- •2.Проаналізуйте сутністю і структуру світоглюду
- •3.З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4.Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5.Розкрийте ролю і значення філософії як історичного типу світогляду.
- •6.Визначте основні методи філософії.
- •9. Розкрийте структуру філософського знання
- •10.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •18. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку.
- •19.З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •20.Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •21.Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •22.Окресліть основні напрями та ідеї сучасної філософії
- •23.Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •24. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •32.Рух і розвиток,простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •36. Дайте характеристику суб*єкта і об*єкта у процесі пізнання
- •37. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •38.Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •39.Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •40. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини.
- •41.Дайте філос. Аналіз свідомості як об*єктові гносеологічних дослідженя
- •42. Охарактеризуйте структура свідомості
- •43. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •44. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •48) Охарактеризуйте оснівні ознаки та функції культури.
- •49) Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •50) Визначте культуру як нормативно-ціннісні й пізнавальна діяльність
- •51) Проаналізуйте сутність і структуру аксіології в системі філософського знання.
- •52) Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •53. Зясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •54) Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •55) Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу.Мистецтво
- •56) Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •57) Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •58) Глобальні проблеми сучасності.Значення діяльності Римського клубу
- •59) Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •60) Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
10.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
Філософія є не лише формою суспільної свідомості, а й світоглядом, певним способом духовно-практичного освоєння світу. Тепер слід відповісти на запитання, а чи є філософія наукою?
Взаємозв’язок філософії і науки – традиційно неоднозначна і складна проблема. Одні філософи визнають за філософією статус науки (наприклад, Арістотель, Гегель, Ортега-і-Гассет), інші це категорично заперечують (наприклад, О. Конт, так звані логічні позитивісти – Р. Карнап, М. Шлік, Л. Вітгенштейн та інші).
Філософська концепція логічних позитивістів – це “послідовний емпіризм”. З точки зору цього напрямку, все доступне нам знання про зовнішній світ отримується лише завдяки емпіричним наукам. Філософія ж представляє теоретичну галузь знання, тому вона не може бути наукою. “Філософія, - писав Р. Карнап, - віднині не визнається як особлива галузь пізнання, котра стоїть поряд з емпіричною наукою”.
М. Шлік вважав, що філософія має право на існування, але лише як теоретичний засіб для логічного аналізу мови – мови емпіричної науки. “Філософія не є наукою”, - підкреслював цей філософ.
Заперечення щодо філософії як науки притаманне і сучасній концепції сцієнтизму. Сцієнтизм (від лат. Scientia – знання, наука) – світоглядний напрямок у філософії, в основі якого лежить уявлення про наукове знання як найвищу культурну цінність. Однак: а) в цю цінність включається лише природниче і точне знання; б) науковим знанням вважається лише те, котре здобуто емпіричним (дослідним) шляхом, з допомогою конкретних природно-наукових методів (метод – шлях дослідження, сукупність прийомів чи операцій практичного чи теоретичного пізнання). З такої точки зору, не лише філософія втрачає свій статус, але і всі гуманітарні науки оголошуються свавільними, необґрунтованими, у яких домінує суб’єктивізм, оціночні моменти. Дійсно, філософія не є експериментальною наукою. Вона не використовує для свої проблем конкретно-природничі методи пізнання. Але це зовсім не означає, що філософія не є наукою.
Філософія не може будуватися за природничонауковими зразками. Вона має своє “поле” дослідження, свою міру точності і свою міру доведення. Для філософії основним предметом розгляду є, як відомо, найбільш загальні проблеми буття природи, людини, суспільство, їх відношення.
Філософія підтверджує свої знання, як правило, не окремими експериментами, а широкими засобами людської предметної діяльності – практикою як сукупністю матеріально-виробничої, суспільно-політичної, експериментально-наукової, чуттєво-споглядальної діяльності людини.
Природничі науки мають своїм предметом конкретні матеріальні об’єкти і властивості. Для хімії, наприклад, таким предметом є перетворення речовин, зміна їх складу або будови. Предметом фізики є, як відомо, природа, її властивості. Фізіологія вивчає життєдіяльність цілісного організму і його окремих частин – клітин, органів, функціональних систем тощо.
Цілком логічно, що для пізнання сутності таких об’єктів, і їх властивостей, застосовуються методи, прийоми, операції, що адекватні цим наукам, такі, скажімо, як рентгеноструктурний, масспектрографічний, якісний, кількісний і т.д. Ці методи, безумовно, дають можливість отримати досвідне знання, котре можна перевірити експериментально.
На відміну від природничих наук, філософія має свою специфіку. Основним предметом філософії є, як це вже було показано вище, найбільш загальні проблеми буття. Філософія – це наука про загальне. Останнє може бути пізнаним на шляху використання широких абстракцій, найбільш загальних понять, теоретичного мислення – на рівні застосування діалектики, її основоположних принципів: єдності світу, зв’язку, відображення, практики суперечності, історизму і т.д., на рівні діалектичного методу.
Таким чином, сутність філософських проблем буття, які є найбільш загальними, може бути з’ясована, розкрита адекватними їй загальними методами.
Таким чином, сутність філософських проблем буття, які є найбільш загальними, може бути з’ясована, розкрита адекватними їй загальними методами.
Що ж таке наука? Що включає в себе це поняття?