7.2. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів у більших обсягах, ніж є у державі. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Бюджетний дефіцит зростає в період спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень знижуються, а обсяг трансфертних платежів збільшується.

В економічній літературі виділяють декілька видів бюджетного дефіциту (таблиця 7.1)

Таблиця 7.1 - Класифікація дефіциту державного бюджету

Класифікаційна ознака	Види дефіциту бюджету
Форма прояву	відкритий прихований
Причини виникнення	вимушений свідомий
Вплив на економіку	активний пасивний
Визначення складових частин бюджетного дефіциту	фактичний структурний циклічний
Термін дії	тимчасовий стійкий
Зв’язок з державним боргом	первинний операційний

За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит бюджету.

Відкритий дефіцит – сума бюджетного дефіциту, яка офіційно зазначена у Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Прихований дефіцит не визначається державою офіційно й проявляється в завищенні планових обсягів доходів держави.

За причинами виникнення бюджетного дефіциту його поділяють на вимушений і свідомий.

Свідомий дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високому рівні доходів юридичних та фізичних осіб. Він пов’язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів.

Вимушений дефіцит пов’язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит поділяється на активний і пасивний.

Активний дефіцит характеризується витрачанням коштів на інвестування економіки, що, в свою чергу, веде до зростання ВВП.

Пасивний дефіцит бюджету характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат: соціальні трансферти, виплата заробітної плати в бюджетній сфері тощо.

За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють:

• фактичний дефіцит бюджету – зовнішній прояв незбалансованості прибуткової і видаткової частин бюджету, який відображає реальні доходи, витрати бюджету і його дефіцит за певний період часу;

• структурний дефіцит бюджету – різниця між витратами й доходами бюджету в умовах повної зайнятості;

• циклічний дефіцит бюджету – оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту й структурним дефіцитом, є циклічного падіння виробництва внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводить до дії вбудованих стабілізаторів: прогресивної системи оподатковування; системи державних трансфертів, системи участі в прибутках.

За терміном дії бюджетний дефіцит поділяють на тимчасовий і стійкий.

Тимчасовий дефіцит викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами і подіями. Стійкий дефіцит бюджету існує в довгостроковому періоді, і, як правило, є наслідком спаду економіки або результатом проведення відповідної фінансової політики.

Бюджетний дефіцит можна класифікувати залежно від його зв’язку з державним боргом. При цьому виділяють:

• первинний дефіцит державного бюджету;

• операційний дефіцит державного бюджету.

Первинний дефіцит – це різниця між величиною дефіциту бюджету й всією сумою виплат по державному боргу. Інакше кажучи, цей дефіцит прирівнюється до різниці між сумою трансфертів і державних закупівель товарів і послуг і податкових надходжень до бюджету.

Операційний дефіцит – загальний дефіцит державного бюджету за винятком інфляційної частини процентних платежів з обслуговування державного боргу.

Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихійних лих тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів.

Дефіцит українського бюджету має іншу якість – він відображає кризові явища в економіці, низку ефективність фінансово – кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні. Ось чому він – явище надзвичайно небезпечне, яке потребує прийняття не тільки дійових економічних заходів, але й відповідних політичних рішень.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1. Зменшення приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.

5. Інфляційні процеси.

6. Циклічні спади і автоматичні стабілізатори.

7. Скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків тощо.

8. Наявність тіньового сектора економіки тощо.

З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури, в першу чергу, повинні використовувати додаткові неемісійні кошти.

У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, які, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого – сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести:

• випуск державних цінних паперів;

• зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

• більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва;

• скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.

Отже, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.

Постійна дефіцитність державного бюджету України потребує пошуку джерел його фінансування.