- •2.Проаналізуйте сутністю і структуру світоглюду
- •3.З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4.Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5.Розкрийте ролю і значення філософії як історичного типу світогляду.
- •6.Визначте основні методи філософії.
- •9. Розкрийте структуру філософського знання
- •10.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •18. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку.
- •19.З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •20.Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •21.Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •22.Окресліть основні напрями та ідеї сучасної філософії
- •23.Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •24. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •32.Рух і розвиток,простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •36. Дайте характеристику суб*єкта і об*єкта у процесі пізнання
- •37. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •38.Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •39.Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •40. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини.
- •41.Дайте філос. Аналіз свідомості як об*єктові гносеологічних дослідженя
- •42. Охарактеризуйте структура свідомості
- •43. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •44. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •48) Охарактеризуйте оснівні ознаки та функції культури.
- •49) Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •50) Визначте культуру як нормативно-ціннісні й пізнавальна діяльність
- •51) Проаналізуйте сутність і структуру аксіології в системі філософського знання.
- •52) Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •53. Зясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •54) Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •55) Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу.Мистецтво
- •56) Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •57) Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •58) Глобальні проблеми сучасності.Значення діяльності Римського клубу
- •59) Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •60) Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
44. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
Свідоме і несвідоме належить до минулого, а надсвідоме — до майбутнього. Воно існує, але ще не було в особистому досвіді людини, відноситься до того, чого ще немає. Надсвідомі змісти духовності, або, як їх називав К. С. Станіславський, "понад-свідомість", так само, як і несвідоме, в діяльності не усвідомлюються в формі певного змісту, віднесеного до конкретного предмета.
У цьому положенні цікавий парадокс, підмічений ще давніми людьми: "Якщо ти не знаєш, що шукаєш, то що ж ти шукаєш, а якщо ти знаєш, що шукаєш, то навіщо ж ти шукаєш?". Але це тільки на перший погляд.
Насправді людина стикається:
1) з незнанням і, спираючись на свій досвід, розсуває його межі;
2) уявляючи можливе, працює і робить його існуючим;
3) створюючи творчі предмети, вона намагається зрозуміти те, які прийоми (розумові і психомоторні) застосовувала, відповідно до якої логіки діяла;
4) вростаючи в культуру людства - надсвідомо робить її здобутком "Я";
5) людина спрямовує свою активність на саму себе і оволодіває сама собою.
Надсвідомі явища так або інакше включені в тканину менталітету і невіддільні від нього, як і несвідоме, а їхня єдність, але не тотожність, забезпечує ефективність діяльності: її творчий характер, створення творчих продуктів.
Це означає, що на базі знань, що стали міцними переконаннями, виникають соціальні почуття - духовно-практичне утворення у сфері менталітету. Тому при формуванні творчих здібностей людини слід виділити критерії гармонійного її розвитку, що повинні враховуватися в процесі виховання:
— уміння критично осмислювати соціальну інформацію;
— творче ставлення до трудової і навчальної діяльності; - засвоєння навичок колективного життя і норм життя;
— професійна підготовленість і професійна орієнтованість;
— висока дисципліна і самодисципліна при впровадженні навчально-виховної технології і в роботі, і за її межами;
— ступінь засвоєння культури, досвіду людства — ноосфери. Подібно до того як наукова сфера складає менталітет - образ життя
і діяльності людини, так і знання, виражене в системі понять, стає засобом розвитку, головним знаряддям діяльності людини. Внаслідок цього в людини виробляються діалектичне розуміння і відповідне ставлення до цієї діяльності. Саме на базі менталітету розкривається творчий хист, уміння бачити нове і створювати його в цілісній діяльності.
Творчий процес розгортається на матеріалі психічного відображення, здійснюваного на всіх структурних рівнях психіки людини. У ньому акумулюються її досвід і ставлення до світу: сенсорна і перцептивна сфери створюють моторний досвід, а сфера почуттів - уміння користуватися цим досвідом.
У той же час розширення сфери менталітету перетворює розуміння досвіду і робить актуальними можливості віднаходити основні діалектичні протиріччя в діяльності. Відкриття цих протиріч і їх розв'язання -джерело розвитку і сили, що рухають прогрес дій і діяльності людини.
Сфера розуму і розсудку передбачає доцільне використання цього досвіду.
Успіх розвитку людини і визначається тим, наскільки правильно виділені стрижневі протиріччя, як вони розв'язані і як добре використані їхні наслідки для подальшого прогресу. До того протиріччя осмислюються в розумовому плані, а після цього досягається їхнє розв'язання через практичну дію, яка спирається на образ, створений роботою думки, яка здатна перетворювати вихідний чуттєвий матеріал предметів і явищ.