171. Витрати на виплату страхового відшкодування і страхових сум, відрахування в запасні і резервні фонди.

Основною статтею витрат страховика є страхові виплати (виплати страхових сум і страхових відшкодувань). У результаті цих виплат виконуються фінансові зобов’язання страховика перед страхувальниками за договорами страхування. Очевидно, що через випадковий характер настання страхових випадків, величина виплат за певний період часу (наприклад, за рік) підлягає значним коливанням залежно від частоти і руйнівності страхових випадків.

Страхові відшкодування виплачуються зі страхових фондів, розмір яких визначається обсягом зібраних страхових премій, а напрямки витрат коштів цих фондів – структурою тарифної ставки, завдяки якій визначається величина премії. Страхові премії, отримані страховиком, розподіляються відповідно до структури тарифу, що планує, яка частка премії повинна бути витрачена на виплату страхового відшкодування, спрямована до запасних фондів, на витрати із ведення справи, на фінансування попереджувальних заходів чи на інші, заздалегідь передбачені видатки. Такий жорсткий цільовий розподіл витрат страхових премій дозволяє забезпечити формування страхових фондів у достатніх розмірах для виконання страхових зобов’язань, які страховик бере на себе.

Відрахування до запасних фондів (резерви внесків) – це своєрідний варіант витрат в майбутніх періодах страхування, і визначаються у вигляді різниці між нормативною і фактичною величинами страхових виплат.

Відрахування на попереджувальні заходи також можуть бути нормовані структурою тарифної ставки, що розрахована згідно з наявними у страховика конкретними даними по потрібних попереджувальних заходах за конкретними видами страхування.

172. Страховий ринок. Поняття страхового ринку і його організаційна структура.

Товаром страхового ринку є страхова послуга.

Стан і розвиток страхового ринку характеризується такими основними показниками:

1) кількістю страхових товариств;

2) кількістю страхових продуктів (видів страхувань);

3) обсягом збору страхових платежів і їх питомою вагою у валовому внутрішньому продукті;

4) обсягом виплат страхового відшкодування і їх питомою вагою в обсязі зібраних страхових платежів;

5) середнім розміром статутного фонду на одну страхову компанію;

6) структурою страхових платежів (співвідношенням між надходженнями страхових платежів з різних видів страхування або їх груп до загальної суми надходжень);

7) величиною прибутку страхових компаній та їх рентабельністю;

8) місткістю страхового сегмента ринку (сумарний обсяг відповідальності усіх страхових компаній);

9) місткістю перестрахувального сегмента ринку (розміром сумарного обсягу відповідальності, котрий можна перестрахувати на ринку в розрахунку на один договір перестрахування і на загальну кількість договорів);

10) концентрованістю ринку (кількість компаній, котрі утримують найбільші частки ринку).

На розвиток страхового ринку впливають такі основні фактори:

1 • Рівень розвитку економіки та стабільність національної валюти.

2. Рівень матеріального добробуту населення.

3. Рівень страхової культури.

4. Доступність страхових послуг.

5. Розвинутість страхового законодавства.