Зрозумілість Його доступність для розуміння особами, які його складали, і всіх, хто його читає

Рис. 10.2. Вимоги, що пред'являються до бухгалтерського балансу

Баланс будь-якого підприємства завжди можна розглядати за приблизно таким макетом:

Актив	Пасив
Усе, що є в наявності	Моє
	Чуже
Баланс	Баланс

Слід зауважити, що балансу підприємства, який складається лише з власних коштів, не існує. Винятком можуть бути хіба що ті, що згорнули свою діяльність, тобто підприємства, які не діють. А якщо підприємство ліг, то працює воно не само по собі, а у постійній взаємодії з іншими партнерами: одні щось постачають цьому підприємству, інші щось купують у нього, а все разом це називається "здійснювати розрахунки". Постійні розрахунки діюче підприємство має також зі своїми працівниками по заробітній паті, з підзвітними особами та в інших відносинах, що виникають у процесі діяльності. Отже, без "чужого" в балансі не обійтися, це нормальне явище для підприємства, яке безперервно працює. Інша річ, коли йдеться про питому вагу "чужого" в загальній сумі всього, що є у розпорядженні підприємства на ту чи іншу дату. Але про це згодом. А зараз зверніть увагу на наш баланс. Покладіть перед собою будь-який бланк цього документу, майже найголовнішого документу підприємства, і переконайтеся: найперше, що можна там побачити, - схема "моє - чуже".

Розділ І пасиву "говорить" про кошти власні та прирівняні до них, загалом все, що ми умовно називали в нашому макеті словом "моє".

Розділ II та III пасиву разом "говорять" про кошти позикові (кредити банків та заборгованість різним кредиторам відповідно до статей). Іншими словами, все, що ми умовно назвали в нашому макеті словом "чуже".

А разом сума власних та позикових коштів становить пасив, що завжди дорівнює сумі активу, тобто всього, що є в даний момент у наявності на підприємстві. Актив також складається з трьох розділів, розміщення статей в яких умовно можна поділити за ознаками тривалості обігу в часі.

Таким чином, до першого розділу активу можна віднести все, що досить довго зберігає свою первісну форму: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, довгострокові фінансові вкладення тощо.

У другому розділі активу міститься все, що може переходити в іншу форму одноразово в міру виготовлення чи продажу новоствореного

продукту (товарів, робіт, послуг). Іншими словами, швидкість руху виробничих запасів чи товарів залежить від продуктивності праці та потужності підприємства.

Грошові кошти та боргові права, що містяться в розділі III активу, можуть миттєво перейти в іншу форму: гроші перетворюються на майно, запаси, товари чи ту саму дебіторську заборгованість (боргові права), яка, в свою чергу, в будь-яку мить може перетворитись в грошові кошти. Третій розділ можна назвати найбільш рухливим, тому що його статті найчастіше зазнають перетворень.

Наявність пасиву не подвоює суми майна підприємства. Пасив лише віддзеркалює актив під дещо іншим кутом зору. Якщо актив показує кошти з точки зору їх розміщення на підприємстві, то пасив показує ці самі кошти з точки зору джерел їх утворення, тобто звідки вони взялися, за рахунок чого. простіше кажучи, актив відповідає на запитання: "Що?". Пасив відповідає на запитання "Чиє?".

І так, ми знову прийшли до схеми "моє - чуже". Однак, при наявності кредиторської заборгованості підприємства слід нагадати, що чим вагоміша частка "свого" в загальній сумі валюти балансу, тим надійніше фінансове становище підприємства.

Структура балансу відповідає балансовому рівнянню, яке зв'язує між собою три поняття:

• активи — це всі цінності, що належать підприємству, або що використовуються ним. Прикладами активів є основні засоби, грошові кошти, виробничі запаси, розрахунки з дебіторами.

• власний капітал - внутрішні джерела утворення засобів підприємства (прибуток, внески засновників (акціонерів));

• зобов'язання — зовнішні джерела утворення засобів підприємства (аванси покупців, кредити банку тощо).

Кожен окремий вид майна в активі або джерел його утворення в пасиві називається статтею балансу.

Структура балансу, яка прийнята в Україні та прийнята відповідно до міжнародних стандартів має наступний вигляд (рис. 10.3).

А КТИВИ = ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ + ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

П (С) БО 2			МСБО 1, переглянутий в 1997 р.
БАЛАНС			БАЛАНС
Актив І. Необоротні активи ІІ. Оборотні активи ІІІ.Витрати майбутніх періодів	Пасив І. Власний капітал ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів ІІІ. Довго­строкові зобов'язання IV. Поточні зобов'язання V. Доходи майбутніх періодів		Актив Непоточні активи Поточні активи	Пасив Власний капітал Довгострокові зобов'язання Короткострокові зобов'язання

Рис. 10.3. Порівняння структури балансу

Згортати статті активів і зобов'язань не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО, оскільки це змінить реальний фінансовий стан активів і зобов'язань підприємства.

Згідно з П(С)БО 2 "Баланс" обов'язковим є поділ активів на оборотні та необоротні. Відповідно:

оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу. Активи, що не відповідають цьому критерію, є необоротними, тобто в основу класифікації активів покладені не їх функціональне призначення, речова форма, а фактор швидкості обігу активу в гроші. При такому поділі враховується часовий критерій.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Витрати майбутніх періодів - це витрати, що проведені підприємством в звітному періоді, але підлягають включенню до собівартості продукції в наступних звітних періодах (наприклад, витрати на підготовку нового виробництва, річна підписка на періодичні видання).

Власний капітал підприємства відображається в Балансі по статтях: "Статутний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)", "Неоплачений капітал".

У разі виникнення показників певних від'ємних значень статей шифри наводяться у Балансі в дужках - це говорить про те, що ці суми слід відняти з підсумкового показника розділу І пасиву Балансу.

Зобов'язання - це обов'язок діяти певним чином. Зобов'язання виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив (рис. 10.4).