168. Перестрахування. Необхідність і роль перестрахування в забезпеченні сталості страхових операцій.

перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Тобто в договорі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність; посередник (не обов’язково). Процес, пов’язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймає, — цесіонарієм.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

При настанні страхового випадку перестраховик несе відповідальність згідно з узятими на себе зобов’язаннями з перестрахування. Відносини страховиків із перестрахування регулюються договорами, що укладаються між ними.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, — ретроцесіонарієм.

169. Доходи і витрати страховика.

До доходів від страхової діяльності відносяться:

1) страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами

страхування та перестрахування;

2) комісійні винагороди за перестрахування;

3) частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена

перестраховиками;

4) повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів;

5) інші доходи від страхової діяльності.

Витратами страховика, крім витрат на проведення страхування, є виплата

страхових сум і страхового відшкодування, відрахування в страхові

резерви і на запобіжні засоби.

170. Страхові платежі як основне джерело доходів страховика.

Страхова організація може мати доходи:

• від страхової діяльності;

• від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;

• від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають:

• зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;

• комісійні винагороди за перестрахування;

• частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

• повернуті суми із централізованих страхових резервів;

• повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі — первинний дохід страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності.