на прогони, розміщені з кроком 1,25…1,5 м.
Маса азбестоцементних листів приблизно 0,2 кН/м2. Їх прикріплюють до прогонів за допомогою спеціальних пружних клямерів або крюків з круглої сталі (рис.11.14).
Для забезпечення водовідведення виконується напустка листів 150…200 мм. Нахил покрівлі: для азбестоцементних листів - не менше 1/4; для стальних і алюмінієвих – не менше 1/6.
Рис. 11.14. Схема прикріплення азбестоцементних листів до прогонів
11.4. Конструкція та розрахунок прогонів суцільного перерізу
Прогони сприймають навантаження від покрівлі і передають його на кроквяні ферми. Суцільні прогони використовують при кроці ферм 6 м. Перерізи прогонів проектують або з прокатних профілів (швелери, двотаври), або з гнутих профілів (швелери, С-подібні чи Z-подібні профілі).
Розрахункові схеми прогонів можуть бути наступні: 1) розрізна балка (рис.11.15); 2) нерозрізна двопролітна балка (рис.11.16); 3) нерозрізна двоконсольна балка (рис.11.17).
В схемі2 зменшується максимальний момент порівняно зі схемою 1. Але M1 > M2. Переріз прогону підбирається по М1, а в перерізі з М2 є значний запас міцності.
За схемою 3 двоконсольний прогон при розміах 2,5 м + 7,0 м + 2,5 м є рівномоментною балкою, для якої М3 = М4 . В цьому випадку повністю використовується несуча здатність балки, що найбільш раціонально. Порівняно з схемою 2 М3 (М4) < М1, а це дозволяє приймати менший переріз.
Рис. 11.15. Схема прогону у вигляді розрізної балки: 1 – прогони;
2 – кроквяні ферми; 3 – колони; 4 – вантажна площа одного прогону
Рис. 11.16. Схема прогону у вигляді нерозрізної двопролітної балки:
1 – прогони; 2 – кроквяні ферми; 3 – колони; 4 – вантажна площа одного прогону
Схема 3. Нерозрізна двоконсольна балка. Крок колон – 12 м. Кроквяні ферми зі змінним кроком (5 м і 7 м) опираються на підкроквяні ферми. Довжина прогонів – 12 м.
Рис. 11.16. Схема прогону у вигляді нерозрізної двоконсольної балки:
1 – прогони; 2 – кроквяні ферми; 3 – колони; 4 – вантажна площа одного прогону; 5 – підкроквяні ферми
При
малому нахилі покрівлі (
)
робота і розрахунок прогонів не
відрізняється від розрахунку прокатних
балок з вертикальним навантаженням
(див. розрахунок прокатних балок,
п.4.3.1). При більшому нахилі покрівлі
прогони працюють на згин в двох площинах
(косий згин, див.п.4.3.2 і п.4.3.3).
Вертикальне погонне навантаження на прогон збирається з вантажної площі прогону
q = (qпокр. + qs) b + qпр , кН/м,
де qпокр. – граничне розрахункове навантаження від покрівлі, кН/м2;
qs – граничне розрахункове снігове навантаження, кН/м2;
b – ширина вантажної площі, тобто відстань між прогонами (крок прогонів), м;
qпр. – граничне розрахункове погонне навантаження від власної ваги прогону, кН/м.
Значення q розкладається на дві складові – в площині більшої жорсткості qx, в площині меншої жорсткості qy (рис.11.17):
qx = q cos α; qy = q sin α.
Рис. 11.17. Схема прикладання навантаження на прогон
Максимальні напруження в прогоні
= х + у ;
де х виникає від дії qх; у виникає від дії qу.
Складова qy як правило невелика. Але внаслідок малої жорсткості прогона відносно осі у-у напруження від неї (у) виявляються значними. Для зменшення у можна зменшити згинаючий момент Му за рахунок зменшення прольоту прогону в площині нахилу. Це можливо, якщо прогони розкріпити тяжами з круглої сталі діаметром d = 18…22 мм (рис.11.18). В цьому випадку розрахункові схеми прогону наступні: в площині більшої жорсткості - однопролітна розрізна балка (рис.11.19,а); в площині меншої жорсткості - двопролітна нерозрізна балка (рис.11.19,б).
Рис. 11.18. Схема розкріплення прогонів тяжами з круглої сталі
а)
а)
Рис. 11.19. Розрахункові схеми прогону: а) в площині більшої жорсткості;
б) в площині меншої жорсткості
Умова міцності прогону за пружної роботи сталі (див. п.4.3.2):
.
Те ж при врахуванні розвитку пластичних деформацій (див. п.4.3.3):
.
Якщо настил кріпиться до прогонів жорстко і утворює суцільне полотнище (наприклад, профнастил, прикріплений самонарізаючими гвинтами до прогону і з’єднаний між собою заклепками), то складова qy буде сприйматися самим профнастилом, і розрахунок виконується лише на дію qx.
Загальна стійкість прогону забезпечується за рахунок прикріплення настилу (див. п.4.3.4).
Перевірка відносного прогину за ІІ групою граничних станів (від експлуатаційного розрахункового навантаження) виконується тільки в площині, нормальної до схилу:
;
,
де l = B – проліт прогону.