- •1Нч. Передумлви , етапи, особливості англ.. Буржуазної революції 17ст. Петиція про права 1628р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4 Реставрація монархії у Англії в 17 ст., утворення і суть партій торі і вігів в Англії.Спроби реставарації абсолютизму.Габеас корпус акт
- •5.Славна революція 1688 а Англії, її суть та оцінка.»Біль про права»
- •6. Вибоча реформа 1832р. У Англії . Її причини ,зміст та оцінка . Виникнення політичних партій .
- •7.Чартистський рух в Англії . Виборча реформа .
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9.Виникнення англійських колоній у Пн. Америці. Їх політ. Та ек. Становище. Організація управління.
- •10.Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •11. ‘’Статті Конфедерації’’(ск) у сша 1781р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13. Законодавча влада сша за Конституцією1787р.Структура Конгресу,порядок утворення палат та їхня компетенція.
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та
- •15 H Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
5.Славна революція 1688 а Англії, її суть та оцінка.»Біль про права»
Декларація про «віротерпи-мість» об'єднала і торі і вігів у боротьбі проти Стюартів. Вони звернулися до штатгальтера Голландії Вільгельма III Оранського, який був одружений з дочкою Якова II Марією, з пропозицією зайняти «вакантний» королівський пре-стол.
У грудні 1688 року Вільгельм III з дванадцятитисячним військом висадив-ся на берегах Британії. Його підтримали буржуазія, джентрі, жителі Лондона. На бік Вільгельма перейшли міністри, члени королівської родини, сам голо-внокомандувач королівською армією Джон Черчілль. Якову II довелося тіка-ти до Франції. Вільгельм III вступив без бою в Лондон і був проголошений ре-гентом.
В Англії ці події дістали назву «славної революції», хоча насправді це був двірцевий переворот, у якому народні маси ніякої участі не брали. У 1689 році парламент обрав Вільгельма III Оранського і Марію на англійський королівський престол.
Найважливішим результатом перевороту 1689 року стало утвердження в Англії буржуазної конституційної монархії
Білль про права 1689 року
Білль про права визначив провідну роль парламенту в системі державних органів. У ньому було сказано: припиняти закони або виконання законів ко-ролівським повелінням без згоди парламенту незаконно; не можна робити ви-лучення законів королівським повелінням; стягання зборів на користь корони без згоди парламенту незаконно; набір або утримання постійного війська в ми-рний час інакше, як за згодою парламенту, суперечить законові. Крім цього документ стверджував, що вибори в парламент повинні бути вільними, що пар-ламент скликатиметься досить часто, що проголошується свобода слова, дебатів і актів у парламенті, що звернення до короля з клопотанням є правом підда-них, що не допускається ні вимагання надмірних податків, ні накладання над-мірних штрафів або жорстоких і надзвичайних кар. І нарешті, було сказано, що принц Вільгельм Оранський і принцеса Марія по праву повинні бути «в силу законів королівства» королем і королевою Англії
Акт про престолоспадкування 1701 р.
згідно з яким престол перейде, якщо нічого не зміниться, до німецьких князів Ганноверської династії. Але Акт 1701 року не тільки встановив порядок престолонаслідування, але і містив у собі подальше уточнення прерогатив законодавчої та виконавчої влади. Так, особа, яка всту-пала на королівський трон, повинна була приєднатися до Англіканської (протестантської) Церкви і не підтримувати ніяких зв'язків з Папою Римським. король не мав права без згоди на те парламенту виїздити за межі Англії, що особа, яка була наро-джена за межами Англії, не могла бути членом Таємної ради, депутатом парла-менту, займати взагалі відповідальну посаду в державному апараті. король втрачав право помилування своїх міністрів, засуджених парламентом у порядку імпічменту.
6. Вибоча реформа 1832р. У Англії . Її причини ,зміст та оцінка . Виникнення політичних партій .
Поштовхом для прийняття нового виборчого законодавства була революція 1830 р. у Франції, під упливом якої в Англії розпочинається боротьба за реформи. Таких реформ у XIX ст. було здійснено три. їхня суть була викладена в Акті про зміну старого представництва в Англії та Уельсі (1832 р.) та Актах про народне представництво 1867р. і 1884р., вона зводилася до такого:
1) право голосу на парламентських виборах отримали:
а) всі, хто протягом 12 місяців володів нерухомістю, що приносила десять фунтів стерлінгів на рік, і сплатив усі місцеві податки;
б) наймачі чи власники будинків, які сплачували податок на бідних;
в) дрібні землевласники, корендарі землі, короткотермінові орендарі, котрі щорічно отримували певний прибуток;
г) орендарі квартир, які сплачували за квартиру не менше від 10 фунтів стерлінгів і проживали в них не менше за 12 місяців;
2) так звані "гнилі містечка" були позбавлені представництва в Парламенті, а їхні місця були передані новим промисловим центрам.
3) запроваджувався віковий ценз-21 рік;
4) уводилося таємне голосування (за законом від 1872 р.);
5) з 1884 р. передбачено покарання за підкуп виборців;
6) у 1885 р. були створені виборчі округи з визначеною кількістю населення;
7) діяла мажоритарна система виборчого права (більшості). Права голосу, як і раніше, були позбавлені жінки, чоловіки молодші за 21 рік, а також особи, що протягом 12 місяців отримували допомогу від приходу.
Важливим наслідком реформ виборчого законодавства стало перетворення політичних партій: торі - на консерваторів, а вігів-на лібералів. З'явилося поняття постійного партійного членства. У 1877 р. партія лібералів оформилась у Національну ліберальну партію, а консерваторів у 1883 р. - в Національний союз консервативних асоціацій. У 1906 р. утворилася лейбористська партія Великобританії як федерація різних організацій.