166. Страхування кредитних і фінансових ризиків.

У стосунках між кредитором (позикодавцем) та його боржником (позичальником) предмет їхнього спільного інтересу - кредит - створює різні економ і ко-правові ситуації: для боржника - зобов'язання повернути позику, а для кредитора - право вимагати її повернення за попередньо узгодженими умовами. Невиконання з різних причин цих домовленостей загрожує кредиторові фінансовими збитками, яких він намагається уникнути з допомогою різних доступних заходів правового та матеріального характеру. При цьому правове забезпечення передбачає, що належні кредиторові суми можуть бути повернені йому третіми особами.

Рис. 12.3. Класифікація страхування кредитів

Правове забезпечення може набирати багатьох форм. Найпоширеніші з них такі: порука третьої особи згідно з цивільним правом, гарантія, передача (цесія) кредиторської заборгованості боржника, застава рухомого та нерухомого майна. Матеріальне забезпечення кредиту на відміну від правового полягає в безпосередній передачі кредиторові замість отриманого кредиту еквівалента його вартості в грошах чи інших майнових цінностях. Матеріальне забезпечення може також набирати різних форм: застави валютних засобів, коштовностей та інших цінностей, блокади коштів на рахунках, депозитів, передачі рухомого майна на час до повернення кредиту.

Попри високу надійність зазначених форм забезпечення кредитів їх застосування часто буває незручним, важкодоступним і невигідним для учасників кредитних відносин. За цих умов найбільш доступною та надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредиторів стає страхування.

Страхування кредитів базується на визнанні ризику' неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.

167. Особисте страхування, його сутність і значення в забезпеченні соціального захисту громадян. Види особистого обов'язкового і добровільного страхування.

У особистому страхуванні об'єктом виступають майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю і пенсійним забезпеченням людини. У всіх розвинених країнах особисте страхування виступає чинником соціальної стабільності, джерелом інвестиційних ресурсів для економіки, механізмом зниження витратної частини бюджету на соціальні програми. У особистому страхуванні особливо поважно не просто надати клієнтові гарантію виплати страхової суми, а економічно зацікавити в оформленні страхового документа

Страхувальниками по особистому страхуванню можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а застрахованими — лише фізичні особи. В ув'язненні договори страхування життя на користь третьої особи (застрахованого) завжди має бути зацікавлений страхувальник: батьки в страхуванні дітей, працедавець в страхуванні працівників і тому подібне Як застраховані можуть виступати як дієздатні, так і недієздатні фізичні особи. При особистому страхуванні страхувальник може одночасно бути застрахованою особою.

Предметом особистого страхування служить подія, при якій людині може бути завданий збитку в грошовій формі. Мотив особистого страхування — можлива компенсація грошовими коштами вірогідного збитку при настанні певної події (групи подій) в строго обмежених межах часу або протягом життя. Особисте страхування людини може здійснюватися у власних інтересах або на користь своєї сім'ї (родичів), а також колективу людей, відносно яких він є працедавцем.

Особисте страхування — це форма захисту фізичних осіб від рисок, загрозливих життю, працездатності, здоров'ю людини. Даний вигляд страхування поєднує ризикові і ощадні функції, при якому тимчасово вільні засоби, закумульовані в страховому фонді, служать для страхової організації джерелом інвестицій, а для страхувальника — джерелом капіталізації внесків.

За договором особистого страхування страховик зобов'язався виплатити одноразово або виплачувати періодично обумовлену договором суму в разі спричинення шкоди життю плі здоров'ю самого страхувальника або застрахованої особи, досягнення ним певного віку або настання в його житті іншого, передбаченої договором події.

В умовах ринкової економіки соціальна захищеність не носить зрівняльно загального характеру, і роль особистого страхування зростає, доповнюючи державне соціальне страхування, тим самим забезпечуючи рівень страхового захисту, відповідного бажанням і можливостям кожного.

Страхування характеризується власною специфічною термінологією. Володіння комплексом страхових термінів дозволяє прийти до взаєморозуміння між учасниками страхового процесу.

Особисте страхування доповнює обов'язкове медичне, соціальне і пенсійне страхування і направлено на розширення рівня соціального забезпечення.

Основні принципи особистого страхування:

-наявність майнового інтересу: аби застрахувати життя якої-небудь особи, страхувальник повинен мати майновий інтерес, тобто потенційну можливість отримати компенсацію унаслідок матеріальних втрат від смерті застрахованого;

-принцип безпосередньої причини: організація виплачує страхове забезпечення після реалізації лише страхових випадків, обумовлених договором;

-принцип вищої сумлінності: страхувальник і страховик мають бути чесний один з одним відносно всіх чинників, що мають матеріальне значення.

Особисте страхування підрозділяється на підгалузі:

-страхування життя (дожітіє, рента, аннуїтет); і ризикові види особистого страхування (від нещасних випадків і хвороб, медичне і пенсійне страхування).

Страхування життя має на меті забезпечення близьких людей в разі смерті застрахованого і накопичення певної суми в разі його дожітія до певного віку. У останньому варіанті договір страхування життя стає одночасно договором страхування капіталу. Договори страхування життя можуть включати всілякі умови виплати: одноразово або у формі аннуїтета (ренти і пенсій), можливе укладення договорів за участю страхувальника в прибутку страхової організації. Медичне страхування гарантує здобуття медичної допомоги, об'єм і характер якої визначаються умовами договору. Підставою для виникнення страхового зобов'язання по виплаті страхового забезпечення служать факти звернення застрахованої особи по медичну допомогу до лікувальних установ.

Страхування від нещасних випадків виробляється для здобуття матеріальної компенсації при нанесенні збитку здоров'ю або життю застрахованого в результаті нещасного випадку або хвороби. До нього відносяться: добровільне медичне страхування, індивідуальне страхування від нещасних випадків, страхування дітей, пасажирів, туристів і ін. Це вигляд особистого страхування, в якому постійно виникає новий вигляд, що самий розвивається, наприклад, страхування від викрадання, страхування власників банківських карток і ін.

В цілому особисте страхування поєднує ризикову і ощадну функції. Ризикова функція особистого страхування розкриває імовірнісний характер нанесення збитку або загрози нанесення збитку життя, здоров'ю особи. Ощадна функція особистого страхування дозволяє накопити в рахунок укладеного договору страхування заздалегідь обумовлену грошову (страхову) суму.